Чорний список прилетів

Україна заборонила роботу на своїй території всіх російських платіжних систем, йдеться в указі президента № 467 від 17 жовтня. Обмеження для російського бізнесу Україна почала впроваджувати ще рік тому, але платіжні системи опинилися в чорному списку тільки зараз. Під санкції підпали шість систем: «Золота Корона», «Юністрім», «Колібрі» (раніше «Бліц»), «Лідер», Anelik та Blizko.

Це прецедентна подія, хоча росіяни вже йшли з нашого ринку з інших причин. У лютому 2014 року український ринок залишила російська система грошових переказів Migom, оскільки центробанк РФ відкликав ліцензію у її розрахункового банку. У 2015-му з аналогічної причини пішла система Contact. Через відсутність учасників з ринку вибула система Interexpress.

Підставою для санкцій вказані дії, «які ставлять під загрозу національні інтереси України і створюють перешкоди для її сталого економічного розвитку». Зазвичай під цим формулюванням мається на увазі робота в окупованому Криму. І дійсно, ці системи працювали в Криму, наприклад, кримський Генбанк використовує системи «Юністрім» та Blizko.

Можливо, під «перешкодою сталого розвитку» також малося на увазі те, що через російські платіжні системи в Україну надходила майже вся валюта українських трудових мігрантів, які працюють в РФ. На Росію в 2015 році припало 45% грошей (ЦБ РФ оцінив потік в $1 млрд), висланих в Україну через платіжні системи нерезидентів. Зворотно – $150 млн.

Тому в Росії бачать від цього рішення мінуси, перш за все, для самої України. «Санкції створять складнощі, в першу чергу, для мільйонів громадян України. Є небезпека формування так званих чорних коридорів, коли гроші будуть переказутися з однієї країни до іншої, минаючи платіжні системи», – заявили FinClub в прес-службі системи «Лідер». Вони ж назвали інший мінус – підвищення тарифів. «Обмеження конкуренції призведе до подорожчання послуги. Ціна на грошові перекази для українців зросте. Причому на перекази не тільки з Росії: громадяни України користувалися нашим сервісом і в інших країнах. Це було значно дешевше і не менш надійно, ніж послуги американських систем», – уточнили в системі «Лідер».

Українські партнери російських платіжних систем говорять, що не очікували такого рішення. «Це дуже сильне потрясіння для ринку. Через ці системи в Україну надходили сотні мільйонів доларів на рік, переважно з Росії. Звичайно, в коридорі «Росія – Україна» працюють і західні системи, але мережа їхніх агентів менш розвинена. У I півріччі 2016 року через російські платіжні системи термінових переказів в Україну надійшло 44% (понад $526 млн) від усього трафіку термінових вхідних переказів, а з України було відправлено 65% (майже $110 млн) від вихідних переказів», – сказав FinClub керівник напрямку «Платежі та перекази» ПриватБанку Михайло Рогальський.

Американці зароблять більше

Санкційні списки були оприлюднені 18 жовтня, тому вже 19-го банки припиняють працювати з ними. «Для нас це поки теж новина, як і для всіх інших учасників ринку. Ключове завдання – виконати указ президента, не створивши незручностей для клієнтів. Вже від сьогодні з ранку нові перекази цих систем не прийматимуться», – повідомив FinClub директор центру роздрібного бізнесу Укрсоцбанку Артур Атанов. Оскільки банки зазвичай укладають договори з великою кількістю систем переказів, альтернатива непрацюючим російським системам буде. «У клієнтів є достатній вибір систем грошових переказів, щоб не бути обмеженими в опціях. Тому для українських користувачів платіжних систем це не стане катастрофою», – вважає він.

Наприклад, велика частина пунктів мережі «Золота Корона» в Києві припадає на ПриватБанк і Ощадбанк. При цьому обидві установи працюють з багатьма платіжними системами одночасно. У Ощадбанку в партнерах було 11 систем, але п'ять з них потрапили до списку санкцій. ПриватБанк пропонував послуги семи платіжних систем, включаючи PrivatMoney, але після «чистки» їх залишиться п'ять.

Місце витіснених санкціями російських систем швидше за все займуть американські, позиції яких є найбільш сильними. У 2015 році 34% валюти, що надійшла в Україну через платіжні системи нерезидентів, пройшло через американську компанію Western Union (і 35% вихідного валютного трафіку). Друге місце утримувала російська система «Золота корона» – 28% переказів в обох сегментах. Її частка почала зростати ще в 2011 році, коли вона зайшла в мережу Ощадбанку і зменшила вдвічі тариф в мережі ПриватБанку. Третю і четверту позицію минулого року ділили американська MoneyGram і російська «Юністрім». П'яте і шосте місце у росіян.

Останні дані НБУ чітко вказують на те, що ринок досі майже порівну поділений між російськими та американськими системами. У I півріччі 2016 року три американські системи (Western Union, MoneyGram та Ria) переказали в Україну 53% всієї валюти, з України – 35%.

 

Монопольні заробітки

Для українців заборона на перекази через росіян означає подорожчання вартості послуг, оскільки західні платіжні системи беруть більш високу плату. «З огляду на те що з тих систем грошових переказів, з якими ми працюємо – Western Union, MoneyGram та «Лідер», – одна потрапила до списку санкцій, ми очікуємо, що клієнти перейдуть на Western Union і MoneyGram. Вартість для користувачів трохи підвищиться, при цьому клієнти отримають більш широке покриття», – стверджує провідний експерт сектора розвитку роздрібного бізнесу ОТП Банку Олена Деркач.

Тарифи платіжних систем залежать від багатьох чинників: регіону, розміру переказу, від валюти видачі переказу, навіть від того, як довго валюта «лежатиме» на рахунку платіжної організації. Для порівняння комісій візьмемо простий приклад. Учора через інтернет-банкінг ПриватБанку можна було відправити $100 в Росію (в Московську область) за допомогою семи систем. Найнижчі тарифи були у російської «Золотої Корони» ($1) і «Юністріму» ($0,95). Система PrivatMoney брала $2, американські MoneyGram та RIA стягували по $2,5, Western Union і британська Coinstar – $3.

Клієнти «забанених» систем відразу ж відчують дискомфорт. «На українських користувачів вихід даних систем відіб'ється в першу чергу у вигляді подорожчання вартості послуг переказу коштів всередині СНД, зокрема з Росією, – визнає начальник відділу організації продажів роздрібної мережі БТА Банку Ольга Гребенюк. – Ці системи переказів дозволяли здійснювати перекази в російських рублях, що здешевлює вартість операції, оскільки не було необхідності купувати валюту (долар або євро), тобто фактор курсової різниці зводився до мінімуму».

Крім трьох американських і шести російських систем в Україні активно працюють ще дві міжнародні системи, створені українськими банками (PrivatMoney в ПриватБанку; Welsend в Укргазбанку), і чотири системи, створені резидентами інших країн: по одній системі з Азербайджану («Хазрі»), Великої Британії (Sigue Money Transfer; Coinstar), Канади (Meest) і Грузії (IntelExpress). У переказах з України частка цих систем в I півріччі склала 0%, а в сегменті переказів в Україну вони зайняли цілих 3%.

Проте шанс, що платіжні системи в боротьбі за гроші мігрантів знижуватимуть свої високі тарифи, а не утримуватимуть їх або навіть підвищуватимуть, користуючись монопольним становищем, все ж є, хоч і незначний. «Конкуренція на ринку може навіть підвищитися, бо решта систем боротимуться за клієнтів систем, які потрапили до списку санкцій. Але, як правило, західні системи грошових переказів реагують в частині зміни своїх тарифів повільніше, ніж українські та російські, тому боротьба за клієнтів може привести до появи нових гравців, які будуть прагнути захопити або збільшити свою частку ринку», – сподівається заступник начальника управління роздрібного та малого бізнесу Індустріалбанку Костянтин Варнін. Айбокс Банк в серпні створив міжнародну платіжну систему Ibox Money Transfer, а фінансова компанія «ОМП-2013» в липні - систему TYME.

Олена Губар, В'ячеслав Садовничий