З 2016-му андеррайтинговому році обсяг премій з агрострахування виріс до 156 млн грн, тоді як роком раніше він становив 77,7 млн грн. Про це йдеться в звіті IFC. «Ми можемо назвати 2016-й роком відновлення зростання ринку в грошовому вираженні: обсяг зібраних страхових премій в гривні зрівнявся з рівнем 2008 року, обсяг премій в доларах подвоївся в порівнянні з попереднім роком – до $6 млн», – повідомила провідний експерт проекту Вікторія Якубович.

При цьому знизилися як застраховані площі (з 689 тис. до 675 тис. га), так і кількість договорів (з 1062 до 787). Зростання премій викликано підвищенням вартості страхування на 0,7 п. п. до 2,7% в середньому (4,2% за страхуванням на зиму, 2,4% – на весну-літо). За страховими випадками виплачено близько 10 млн грн. Але оскільки в період дослідження було багато заявлених, але ще неоплачених збитків, фінальна сума виплат за цей андеррайтинговий рік буде вище. Але в IFC змогли побачити зниження рівня збитковості. «Фактори, які можуть це пояснити: умови перезимівлі 2015-2016 років були кращими, ніж в 2014-2015 роках, крім того страхові компанії краще оцінюють ризики під час прийняття на страхування», – вважає Вікторія Якубович.

Поділили на трьох

Ринок агрострахування є концентрованим. Лідери за обсягом залучених премій – «Аска» (31,2%), «Універсальна» (21,2%) і «PZU Україна» (20%), які займають три чверті ринку. За часткою застрахованих площ лідерами залишаються «ІНГО Україна», «Аска» та «Універсальна», за договорами – «ІНГО Україна», «PZU Україна» та «Універсальна».

Найчастіше аграрії страхують пшеницю (59,8% договорів), рідше – соняшник (12,2%) та озимий ріпак (8,5%). «Серед страхових продуктів на ринку домінують договори страхування від повної загибелі – на зимовий період і договори страхування від названих ризиків – на весняно-літній період. Другим за поширенням на весну-літо типом страхового договору є договір мультиризикового страхування врожаю або посівів», – розповідає Вікторія Якубович.

Ініціатива аграріїв слабка, дуже часто фермери йдуть за страховкою, якщо працюють з державним сектором. На частку страхових договорів, укладених в рамках держпрограм з Аграрним фондом і Державною продовольчо-зерновою корпорацією (ДПЗКУ), припадає 32,9% договорів і 44,7% отриманих страхових премій. «Частка договорів Аграрного фонду і ДПЗКУ в аграрному портфелі страхових компаній залишається значною. Однак спостерігається наближення параметрів страхування за договорами Аграрного фонду і ДПЗКУ до параметрів страхування за незалежними договорами, що є ознакою поступового формування реальних ринкових умов страхування», – вважає Вікторія Якубович.

Уявне зростання

Учасники ринку не вважають нинішні показники індикатором зростання ринку. «Цей ринок, як і раніше, досить вузький. Протягом багатьох років страхуються одні й ті самі клієнти», – говорить менеджер управління страхування майнових ризиків СК «PZU Україна» Олександр Муха. «Причин зростання премій з агрострахування кілька: інфляція, зростання вартості сільгосппродукції та підвищення показників врожайності, що тягне за собою зростання страхових сум», – говорить начальник управління андеррайтингу СК «АХА Страхування» Віктор Андрійчук.

Заступник генерального директора Української федерації страхування В'ячеслав Перепелиця вважає, що запорукою розвитку агрострахування буде відновлення субсидування з боку держави. «Агрострахування – це недешевий вид страхування для самих страхових компаній. Щоб він розвивався, потрібні інвестиції. Ми, приміром, плануємо інвестувати кошти в просвітницьку діяльність. Зараз у нас шість джерел клієнтів: держпрограми (Аграрний фонд і ДПЗКУ), страхування банківських застав, добровільне страхування, брокерські продажі, а також партнерські програми з виробниками насіння і засобів захисту рослин, страхування форвардних закупівель з приватним сектором», – перераховує Олександр Муха.

«Потрібно стимулювати банки брати в заставу майбутній врожай, а також активніше працювати з малим та середнім бізнесом. Для себе ми вирішили йти в бізнес з посівними площами від 500 га. Ми готові інвестувати в розвиток цього напрямку. Ще один перспективний канал – партнерський. У цьому випадку виробники беруть на себе функції держави», – вважає Віктор Андрійчук.