Про це повідомив провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Богдан Духницький.

За його словами, країни-члени Євросоюзу утримали торік свої позиції основного постачальника сільськогосподарської продукції до України.

Торік вартість поставок з ЄС збільшилася проти показників 2022 року на 9% і становила в підсумку $3,68 млрд. При цьому частка країн ЄС п’ятий рік поспіль перевищила половину вітчизняного імпорту агропродовольства і склала 51,6 %.

Показники імпорту з інших регіонів виявились набагато меншими, зауважив експерт. Обсяги поставок продовольства з країн Азії склали $1,36 млрд (19,1%), Латинської Америки – 511 млн (7,2 %), Африки – $326 млн (4,6%). Всі вони за минулий рік також зуміли наростити продажі сільськогосподарських продуктів для потреб нашого внутрішнього ринку.

Зазначається, що починаючи з 2017 року перше місце у рейтингу основних постачальників агропродукції до України утримує Польща. Минулоріч вона продала нашій країні сільськогосподарських товарів на $950 млн, перевищивши показник 2022 року у $881 млн.

Крім неї, вагому роль у вітчизняному імпорті відігравали: Туреччина ($627 млн), Німеччина ($534 млн), Італія ($337 млн), Норвегія ($304 млн), Франція ($282 млн), Нідерланди ($278 млн), Сполучені Штати Америки ($252 млн), Іспанія ($233 млн), Китай ($216 млн).

Загалом на ці десять країн торік припало понад 56% всього імпорту сільгосппродукції.

У структурі зарубіжних поставок до України товарів аграрного сектору традиційно домінують кілька груп продуктів:

плоди, ягоди і горіхи ($812 млн);

риба і морепродукти ($804 млн);

алкогольні та безалкогольні напої ($719 млн);

вироби з тютюну ($494 млн);

різні харчові продукти ($473 млн);

насіння й плоди олійних культур ($411 млн);

відходи, корми для тварин ($411 млн);

овочі ($373 млн).

Ці продукти сформували 63% вартості імпорту агропродукції нашою країною.

За словами науковця, імпорт продовольства в Україну 2023 року став четвертим за вартісними обсягами за часів незалежності, знову продемонструвавши здатність відновлюватись, завдяки поступовій адаптації бізнесу й споживачів до функціонування економіки в умовах війни.