Фондові індекси материкового Китаю та Гонконгу демонструють спад, тоді як ринки акцій інших країн Азії продовжують зростати.
Один із ключових фінансових центрів світу допомагає росії отримувати деталі, потрібні для виробництва зброї.
Капіталізація фондового ринку Індії вперше випередила капіталізацію Гонконгу, оскільки перспективи зростання та політичні реформи цієї південноазіатської країни роблять її улюбленцем інвесторів, тоді як глобальний капітал витікає з Китаю.
Індійський фондовий ринок має всі шанси обігнати Гонконг і стати найбільшим у світі, оскільки оптимізм інвесторів щодо економічних перспектив Індії.
Вірменські, казахські та гонконгські банки через ризик санкцій почали блокувати оплату російських постачальників за сервери, мікросхеми, процесори, телеком-обладнання та іншу електроніку для юросіб з росії.
Фонд добробуту Гонконгу зазнав збитку в 55 мільярдів гонконгських доларів у першому кварталі, це еквівалентно $7 млрд.
Управління грошового обігу Гонконгу (HKMA) опублікувало документ, в якому описує варіанти технічної реалізації власної цифрової валюти (CBDC).
Адміністрація Гонконгу направить 120 млрд гонконгських доларів ($15,4 млрд) на підтримку бізнесу та населення через негативний вплив епідемії коронавірусу.
Уряд включив Австрію, Туркменістан, острів Ніуе біля Нової Зеландії та особливий адміністративний район Китаю Гонконг до переліку країн, торгові операції з якими підлягають посиленому контролю в рамках трансфертного ціноутворення. Розпорядженням Кабміну № 449-р від 14 травня зі списку було виключено Албанію. У переліку тепер 76 країн.
Підставою для перегляду списку стало розширення з 1 січня 2015 року переліку критеріїв для відбору країн, торгові операції з якими підлягають посиленому контролю: відповідні зміни наприкінці 2014-го були прийняті до Податкового кодексу. «Якщо раніше єдиним критерієм була більш низька ставка податку на прибуток – не менше ніж на 5 процентних пунктів нижче, ніж в Україні (тобто менше 13%. – FinMaidan), то тепер контролю підлягають також операції з країнами, з якими Україна не має підписаних договорів про обмін інформацією, а також якщо держава не розкриває в публічному доступі інформацію про структуру власності юросіб», – говорить директор податково-юридичного департаменту Deloitte Олександр Черінько.
Логічне рішення
Включення до списку Туркменії, Гонконгу та Ніуе у експертів не викликає питань. «У Туркменістані ставка податку на прибуток становить 8%, а для приватних юридичних осіб – 2%, в Ніуе – 30% і 0%, яка поширюється на офшорні фінансові компанії та інвестиції. У Гонконгу ставка податку становить 16,5%, при цьому компанії, в тому числі торгові та сервісні, можуть подати заявку на офшорне звільнення, якщо їх прибуток не був отриманий на території Гонконгу і, таким чином, не підлягає оподаткуванню податком на прибуток», – розповідає FinMaidan юрист юрфірми FELIX Інна Плескач. «Система оподаткування в Гонконзі аналогічна тій, що діє в Сінгапурі. При цьому Сінгапур був у списку ще в 2013 році. Логічно, що зараз до нього включили і Гонконг», – пояснює директор департаменту міжнародного податкового планування ЮФ ICF Legal Service Наталія Ульянова.
За даними Держстату, в I кварталі 2015 року обсяг експорту товарів України до Гонконгу склав $4,1 млн, до Туркменії – $52,2 млн, на острів Ніуе – невідомий.
Виключення зі списку Албанії є логічним (експорт склав $8,5 млн): ставка податку на прибуток у країні становить 15%, тобто усього на 3 п.п. нижче, ніж в Україні. «Я жодного разу в своїй практиці не стикалася з випадками реєстрації бізнесу в Албанії», – говорить Наталія Ульянова.
Вибірковий підхід
Експерти здивовані включенням до цього списку Австрії. Ставка податку на прибуток в цій країні навіть вища, ніж в Україні – 25%. «У той же час до холдингових компаній, які отримують прибуток з іноземних джерел, застосовується нульова ставка», – уточнює Інна Плескач. «Аналогічні правила роботи бізнесу діють ще в ряді країн ЄС, але до списку включено лише одну країну», – здивована Наталія Ульянова. «Не виключено, що рішення про включення до списку Австрії було політичним, прийнятим в рамках деолігархізації. Саме через цю країну вели бізнес бізнесмени, пов'язані з колишньою владою», – уточнили в одній з юрфірм. За даними Держстату, за підсумками I кварталу обсяги експорту в Австрію склали $89,8 млн.
Олександр Черінько зазначає, що якщо Кабмін формально підійшов би до виконання вимог Податкового кодексу, список країн був би набагато ширше. «Але будь-яке розширення списку тягне за собою збільшення обсягу контрольованих операцій з непов'язаними особами, що не відповідає змісту правил трансфертного ціноутворення. У нинішній ситуації уряду швидше потрібно вдосконалювати механізми докази пов'язаності між українськими компаніями та нерезидентами. При успішному виконанні цієї задачі сама необхідність існування такого списку відпаде», – вважає він.
Релізи
ТОП-новини
