В зовнішній торгівлі України з’явилися негативні тенденції

В зовнішній торгівлі України з’явилися негативні тенденції

Рекордне зростання зовнішньої торгівлі України приховує потенційні проблеми для ВВП.

«Ми помічаємо дуже важливу, в тому числі для прогнозування 2022 року, тенденцію, що імпорт у нас зростав минулого року як в ціні, так і в кількості. Тобто фізичний показник імпорту за рік суттєво зріс, і це є однією із причин, чому ми маємо таке незадовільне зростання реального ВВП минулого року», – заявив начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Олексій Блінов.

Про це він повідомив під час круглого столу «Яким буде 2022 рік на валютному ринку», проведеного «Фінансовим клубом».

«В 2021 році додатково тільки по зерновій групі (кукурудза, пшениця, ячмінь) – плюс $3 млрд», – сказав Олексій Блінов. Водночас фізичний експорт з України впав. «Експорт зростав в ціні дуже активно – залізна руда, метал. Але якщо ми подивимося на фізичні обсяги, то там мінус, причому стабільний. Зерно не змогло компенсувати зменшення експорту за іншими напрямами. Ми бачимо в промисловості більшу частину року від’ємну динаміку виробництва. Минулого року ми формально маємо плюс 1% лише тому, що ми порівнюємося із провалом 2020 року», – повідомив аналітик.

Олексій Блінов каже, що ціни на зерно та соняшникову олію зараз приблизно на тому ж рівні, на якому вони були, коли курс в Україні був 26 грн/$. «Але  з тих пір з нашим імпортом, з його цінами відбулися досить суттєві пертурбації: зростання на десятки, а у випадку природного газу – на сотні відсотків. І нас ще рятує, що ми цей газ ще не почали імпортувати. У нас цього року суттєво розшириться дефіцит торговельного балансу, і ми можемо за поточним рахунком перейти з 1% до 4% ВВП», – спрогнозував аналітик.

Але це не спровокує обвал курсу. «Це нормальна картина, вона не є передкризовою. Хочу нагадати, що всі валютні кризи в Україні починалися, коли залазили в поточний рахунок на 8% ВВП. Тобто 4% – це така нормальна картина для України з певним невеликим переважанням помірного девальваційного тиску на гривню, який історично існує через структуру нашої економіки», – пояснив економіст.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу