Кабінет міністрів на засіданні 15 січня призначив Олександра Новікова головою Національного агентства з питань запобігання корупції.
Колишні власники банків-банкрутів можуть через суд отримувати грошову компенсацію від держави, якщо дії держави щодо виведення їх банку із ринку будуть визнані незаконними.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб разом із Нацбанком готує законопроект, який унеможливить повернення банків-банкрутів на ринок, навіть якщо рішення про їх неплатоспроможність будуть скасовані в суді.
Від початку банкопаду минуло більше п’яти років, проте процес ліквідації більшості банків ще досі не завершився. Діючий закон про систему гарантування вкладів виявився недосконалим, оскільки був написаний у 2012 році, до банківської кризи. Відтоді були відправлені на ліквідацію близько сотні банків. У бліц-інтерв’ю заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Віктор Новіков розповів, яких змін потребує система гарантування та які проблеми Фонду є найактуальнішими (рус.).
Вкладники та інші кредитори Златобанку можуть не отримати свої кошти у зв’язку з тим, що Господарський суд Києва почав банкрутство цього банку за процедурою небанківських установ. Таке рішення суду суперечить чинному законодавству та може створити небезпечний прецедент на ринку, зазначає заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Віктор Новіков (рос.).
Учора перший заступник голови НБУ Олександр Писарук представив журналістам пакет із шести законопроектів, розроблених «для удосконалення ефективності та умов роботи банківської системи». Втім, тексти цих документів не були роздані – їх будуть доопрацьовувати два місяці, після чого передадуть до парламенту через одного з депутатів.
НБУ сам в собі
Першим у цьому пакеті документів НБУ назвав законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо побудови інституційної спроможності НБУ». Він покликаний посилити незалежність регулятора від уряду. Центробанк не повідомлятиме Кабміну про можливий «прибуток» (перевищення доходів над витратами), не буде перераховувати його авансом до держбюджету, а буде направляти гроші уряду тільки після формування резервів.
Роль Ради НБУ посилять. Кількість її членів скоротять з 15 до 9, деякі з них працюватимуть за винагороду (розмір не розкривається), а не на громадських засадах. «Як мінімум буде десять засідань на рік – десь у п'ять разів більше, ніж сьогодні», – заявив журналістам директор юридичного департаменту НБУ Віктор Новіков. «Це неправда, що два рази на рік. Рада збирається відповідно до свого плану роботи мінімум шість разів на рік. Вона збирається, як прописано в законодавстві, керуючись їм», – заявив FinMaidan член Ради НБУ Роман Шпек. Після прийняття закону повноваження нинішньої Ради будуть припинені: президент і парламент призначать нових членів на чотири або сім років. Серед нових повноважень згадані затвердження основ кадрової політики і політики ризик-менеджменту, а також створення аудиторського комітету при Раді.
Правління також торкнуться зміни. До нього увійдуть голова, перший заступник та чотири заступники. Частину повноважень правління віддадуть спеціально створеним комітетам. Із закону «Про НБУ» буде вилучено норму про «одноосібну відповідальність голови НБУ перед Верховною Радою і президентом». «Це підвищить статус колегіальності ухвалення рішень Нацбанку», – пояснив Віктор Новіков. Але перехід до колективної відповідальності не загрожуватиме правлінню відставкою, якщо глава НБУ залишить свій пост. «Навіть якщо глава Нацбанку піде, правління залишається, щоб була керованість НБУ», – запевнив Віктор Новіков. Члени правління будуть захищені від звільнення новим главою – їх призначатимуть на сім років.
Роман Шпек оцінив реформу позитивно. «Це нормальний крок у напрямку підвищення інституційної спроможності НБУ та зміцнення його незалежності, – заявив він FinMaidan. – Головне – сприймати це з натхненням і вірити, що реформу буде доведено до кінця». На його думку, це дасть позитивний ефект відновлення економічного зростання в Україні. «Національний банк не повинен бути театром одного або кількох акторів», – вважає він. Документ місяць тому було направлено на узгодження в МВФ.
«Ці норми, напевно, вже рік обговорювалися з міжнародними фінансовими організаціями. Хоча ще в 1999-му піднімалося питання скорочення чисельності до семи осіб. У нас завжди була проблема з кворумом – присутністю дев'яти-десяти чоловік. За Петра Олексійовича (Порошенка. – FinMaidan) складно збиралися. За Арбузова два роки ми взагалі не збиралися, бо їм Рада не потрібна була, – згадує колишній член Ради НБУ Василь Горбаль. – Активними були тільки три-чотири людини, тому в НБУ варто залучати тих, кому це цікаво з точки зору професійного зростання, а не для отримання статусу через кому ще й члена Ради НБУ».
Бонуси для ринку
Центробанк вже півроку обіцяє подати в Раду законопроект про захист прав кредиторів, але його текст досі не готовий. Віктор Новіков перерахував основні норми майбутнього документа: банки повинні отримати доступ до держреєстру, будуть введені вклади без права дострокового розірвання договору, планується змінити механізм перегляду судових рішень у Верховному суді й дозволити передачу непроданого предмета іпотеки кредитору за найнижчою ціною, а не ціною перших торгів. У ході процедури банкрутства усі кредитори мають отримати рівні права.
Також готуються законопроекти про спрощення процедури злиття банків (мета – зменшити термін злиття з року до кварталу), зниження податкового навантаження на операції з токсичними активами та списання боргів, посилення відповідальності акціонерів і топ-менеджменту банків за фальсифікацію звітності та операції з пов'язаними особами, які погіршили баланс банку. «Коли ми понесемо ці законопроекти в Раду, ми побачимо, наскільки змінився парламент. Тому що там багато власників банків», – сказав перший заступник голови НБУ Олександр Писарук.
Валютний бій
Шостим законопроектом буде ініціатива щодо позбавлення «Укрпошти» і чотирьох фінансових компаній ліцензій на здійснення валютних операцій. Їх частка на ринку – усього 1% (за 11 місяців 2014 року вони купили $79,9 млн, продали – $79,6 млн), але вони «порушують чинне законодавство». У таких обмінних пунктах виставляються ринкові курси, які змінюються щодня, тоді як в банках котирування незмінні й занижені на 3 грн – 16,27-16,52 грн/$, і валюта у фінансових компаній буває частіше, ніж у банках. «Долар – це не товар, яким ми повинні торгувати цілодобово у всіх місцях. І від того, більше чи менше буде обмінних пунктів, доларів не побільшає», – упевнений Віктор Новіков.
Йдеться про ліквідацію 1107 підрозділів небанківських фінансових установ. «З чорним ринком вони не конкурують і особливо не допомагають. Економічної доцільності в їх існуванні немає, «головняка» – скільки завгодно. І до того моменту, коли вони припинять своє існування, а це три місяці після набуття законом сили, «трьох курсів», сподіваюся, вже не буде», – сказав Олександр Писарук.
У ліквідації мають бути зацікавлені банки, але навіть у банківському співтоваристві немає 100-відсоткової підтримки цієї ініціативи. «НБУ недооцінив ринок інтернету – він процвітатиме. Краще нехай будуть обмінники, які можна контролювати, ніж нерегульований ринок інтернету. Я дивуюся, коли поруч бачу вивіски 16,27 грн/$ і 19,8 грн/$. У нормальному ринковому середовищі такий арбітраж зникає протягом години. Може, Нацбанку просто треба задуматися, як краще регулювати фінансові компанії? – говорить заступник голови одного з банків з іноземним капіталом. – І якщо з'ясувалося, що обмеження НБУ на готівкові курси – відхилення 5% від офіційного – поширюється тільки на банки, то нехай вони приберуть цю лазівку і розповсюдять таке обмеження на усі обмінники. Треба уніфікувати правила і поставити усіх в одні рамки. Або прибрати це обмеження, тоді курс і обмінників, і банків буде на рівні 19 грн».
Скептично співрозмовник FinMaidan сприйняв і аргумент про неможливість боротьби влади з тіньовим ринком, який майже повністю перемістився в інтернет. «Кажуть, що раніше була кримінальна відповідальність за торгівлю валютою, а зараз немає навіть адміністративної, і ніхто нічого не може зробити. Але зараз є збір у 2% з операцій купівлі валюти, і якщо хтось на вулиці придбав валюту, то це підпадає під статтю Кримінального кодексу про ухилення від сплати податків, а це вже кримінальна відповідальність», – підказує банкір методи боротьби з міняйлами.
В'ячеслав Садовничий
Заступник директора-розпорядника ФГВФО
Релізи
ТОП-новини
