Про це заявив експерт Ради НБУ Євген Степанюк під час круглого столу «Чи стане 2020-й роком кредитування економіки?», організованого «Фінансовим клубом».

«Україна пережила декілька криз: і в 2008, і в 2014 роках в НБУ не було системної макропруденційної політики в тому вигляді, в якому вона існує зараз. Цей інструмент почав працювати лише з 2016-го. Я погоджуся з тим, що наші регуляторні вимоги на сьогодні є достатньої жорсткими. Якщо порівнювати з міжнародною практикою, то вони в багатьох аспектах є більш жорсткими», – сказав експерт.

За його словами, НБУ вивчає реальний стан активів банків для зміни регуляції.

«Я вас прошу зрозуміти, що НБУ є консервативним с точки зору пом’якшення цих вимог, оскільки ще немає достатнього досвіду, як ті чи інші активи банків покажуть себе в майбутньому. Закладаючи жорсткі вимоги, НБУ майже щомісяця вносить зміни до постанови № 351 та інших нормативно-правових актів, які пом’якшують ці вимоги», – підкреслив він.

Накопичуючи інформацію по ці активи, НБУ калібрує свої вимоги до оцінки відповідних ризиків.

«Це продовжиться. З часом регуляторні вимоги в Україні будуть максимально апроксимовані до тих регуляцій, які передбачені міжнародними стандартами», – зазначив він.

Перша заступниця голови правління банку «Глобус» Олена Дмітрієва нагадала, що під ОВДП банки не формують резерви і не враховують ці активи під час розрахунку адекватності регулятивного капіталу.

«Так само могли бути знижені вимоги НБУ до кредитування. Чому не знизити коефіцієнти для кредитування малого і середнього бізнесу, наприклад, не 100%, а коефіцієнт 50%, щоб показати пріоритетність якихось напрямків кредитування?» – зазначила банкір.

Так само нормативи ліквідності стримують кредитування.

«Наша система не знає, що робити з ресурсами. Але ми не можемо вкладати в кредити, оскільки є норматив LCR, є норматив Н6, які нам не дозволяють здійснювати довгострокове кредитування», – зазначила Олена Дмітрієва.