Про це пише Forbes.

Зазначається, що очікувані терміни звернення до суду - найближчі 3-6 місяців.

"Ще перед російським вторгненням протягом кількох років ABH Ukraine залучала кошти через корпоративні облігації у валюті, які "Альфа-Банк" пропонував найбільш заможним клієнтам як альтернативу депозиту.

Серед них - фізособи та великі українські компанії. Сукупна сума зобовʼязань - близько 400 млн доларів. Зараз вони не обслуговуються", - пише видання.

Про початок підготовчого процесу до подачі групового позову від частини власників цих цінних паперів виданню розповіли два юристи, чиї клієнти розглядали звернення до суду.

"Ще двоє не повʼязаних між собою інвесторів зазначили, що знайомі з такою ініціативою, не уточнивши, чи приєднаються вони до неї. Усі чотири співрозмовники спілкувались на правах анонімності", - пише Forbes.

"ABH Ukraine (ABHU) була готова виконувати зобовʼязання, але після націоналізації Sense Bank втратила основний актив. ABHU веде постійні переговори з власниками облігацій щодо реструктуризації", - відповіли у компанії на запит видання.

За даними Forbes, рішенню частини інвесторів колишньої "Альфи" звернутися до суду справді передували численні листування, конференц-коли та спроби домовитися між собою про обʼєднання заради єдиного процесу.

Зазначається, що ще у 2022 році був створений комітет кредиторів, але від початку сподіватися на те, що вони діятимуть єдиним фронтом, було важко, визнав у розмові з виданням представник одного з інвесторів.

"У грудні 2022 року вкладники отримали лист від ABHU з пропозицією провести серію конференц-колів і обговорити можливу реструктуризацію на випадок, якщо банк все ж націоналізують. Досі конкретних опцій інвесторам не надали", - кажуть співрозмовники Forbes.

За даними видання, чи не єдине чітке рішення, яке розглядали упродовж останніх двох років, - конвертація зобовʼязань ABHU у капітал банку. Таким чином у разі націоналізації держава забрала б 57,6%, власникам облігацій дістався б пакет на 42,4%. Проте НБУ та Мінфін не влаштував такий варіант.

"Єдиного розуміння, що робити після націоналізації, у бондхолдерів не було. Частина з них розглядала позов до банку чи держави, який можна було б обгрунтувати ймовірним шахрайством (оскільки цінні папери продавалися у відділеннях "Альфи")", - пише видання із посиланням на співрозмовників серед юристів.

"Але коли емоції вщухли, стало зрозуміло, що це безперспективно", - додав один із них.