FINCLUB Фiнансовий клуб

Національний банк пропонує для обговорення правила провадження діяльності зі страхування сільськогосподарської продукції з держпідтримкою.

У суботу 24 липня набули чинності зміни до законодавства щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою.

Із прийняттям нового законопроєкту сільгоспвиробники отримають державну підтримку при страхуванні галузевих ризиків за рахунок здешевлення вартості страхування.

Національний банк і Міністерство економіки представили зміни до закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою».

Страховики залучають усе більше премій з агрострахування, хоча розмір застрахованих площ і кількість договорів знижуються. Учасники ринку сподіваються на допомогу держави, але визнають, що для розвитку добровільного страхування потрібні приватні інвестиції.

Ринок агрострахування очікує перезавантаження. Мінагрополітики спільно з IFC, Нацкомфінпослуг та об'єднаннями страховиків готують поправки до закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». «Ми хочемо, аби агрострахування стало інструментом не тільки для крупних агрохолдингів, а й для дрібних і середніх фермерів. Ми дуже плідно співпрацюємо з IFC за підтримки уряду Канади та основними завданнями бачимо розробку змін до законодавства, яке пов'язане з агрострахуванням, а також оновлення і рестарт Аграрного пулу, залучення та співпрацю з відомими міжнародними страховиками», – заявила заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань євроінтеграції Владислава Рутицька.

Голова Нацкомфінпослуг Ігор Пашко оцінює частку агрострахування на ринку в 4-5%. «Ці обсяги можуть зрости в десятки разів», – упевнений він. Для цього він пропонує реформувати Аграрний страховий пул. «В Україні 40 тис. фермерських господарств та близько 4 млн приватних фермерів. Застраховані лише 5-10% площ. Головна причина полягає в тому, що не дотримується баланс інтересів між страховиками, аграріями та державою», – підтверджує віце-президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Віталій Львов.

Пул не виправдав надій
Основним гравцем на ринку повинен був стати Аграрний страховий пул, який би розвивав агрострахування з держпідтримкою. Зараз у кращому випадку аграрії страхуються на вимогу банків, але дуже рідко – добровільно. «Незважаючи на існування спеціального закону про агрострахування з державною підтримкою та створення Аграрного страхового пулу, агрострахування в Україні залишається нерозвиненим. А агрострахування з державною підтримкою взагалі існує тільки на папері. І причини цього не тільки у відсутності коштів у держбюджеті», – вважає виконавчий директор НАСК «Оранта» Олександр Завада.

За два роки роботи Аграрний страховий пул так і не став помітним гравцем. Спочатку страхові компанії не могли увійти в пул, оскільки Нацкомфінпослуг не видавала їм ліцензії, потім у вступі відмовляв пул. Потім в бюджеті не заклали держпідтримку агрострахування. Аграрний фонд перестав співпрацювати з Аграрним страховим пулом і почав вибирати контрагентів на тендерах. «Наша компанія навіть хотіла вийти з членів пулу, але коли стало відомо про його перезавантаження, ми вирішили почекати. Відмовляли в страхуванні окремим компаніям через високі ризики, але колеги – члени пулу підписували з ними договори. У результаті ми несли солідарну відповідальність», – сказали в одній з СК – членів пулу.

За оцінкою Олександра Завади, потенціал агрострахування становить до 4 млрд грн премій на рік і 3 млрд грн відшкодувань. «Важливо проаналізувати причини такої ситуації і вибрати правильні шляхи її змін, інакше замість реальних реформ знову отримаємо чергову спробу маскування під страхування корупційних схем», – вважає Олександр Завада.

Розраховуючи на державу
Ставку буде зроблено на державно-приватне партнерство. «У цьому виді страхування спостерігається висока збитковість і, відповідно, висока вартість ринкового страхування, а отже, і низький попит. До того ж існує висока ймовірність катастрофічних збитків», – пояснює Олександр Завада. Нацкомфінпослуг вибудовуватиме ефективний нагляд за гарантійними фондами пулу, а Мінагрополітики – за цільовим використанням бюджетних коштів.

Членство в пулі буде обов'язковим для страховиків, що здійснюють страхування з державною фінансовою підтримкою і держпідтримкою у вигляді форвардних закупівель за бюджетні кошти або під держгарантії. Добровільно до пулу зможуть увійти СК, що працюють в агрострахуванні без бюджетного фінансування. «Планується, що нова система може запрацювати з початку 2017 року», – вважає Олександр Завада. «Ми розробили нові страхові продукти, запустили пілотний проект з використання метеоданих в агрострахуванні, розробили єдину інформаційну систему. Ми хочемо, щоб усі ці напрацювання використовувалися в Україні. До пулу повинні увійти фахівці з величезним досвідом, у тому числі міжнародним», – заявив керівник програми «Розвиток агрострахування та агрофінансування в Україні» групи Світового банку Гарі Роше.