Банки уникають конвертації
Незалежна асоціація банків України (НАБУ), за безпосередньою участю якої був підготовлений і підписаний 11 банками «Меморандум про врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті», несподівано виступила проти початку пільгової конвертації кредитів. У середу в НАБУ заявили, що, незважаючи на набуття чинності меморандуму (FinMaidan описав його умови в матеріалі «Кому банки спишуть валютні іпотечні кредити»), «зобов'язання банків-підписантів здійснити реструктуризацію виникне з моменту скасування мораторію на звернення стягнення на заставне майно».
У НАБУ послалися на пункт 10 меморандуму, в якому дійсно є така умова. Дві інші вимоги банків – поправки до Податкового кодексу та нормативні акти НБУ – уже виконані. Ця лазівка дозволяє банкам, які підписали меморандум, в ручному режимі вирішувати, кому списати частину боргу, а кому – ні. «Одну з найважливіших умов – скасування мораторію на відчуження валютної іпотеки – не виконано. Відповідно, банки можуть приймати звернення клієнтів на врегулювання і приймати індивідуальні рішення в кожному окремому випадку доти, доки мораторій не буде відмінено. Тільки після цього банки будуть готові задовольнити заяви усіх клієнтів, які будуть підходити за умовами, описаними в меморандумі», – розповів журналістам директор департаменту зі стягнення кредитів Альфа-банку Олексій Тесленко.
Скромна компанія
Як повідомляв FinMaidan, меморандум передбачає конвертацію валютної іпотеки громадян на суму до $158 тис. на гривневі кредити за курсом НБУ на момент реструктуризації. Після цього банки мають списати 50% боргу у випадку, якщо кредит брався на купівлю «соціального» житла (площа квартири – до 60 кв. м, будинку – до 120 кв. м), або «від 25%» – для більшої за площею нерухомості.
На ці умови погодилися лише 11 установ, дві з яких – банк «Надра» та Дельта Банк – в лютому-березні стали неплатоспроможними і перейшли під контроль Фонду гарантування вкладів фізосіб. Підписи під документом на початку року поставили також ПриватБанк, Альфа-банк, Креді Агріколь Банк, Фідобанк, Платинум Банк, Український професійний банк, «Михайлівський», «Грант» і Регіон-банк. Ні обсяг валютних кредитів, який підпадає під умови реструктуризації, ні кількість «щасливчиків» банки не розкривають.
На банки, які відмовилися підписати меморандум, припадає понад 73% позик
На ці дев'ять платоспроможних банків на 1 січня припадало валютних кредитів фізосіб на $243 млн, що становило всього 6,4% від загального обсягу таких кредитів. На два неплатоспроможних банки припадало ще $1,34 млрд, або 35,2%. Після введення в них тимчасових адміністрацій під велику частину цих позик були сформовані резерви, тому портфель банку «Надра» і Дельта Банку статистично скоротився в 4,5 раза – до $298 млн, а частка в системі – втричі, до 11,6%. Частка «живих» банків, чиї підписи стоять під меморандумом, зросла до 14,9%. На банки, які відмовилися підписати меморандум, припадає понад 73% позик.
Проблемне переведення
Мораторій на стягнення житла у неплатників, прийнятий у червні 2014-го, різко скоротив платежі. «Введення мораторію було від самого початку недоцільним, оскільки спровокувало погіршення платіжної дисципліни позичальників-фізосіб на 30%. Позичальники ще минулого літа могли позбутися валютного ризику, конвертувавши валютні кредити в гривню: на дату прийняття мораторію курс становив 11,83 грн/$», – заявила виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова.
На її думку, мораторій дав «помилковий сигнал суспільству», і треба якомога швидше «прийняти закон, який з певної дати – наприклад, з 1 листопада – скасує мораторій». Протягом найближчих півроку до скасування мораторію банки зможуть провести реструктуризацію. Ті, хто не відмовиться від валютного ризику і продовжить не платити банкам, відповідатимуть майном за своїми боргами, впевнена Олена Коробкова.
До цього моменту банки вводять солідарну відповідальність позичальників: поки кредитори не зможуть виселяти поганих позичальників усіх банків, на пільгову конвертацію не можуть розраховувати хороші позичальники 11 банків-підписантів, які продовжують платити. «Як тільки дані умови будуть виконані, банк буде готовий розпочати роботу з клієнтами з конвертації кредитів, згідно з описаними в меморандумі умовами. До цього моменту клієнти, що мають іпотечний кредит, можуть скористатися запропонованими банком інструментами реструктуризації», – говорить в. о. голови правління Платинум Банку Катерина Рожкова. У таких програмах, які є також у банків, які не підписали меморандум, традиційно пропонуються менш вигідні позичальникам умови реструктуризації кредитів.
Юридичні невизначеності
У банків повністю розв'язані руки: вони зможуть не виконувати меморандум, навіть якщо буде скасовано мораторій, оскільки документ має декларативний характер. «Жодних юридичних наслідків для підписантів, які не виконуватимуть меморандум, не передбачено. Проте підпис під даним меморандумом означає, що банк має намір виконати його умови, коли він дійсно набуде чинності», – зазначає Олексій Тесленко. Тобто йдеться про чесне слово банкірів.
Ще одним спірним для позичальників моментом є невизначеність дати обіцяного банками списання 25-50% боргу після конвертації кредиту в гривню. Кредитори це питання також залишають на своїй совісті. «Згідно з поточними умовами, банк може пробачити частину боргу за фактом обслуговування заборгованості позичальником після конвертації кредиту. Іншими словами, з певною регулярністю, якщо позичальник своєчасно і в повному обсязі виконує взяті зобов'язання за конвертованим боргом, банк може прощати пропорційно погашеної частину боргу, не чекаючи кінця терміну погашення кредиту», – розповів FinMaidan директор з управління ризиками Фідобанку Юлія Ворчак.
Олена Губар, В'ячеслав Садовничий
Суд зберіг минуле
Верховний суд України роз'яснив банкам, як застосовувати мораторій на примусове стягнення заставної нерухомості за валютними кредитами фізосіб. Рішення винесено в рамках розгляду УкрСиббанку з позичальником. У 2007 році фізособа отримала у нього кредит на $20 тис. під заставу іпотеки. Борг не обслуговувався своєчасно, прострочення склало $16,6 тис., тому банк вирішив стягнути заставне майно – квартиру. 20 травня 2014-го Миргородський міський районний суд Полтавської області задовольнив вимогу кредитора. Однак вже 10 липня Апеляційний суд Полтавської області скасував це рішення і виніс нове, яким відмовив УкрСиббанку у позові. Суд послався на те, що на момент перегляду справи в апеляції вже діяв закон № 1304-VII від 7 червня, згідно з яким предмет іпотеки не може бути примусово відчуженим.
З червня 2014 року мораторій на стягнення іпотечної нерухомості поширюється на житло, яке було придбано за рахунок валютного кредиту, за умови, що воно є місцем постійного проживання позичальника-фізособи і його площа не перевищує 140 кв. м для квартир і 250 кв. м – для будинків. Касаційна інстанція підтримала рішення апеляції, тому УкрСиббанк звернувся до ВСУ за остаточним роз'ясненням.
Верховний суд 25 березня встав на сторону кредитора. Він послався на те, що під час винесення рішення першої інстанції про стягнення майна закон про мораторій ще не набув чинності. І в зв'язку з тим, що в Україні закони не мають зворотної сили (крім випадків пом'якшення або скасування відповідальності), норми закону про мораторій не можуть бути підставою для скасування судового рішення, прийнятого в минулому. «До події застосовується той закон або нормативно-правовий акт, під час дії якого вона настала або мала місце. Заборона зворотної сили є однією з важливих складових принципу правової визначеності», – йдеться в його правовій позиції.
При цьому Верховний суд зазначив, що рішення суду першої інстанції в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню в період дії мораторію. Тобто до скасування мораторію майно все ж таки не може бути стягнуто, але тільки-но мораторій закінчиться, банк зможе привести у виконання рішення суду першої інстанції.
В УкрСиббанку вчора відмовилися прокоментувати фінальне судове рішення.
Проблеми виконання
Рішення, що розглядається у ВСУ, було ухвалене до мораторію, але конфлікти з позичальниками судді розглядали і після набуття чинності мораторію. Юристи розповідають, що у справах про звернення стягнення на предмет іпотеки у судовій практиці склалися дві правові позиції. «Перша: суди своїми рішеннями, винесеними в першій інстанції після 7 червня, відмовляють у задоволенні позову банку на тій підставі, що існує мораторій. А друга: суди задовольняють вимоги банку, але при цьому в резолютивній частині рішення вказують, що рішення може бути виконане після скасування мораторію. Підставою для принципово різного підходу є думка, що мораторій стосується тільки стадії виконання судового рішення, – розповідає адвокат юридично-консалтингової компанії «Де-Юре» Дмитро Довбишев. – Тому якщо позичальник має рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке набуло сили, але це рішення фактично не виконано, то є усі шанси не виконати його в зв'язку з мораторієм. Наскільки мені відомо, жоден виконавець не виставить іпотечне майно на торги в період мораторію. В іншому випадку його дії можна без особливих зусиль оскаржити в суді».
Правова позиція ВСУ застосовуватиметься судами апеляційної та касаційних інстанцій, які зараз можуть розглядати рішення, прийняті до 7 червня. Це полегшить роботу банківським юристам. «Суд виклав свою спільну позицію, яка полягає в тому, що не можна застосовувати норму закону, яка на момент спору (позов в суді першої інстанції) ще не існувала. Крім того, суд акцентував увагу на тому, що сам мораторій процесуально не може служити підставою для скасування рішення суду першої інстанції, – говорить партнер правової групи «Домініон» Михайло Гончарук. – Після зняття мораторію, швидше за все, будуть нові позови від банків».
Безстрокова заборона
Після скасування мораторію банки зможуть і надалі забирати у неплатоспроможних боржників заставну іпотеку. «Все залежить від того, на якій стадії судового розгляду був застосований мораторій: банку було відмовлено в розгляді справи по суті або на стадії виконання. У першому випадку банку треба буде звернутися знову до суду для звернення стягнення на предмет іпотеки, але з інших підстав, посилаючись на те, що мораторій вже скасовано. А в другому випадку – закінчувати процедуру виконання продажем предмета іпотеки. У всякому разі рішення – оскаржити чи ні – приймається індивідуально. Якщо суд, пославшись на мораторій, неправильно застосував умови застосування мораторію, банки оскаржать його рішення», – зазначає Дмитро Довбишев.
Мораторій на стягнення іпотеки буде скасовано після вступу в силу меморандуму між банками і позичальниками про реструктуризацію валютних кредитів і внесення правок до Податкового кодексу. Терміни – невідомі, але це мало відбутися ще минулого року. «Не секрет, що є позичальники, які й могли б платити за кредитами, але не хочуть, чекаючи законодавчих послаблень, тобто маніпулюють ситуацією. Тому після реструктуризації скасування мораторію буде стримуючим фактором для позичальників, які й надалі не гаситимуть кредити», – зазначає начальник управління організації кредитування фізичних осіб банку «Хрещатик» Олена Трояновська.
Релізи
ТОП-новини
