Бізнес вже рік намагається знайти альтернативу дорогому і недоступному фінансуванню. За 2014-й гривневий кредитний портфель юридичних осіб скоротився на 7,7%, валютний – на 21%. У січні поточного року негативна динаміка збереглася. Портфель у гривні втратив ще 0,6%, а у валюті – 2,1%. Обслуговувати гривневі кредити під 25-30% річних компанії не в змозі.
Тому банкіри просувають альтернативу кредитам – безресурсне фінансування: векселі, гарантії, торгові кредити, акредитиви. Одним з їх переваг є низька вартість такого фінансування – 4-6% річних. Ці інструменти є в лінійці майже усіх крупних банків, але їх популярність невелика. «На частку безресурсного фінансування припадає близько 10% нових кредитів», – підрахував заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков. У Райффайзен Банку Аваль до 25% кредитів агробізнесу видаються в бездокументарній формі.
ПриватБанк за два роки надав 86 тис. клієнтам фінансування на 3,75 млрд грн. «Робота підприємств в режимі відстрочки платежів призводить до завищення постачальником прогнозного курсу валют для перестраховки, а також до зростання вартості товарів на величину можливого ризику неплатежу», – говорить радник голови правління ПриватБанку Віктор Лисицький.
Нацбанк у поміч
Розвивати безресурсне фінансування непросто, є законодавчі обмеження. «Ми хочемо через НАБУ запропонувати Нацбанку внести зміни до постанов, щоб полегшити роботу з інструментами безресурсного фінансування», – каже Віктор Лисицький. Мова йде про зміни до постанови НБУ № 23 від 25 січня 2012 року «Про порядок формування та використання банками резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями». «Запропонуємо змінити порядок роботи кореспондентських рахунків банків в безресурсному (технічному) режимі, зокрема, скасувати обов'язкове резервування коштів за ними і вимоги щодо забезпечення заставою», – зазначив Віктор Лисицький. У Незалежній асоціації банків України повідомили, що поки цю ідею вони не розглядали. Віктор Лисицький є членом Ради НАБУ, тому сам може ініціювати цей процес.
Також банкіри пропонують дозволити клієнтам купувати валюту за рахунок кредитних коштів. «Оскільки для випуску валютних акредитивів, необхідних клієнтам для купівлі валюти на суму від $500 тис. (набула чинності 24 лютого, після прийняття постанови Нацбанку № 124. – FinMaidan), банки вимагають, щоб у компанії була достатня ліквідність, у тому числі валютна. А таку ліквідність більшість компаній не мають», – пояснює директор департаменту корпоративних продуктів та партнерства Райффайзен Банку Аваль Руслан Співак.
Плани на мирний час
Учасники ринку підтримують деякі ініціативи колег, але визнають, що вони поки не є першочерговими. «Для популяризації банківських послуг, навіть якщо це безресурсне фінансування, зараз, м'яко кажучи, не найкращий час. Думати про це можна, коли в економіці країни в цілому і в банківському секторі зокрема буде все добре», – зауважив топ-менеджер банку з іноземним капіталом. Наприклад, Віктор Лисицький запропонував розробити новий формат платіжного інструменту – аналог вже наявним гарантованим платіжним інструментам з виконанням у майбутньому, які використовуються в західних країнах.
До ідеї купівлі клієнтами валюти за рахунок кредитів банкіри ставляться обережно, пам'ятаючи, що НБУ назвав це одним з методів виведення валюти з країни. «Можливо, для деяких компаній така схема є виправданою. Але деяким клієнтам це протипоказано. Тому потрібно концептуально змінювати постанову № 124. І для того щоб пропонувати зміни, потрібно зрозуміти, що саме НБУ мав на меті», – вважає заступник голови правління великого банку.
Релізи
ТОП-новини
