Кредитування економіки в Україні – заняття досить ризиковане. Ні для кого не секрет, що значна частина оборотів багатьох підприємств перебуває в тіні, тому адекватно оцінити платоспроможність позичальників часто буває вельми проблематично. Якщо позичальник не захоче або не зможе погасити кредит, розраховувати на швидке повернення коштів шляхом продажу заставного майна також не доводиться.

Навіть у разі позасудового врегулювання ситуації знайти покупця на обладнання або промислову нерухомість — геть не легко. А якщо доводиться вирішувати питання через суд, рішення можна чекати роками. При цьому, з огляду на стан судової системи і низький рівень захисту прав кредиторів в Україні, невідомо, яким буде рішення суду і чи дійде взагалі до примусового стягнення заборгованості.

Тому банки ставляться до кредитування підприємств обережно: видають кредити переважно перевіреним компаніям і під досить високі ставки, що також не влаштовує багатьох клієнтів (за опитуванням, проведеним НБУ, 64% підприємців назвали високі ставки основною причиною, яка не дозволяє їм користуватися кредитами).

Природно, в ситуації, що склалася, кредитний портфель юридичних осіб не може особливо зростати, а на початку серпня порівняно з початком року взагалі спостерігалось просідання портфеля на 8% (-71 млрд грн.). Хоча за окремими видами діяльності, за даними НБУ, все ж таки зафіксовано приріст.

За 8 місяців відбувся суттєвий процентний приріст кредитного портфеля комунальної галузі: підприємств, діяльність яких пов'язана з каналізацією та очищенням води, компаній, що працюють з відходами та займаються благоустроєм території. Щоправда, з урахуванням того, що кредитуються ці галузі не дуже активно, абсолютний приріст був досить помірним (+219 млн грн).

Збільшився кредитний портфель і у будівельних компаній, що будують споруди і проводять спеціалізовані будівельні роботи. Загальний приріст портфеля у них склав 1,2 млрд грн.

Зросли й портфелі окремих видів добувної промисловості: компанії з видобутку нафти та газу та з розробки кар'єрів збільшили портфелі на 655 млн грн. Портфель компаній з виробництва транспорту зріс приблизно на таку ж суму, а саме, на 636 млн грн.
Найбільший приріст в гривневому еквіваленті (+1,7 млрд грн.) спостерігався у портфеля підприємств роздрібної торгівлі. Але у процентному співвідношенні це склало лише 1%.

На 1 серпня основну частку кредитного портфеля, виданого банками реальному сектору економіки, складали торгівля (31,4% портфеля), будівництво та операції з нерухомістю (11,8%), сільське господарство (7,5%), виробництво харчових продуктів (7,14%), а також постачання електроенергії (+6,2%). Скромніші, але також істотні частки в кредитному портфелі мали хімічна промисловість, металургія, складське господарство, транспорт, добувна промисловість, виробництво машин та устаткування.

Якість кредитного портфеля для підприємств різних видів діяльності суттєво варіюється. В добувній галузі низьким рівнем непрацюючих кредитів (0,06%) можуть похвалитися компанії з видобутку нафти і газу. А, наприклад, кредитний портфель підприємств, які видобувають металеві руди, має частку непрацюючих кредитів на рівні 88,6%. Майже такий же показник у спеціалізованих будівельних компаній. Трохи нижче – у портфеля рибного господарства (89%), роздрібної торгівлі (87%) та хімічної промисловості (86%).

Незначна частка непрацюючих кредитів – у фармацевтиці (0,29%), телекомунікаціях (0,21%), а також у компаній, що надають комунальні послуги. Частка таких кредитів у підприємств сільського господарства становить 13,5%, у підприємств, що торгують автомобілями – 28%, у складських господарств – 37%.

Будівельні компанії переважно не відрізняються добрим фінансовим станом: частка непрацюючих кредитів у портфелі компаній, які зводять будівлі, становить 44%, у підприємств, що займаються операціями з нерухомістю – 67%, у будівельників споруд – 71%, а портфель спеціалізованих будівельних підприємств має 89% непрацюючих кредитів.

У трійку банків-лідерів за обсягом кредитного портфеля підприємств реального сектора входять державні банки: ПриватБанк, Укрексімбанк та Ощадбанк. Сумарно їхній кредитний портфель становить 54% від загальнобанківського.

Продовжують список лідерів Сбербанк (його частка становить 5%), Райффайзен Банк Аваль і Укргазбанк (мають по 4,9%), Промінвестбанк (4,2%) і ПУМБ (3,1% ). Трохи меншу частку мають Альфа-Банк, Креді Агріколь Банк, Укрсиббанк та ОТП Банк.

Природно, що банки з цього списку лідирують у кредитуванні багатьох галузей, портфелі яких формують основну частину кредитів реальному сектору. Хоча, в окремих сегментах істотні частки мають і банки, що не входять у вищенаведений перелік. Наприклад, банк «Південний» видав 10% від сумарного кредитного портфеля компаній, що спеціалізуються на будівництві споруд. А МІБ є лідером з кредитування підприємств, що торгують автотранспортом.

У кредитуванні сільського господарства помітну роль відіграє ПроКредит Банк. Його портфель становить 13% від загального портфеля аграріїв, він посідає в кредитуванні цієї галузі друге місце після Райффайзен Банку Аваль, частка якого на цьому ринку становить 21%.

У кредитуванні складської діяльності в п'ятірку лідерів входить, зокрема, Сітібанк. ТАСкомбанк входить у топ-5 банків за обсягом кредитування транспортних компаній та підприємств, що виробляють одяг. Серед п'ятірки лідерів з кредитування підприємств легкої промисловості фігурують також Кредобанк та ПроКредит Банк.

При цьому не всі банки-лідери мають якісний кредитний портфель компаній реального сектору. Рівень непрацюючої заборгованості понад 50% станом на 01.08.2019 мали 10 банків, в тому числі, державні ПриватБанк Ощадбанк, а також два російські банки: Промінвестбанк та Сбербанк.

Ще 10 банків мають рівень непрацюючих кредитів від 30% до 50% (з помітних гравців у цю категорію входить Укрексімбанк) та 10 банків — рівень від 20% до 30%. У 17 банків рівень таких кредитів не перевищує 20% (в тому числі, у ПУМБ, Укргазбанку і ОТП Банку). А у 27 установ частка кредитів, що не працюють, становить менше 10%. Серед банків-лідерів, що мають на аналізовану дату найякісніший портфель, можна назвати Укрсиббанк (6,2% непрацюючих активів), Райффайзен Банк Аваль (6,7%) та Креді Агріколь Банк (8,9%).

Щоб мінімізувати ризики, банки змушені формувати під всі проблемні кредити значні суми резервів, що негативно відбивається на їхньому фінансовому результаті та знижує капітал. Як наслідок, для забезпечення потрібного рівня рентабельності банки змушені навіть надійних позичальників кредитувати під досить високі процентні ставки.

Зняття земельного мораторію і формування розвиненого ринку землі в перспективі може сприяти розвитку кредитування і створенню нових цікавих фінансових інструментів.

Однак без проведення кардинальних практичних реформ у судовій системі та в законодавстві щодо захисту прав кредиторів навряд чи найближчим часом варто розраховувати на зниження процентних ставок і суттєву активізацію кредитування реального сектора економіки.

Непрацюючі кредити – це кредити класу 10, класифіковані відповідно « Положення про визначення банками розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями», затвердженого постановою правління НБУ №351 від 30.06.2016 р.