Банки повернулись до «Мрії»

Основні кредитори колись найбільшого в Україні агрохолдингу «Мрія» відмовилися від спроби стягнути борг шляхом розпродажу майна аграрія з молотка. За рахунок виробництва зернових банки планують почати поступове повернення боргів загальним обсягом $1,3 млрд. Кредитори діють в рамках джентльменської угоди, а отже, в будь-який момент кожен з банків може вимагати у «Мрії» заставне майно, чим завдасть шкоди цій бізнес-ідеї.

Порятунок потопаючого
Кредитори агрохолдингу «Мрія», банкрутство якого стало найбільшим на аграрному ринку, обіцяють зберегти компанію. Отримавши контроль над операційною діяльністю «Мрії», кредитори вирішили не розпродавати майно компанії, а спробувати перезапустити її бізнес, заявив журналістам наприкінці минулого тижня голова комітету кредиторів агрохолдингу, керуючий директор Rothschild Inc. в Росії та СНД Джованні Сальветті. «На момент оголошення дефолту агрохолдингу його борг перед кредиторами складав $1,3 млрд. Ми будемо робити все можливе, аби повернути більшу частину цієї суми», – додав він, і не виключив, що частину суми в майбутньому можна отримати за рахунок повернення «Мрії» на публічний ринок.

План реструктуризації заборгованості та бізнес-план «Мрії» ще не розроблені. «Ми очікуємо, що вони будуть готові до середини квітня», – уточнив пан Сальветті. Зараз «Мрія» контролює більшу частину основних активів (елеватори, зерно- та картоплесховища, крохмальні та насіннєвий заводи, ферми великої рогатої худоби). Але оскільки не усі кредитори увійшли до комітету кредиторів, то не всі активи «Мрії» використовуватимуться у відновленні роботи компанії. Наприклад, сім цукрових заводів аграрія перебувають в заставі у Промінвестбанку, який не увійшов до комітету кредиторів. Непідконтрольні цьому пулу «інвесторів мимоволі» також інші активи сім'ї Гутів: дилерський та логістичний бізнес, портовий термінал в Одесі.

Під контролем менеджменту перебуває 118 тис. га, хоча ще в листопаді «Мрія» управляла 260 тис. га. «Цього року ми плануємо обробити 100-110 тис. га землі. Для цього нам знадобиться близько $30 млн на проведення посівних робіт і повернення частини лізингової техніки», – заявив генеральний директор «Мрії» Саймон Чернявський, призначений в компанію 4 лютого. За його словами, компанія вже почала вести з банками переговори про залучення необхідної суми.

Історія конфлікту
До початку боргової кризи в агрохолдингу «Мрія» він належав родині Івана та Клавдії Гутів (близько 80% акцій). Вперше фінансові проблеми аграрія розкрилися в серпні 2014 року, коли він не виплатив власникам євробондів процентний дохід і частину боргу на загальну суму $129 млн з обсягу емісії цінних паперів у квітні 2013 року на суму $400 млн. Пояснення компанії зводилося до двох причин: девальвація гривні та зниження світових цін на зернові.

Після цього, за заявою кредиторів, керівництво «Мрії» припинило вести діалог з ними і обслуговувати інші борги. 15 грудня 2014 року за позовом Erste Group Високий суд правосуддя Британських Віргінських островів (Eastern Caribbean Supreme Court) почав процедуру ліквідації HF Assets Management Ltd., якій належить 80% компанії Mriya Agro Holding Plc. (вона управляє «Мрією»). Наприкінці січня 2015-го кредитори заявили, що BNY Corporate Trustee Services Ltd. звернулася до суду Кіпру з проханням визнати неплатоспроможною Mriya Agro Holding і призначити тимчасового керуючого. «З 10 лютого сім'я Гутів юридично перестала бути акціонерами «Мрії». Активи перейшли у власність кредиторів, які призначили нове керівництво», – пояснив Джованні Сальветті.

Крупними кредиторами «Мрії», крім власників євробондів, є закордонні банки, наприклад, Erste Group, МФО, зокрема IFC, а також українські Промінвестбанк, Альфа-банк, Укргазбанк, ПУМБ, Мегабанк, Євробанк та «Фінансовий партнер». До комітету кредиторів не увійшли лізингодавці: «ОТП Лізинг», «Райффайзен Лізинг Аваль», «УніКредит Лізинг» (їм вдалося забрати близько 80% техніки), «Український лізинговий фонд».

Шанс на розплату
Нові кредити банки видадуть в тому випадку, якщо вони матимуть першочергове право виплати за новим боргом, вважає директор інвестбанківського підрозділу ІК Concorde Capital Ігор Верхогляд. «Простіше кажучи, важливо, що їх не поставлять в кінець черги вже існуючого боргу. Ще одним варіантом виходу із ситуації може бути видача існуючими кредиторами синдикованого кредиту», – уточнив експерт. Тоді на кожного кредитора взагалі припаде незначна сума нового боргу. У прес-службі Укрсоцбанку (один з кредиторів «Мрії») з посиланням на директора блоку управління ризиками Павла Гашковця зазначили FinMaidan, що «формат підтримки працездатності «Мрії» ще в процесі обговорення».

Великі лізингодавці «ОТП Лізинг» та «УніКредит Лізинг», які вже забрали майже всю техніку, готові розглянути варіант повторної видачі техніки «Мрії». «Ліміт суми – приблизно $2 млн. Умови видачі техніки в лізинг будуть трохи жорсткішими, ніж раніше, тому що ситуація на ринку змінилась (не тільки для «Мрії»), але ми віримо, що знайдемо з ними компроміс», – сказав гендиректор компанії «ОТП Лізинг» Андрій Павлушин.

Рішення відновити роботу – найбільш прийнятний вихід із ситуації, що склалася з «Мрією», вважає Ігор Верхогляд. Пан Сальветті заявив, що після стабілізації роботи «Мрії» наявні у компанії активи можуть бути оцінені в $600 млн. «Щоб розрахуватися з кредиторами, агрохолдингу знадобиться щонайменше 15 років. І це за умови, що компанія засіватиме 150 тис. га і отримуватиме врожайність 5 тонн з гектара за сьогоднішньої середньої ціни зернових у $150/т», – підрахувала старший аналітик ІК Dragon Capital Тамара Левченко. За її словами, термін повернення боргу зріс через падіння світових цін на кукурудзу.

Крім можливих проблем із залученням кредитних коштів і відсутності гарантій врожайності та вартості майбутніх врожаїв, у «Мрії» є ризики втратити активи. Справа в тому, що угода між банками про подальший розвиток агрохолдингу юридично не оформлена. У будь-який момент кожен з банків, що входять до комітету кредиторів, може вимагати в суді повернення заставного майна, яке використовується у виробничому процесі.

Самостійно домагається повернення боргу Erste Group Bank. А на початку лютого стало відомо про вихід з комітету кредиторів Альфа-банку. «Таким же шляхом пішов Промінвестбанк, якому «Мрія» заборгувала понад $100 млн. У банку в заставі перебувають цукрові заводи», – розповіло FinMaidan джерело, знайоме з ситуацією. У Промінвестбанку на запит поки не відповіли, але інше джерело, близьке до банку, підтвердило цю інформацію. «Банк вийшов з комітету близько двох тижнів тому. Основна причина: банки не можуть домовитися між собою про стратегію розвитку «Мрії» та реструктуризацію боргу. Рішення досі не прийнято, як ви бачите», – сказав співрозмовник, спрогнозувавши, що Промінвестбанк швидше поверне борг сам, ніж у комітеті.

Вероніка Гаврилюк
 

Долучайтесь