В ході досудового розслідування зібрано докази, які вказують, що упродовж 2014-2019 років колишні очільники фінустанови створили злочинну організацію для систематичного заволодіння коштами банку та подальшої їх легалізації.

Керівництво банку, володіючи інформацією про укладені з великими клієнтами договори на розміщення коштів, забезпечило підробку низки документів, відповідно до яких 52 фізичні та юридичні особи нібито допомогли залучити до банківської установи клієнтів на обслуговування і за таку «допомогу» упродовж 2014-2019 років їм нараховано агентську винагороду на суму понад 206 млн грн.

При цьому рахунки, на які виплачувалась винагорода, відкривались лише у АБ «Укргазбанк». Це забезпечувало членам злочинної організації можливість доступу, контролю та розпорядження вказаними коштами.

Члени злочинної організації з числа працівників банку мали можливість самостійного зняття коштів, як у касах банку без осіб, на яких були відкриті ці рахунки, так і шляхом переказу коштів на інші рахунки. Тобто виплати винагороди здійснювалась на рахунки підставних осіб, а повне розпорядження коштами здійснювалось членами злочинної організації.

У такий спосіб, зловмисники заволоділи грошима у сумі понад 206 млн грн. Одночасно було вчинено низку фінансових операцій для легалізації та маскування протиправного походження цих коштів.

Гроші використовувались як для власного збагачення, надання «відкатів» керівникам державних суб’єктів господарювання за розміщення в банку значних сум коштів та фінансування іншої протиправної діяльності.

Центр протидії корупції пояснює, що керівництво державного Укргазбанку укладало фіктивні договори з нібито «агентами», які насправді були звичайними ФОП. Вони мали привести в банк нових клієнтів – великі державні компанії, хоча ці великі клієнти і так були змушені переходити до Укргазбанку через доручення Кабміну. За такою схемою у 2014-2019 роках на рахунки десятків фіктивних агентів нібито перерахували 206 млн грн. Зокрема, пенсіонерка з Києва отримала від Укргазбанку понад 14 млн грн, а працівниці колцентру заплатили 3,6 млн грн.

Дії осіб кваліфіковано за ст. 191, ст. 255, ст. 209 та ст. 366 КК України в залежності від ролі кожного учасника злочинної схеми.

Зауважимо, що загальна кількість учасників схеми складала 16 осіб, серед яких колишні та чинні високопосадовці банківських установ, а також працівники АБ «Укргазбанк». Кирило Шевченко в 2014-2019 роках обіймав посади першого заступника, а згодом – голови правління Укргазбанку.

Наразі він живе у Австрії, де ще 2022 року звернувся за політичним притулком, бо його нібито «переслідують представники української влади». Шевченко також оголошений у розшук, а суд обрав йому заочне тримання під вартою.

На сьогодні 3 осіб, залучених до вказаної схеми, ВАКС за результатами розгляду угоди про визнання винуватості постановлено обвинувальний вирок. Поряд із призначеним покаранням, за умовами угоди особи зобов’язані перерахувати понад 10 млн грн на спеціальний рахунок фонду «United 24» на спільний проєкт Генштабу ЗСУ, Держспецзв'язку та Міністерства цифрової трансформації України – «Армія дронів».

ЦПК уточнює, що саме цього тижня судді ВАКС Віра Михайленко, Тимур Хамзін та Катерина Широка затвердили угоди про визнання винуватості щодо трьох «агентів», які отримали на свої рахунки майже 9,5 млн грн. Йдеться про Дарину та Наталію Червонопиських, а також Пандея Джайдіпа Кумара. Зокрема, у вироку йдеться про нібито залучення цими агентами в Укргазбанк як клієнта ДП Адміністрація морських портів. Хоча слідство встановило, що держпідприємство самостійно укладало договори з банком на підставі власної процедури закупівель (тендеру), без залучення будь-яких сторонніх агентів.

Обвинувачені повністю визнали свою вину, підтвердили обставини справи і погодилися дати викривальні показання на інших учасників схеми. Крім того, вони повинні відшкодувати витрати на проведення експертиз і перерахувати на проєкт «Армія дронів» більше 10 млн грн. Взамін їм усім призначили покарання у 5 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком у 1 рік.

Нагадаємо, суддя Вищого антикорупційного суду Олег Ткаченко 21 вересня відмовив прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) в арешті активів олігарха Ігоря Коломойського.