Вже понад 30 тис клієнтів протягом двох місяців скористалося спеціальною пропозицією Альфа-Банку Україна. Тепер її дія продовжена до 1 липня.
ОТП Банк розробив на своєму офіційному сайті сторінку, на якій зібрано пропозиції, що їх запровадили дочірні банки OTP Group з різних європейських країн для громадян України, вимушених покинути домівки через війну.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку покращує процедури здійснення публічної пропозиції цінних паперів з метою наповнення ринку капіталу якісними інструментами.
Україна запропонувала Сполученим Штатам Америки створити зону вільної торгівлі між країнами.
Двоє з 8 присутніх членів комітету з монетарної політики Національного банку 3 березня висловилися за підвищення облікової ставки до 7% (були відсутні голова НБУ Кирило Шевченко та директор департаменту відкритих ринків Олексій Лупін).
Двоє з 10 членів комітету з монетарної політики Національного банку висловилися за підвищення облікової ставки до 6,5%.
Банк Януковича позбавили порятунку
Вчора у Фонді гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) фактично визнали зрив можливості відновити роботу одного з неплатоспроможних банків – Всеукраїнського банку розвитку. Установа сина колишнього президента-втікача Віктора Януковича була фінансово стабільною, і лише введення міжнародних санкцій проти Олександра Януковича дозволило НБУ визнати її неплатоспроможною. Тимчасова адміністрація працювала в банку з 28 листопада 2014-го до 27 лютого 2015-го, після чого її було продовжено на місяць. Вже 4 березня Антимонопольний комітет дозволив ТОВ «Екосіпан» отримати контроль над ВБР.
Компанія «Екосіпан» відома як власник банку «Михайлівський». Крім дозволу АМКУ, потенційний інвестор також домігся згоди на купівлю 100% ВБР від комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків. Для виконання умов конкурсу «Екосіпан» направила гарантійний внесок у ФГВФО на 50 млн грн. Але ФГВФО не уклав договір і не продав їй ВБР.
У ФГВФО розповіли, що продаж банку неможливо здійснити через судові розгляди щодо його колишнього власника. «ВБР був одним з банків, який виводили з ринку не з причини неплатоспроможності, а через кримінальні справи проти його власника. Це живий банк з прибутком. Ми почали шукати для нього інвестора – їх було три, але тільки один в результаті подав заявку. Ми довго мучилися з оцінкою банку: консультанти вийшли на 160-170 млн грн, кінцева ціна склала 201 млн грн. НБУ видав дозвіл на купівлю, а покупець заплатив 50 млн грн гарантованого внеску. Але потім виявилося, що акції банку арештовані. Прокуратура повідомила, що це було зроблено в рамках розгляду щодо активів "Сім'ї"», – розповів директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін.
Заборона на ліквідацію
Термін повноважень тимчасового адміністратора ВБР завершувався 27 березня, але 31 березня ФГВФО заявив, що повноваження адміністратора продовжені до «дня отримання Фондом рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ВБР» – тобто безстроково. Вже минуло більше двох місяців, але НБУ не зміг відкликати ліцензію. Інвестор звернувся з позовом до суду з метою заборонити НБУ приймати рішення про ліквідацію ВБР і якимось чином інформувати про це ФГВФО.
Спочатку компанія «Екосіпан» зажадала від Господарського суду Києва змусити ФГВФО укласти з нею договір. Але 27 і 30 березня суд повернув документи позивачеві без розгляду. А 31 березня інвестору відмовили в Окружному адміністративному суді Києва, в якому не прийняли забезпечувальний захід у вигляді заборони Фонду пропонувати НБУ почати ліквідацію ВБР. Але вже 1 квітня забезпечувальний захід прийняв Госпсуд Києва: він заборонив НБУ відкликати ліцензію та ліквідувати ВБР.
Суд став на бік позивача, оскільки ліквідація банку зірвала б угоду. «Оскільки План врегулювання передбачає продаж неплатоспроможного ВБР шляхом продажу акцій банку, ліквідація ВБР стосується предмету суперечки. У разі ліквідації банку буде анульовано випуск акцій, тому невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання Плану врегулювання та рішення Госпсуду про визнання договору купівлі-продажу ВБР», – йдеться в рішенні.
Після цього «Екосіпан» вимагала від суду визнати договір з ФГВФО від 27 березня «підписаним» і визнати її право власності на акції ВБР номінальною ціною 567,5 млн грн. «Екосіпан» подавала позови, але суд повертав їх. До справи на початку травня підключалася ГПУ, потім Фонд оскаржив забезпечувальну міру і 12 травня вирішив повернути інвестору гарантійний внесок, а «Екосіпан» безуспішно оскаржувала це рішення. Крапку в конфлікті 26 травня поставив Київський апеляційний госпсуд, який зробив висновок про безпідставність забезпечувального заходу і скасував його. Це дало НБУ право оголосити про ліквідацію банку. Але регулятор поки ним не скористався.
У компанії «Екосіпан» і банку «Михайлівський» не змогли прокоментувати ситуацію. У ФГВФО вже можуть констатувати, що операція з купівлі ВБР зірвалася. «Тепер є два варіанти виходу з ситуації: НБУ прийме рішення про ліквідацію банку або фантастичний варіант – покупець доведе свою правоту. Але покупець вже сказав нам, що йому ця угода не потрібна. Ми повернули йому 50 млн грн внеску. І, швидше за все, банк буде ліквідовано, – говорить Костянтин Ворушилін. – Фонд від цього не виграв, тому що ми не отримали 201 млн грн, бюджет теж не виграв». Генпрокуратура у разі ліквідації ВБР взагалі нічого не отримає.
Малоприваблива інвестиція
Низький інтерес інвесторів до неплатоспроможних банків очевидний. Від початку 2014 року збанкрутувало 49 банків – шляхом купівлі-продажу не врятований жоден з них. Був один випадок продажу інвестору перехідного Крісталбанку, створеного на основі Терра Банку. «Рішення про санацію необхідно приймати вчасно, не чекаючи, поки акціонери проблемного банку все виведуть з нього. Оскільки реальних механізмів у НБУ і ФГВФО немає, їх основним завданням має стати допомога реальним учасникам ринку», – зазначає президент Альфа-банку (мав намір прийняти активи і пасиви Банку Форум) Олександр Луканов.
Продаж збанкрутілих банків частинами є також дуже непростою справою. Активи 38 ліквідованих установ оцінені в 32,6 млрд грн. ФГВФО поки вдалося виручити від продажу активів 19 неплатоспроможних банків усього 223 млн грн. Банки, яким цікаві такі вкладення, не поспішають. «Ми розглядаємо можливість купівлі активів неплатоспроможних банків. Але треба добре розуміти, що конкретно ми купуємо», – говорить голова правління Кредобанку Дмитро Крепак.
Проте історія з ВБР має далекосяжні наслідки. 27 квітня до Ради був поданий законопроект №2742, ухвалення якого очікується найближчим часом. Цим документом, зокрема, вносяться зміни у Господарський процесуальний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс та Кодекс адміністративного судочинства. В них буде прописана заборона судам зупиняти рішення і акти НБУ шляхом забезпечення позову, також стане неможливою заборона НБУ здійснювати певні дії.
Проблемна історія
Нову жертву фінансової кризи Нацбанк підбирав майже три тижні – 47-ю неплатоспроможною установою став Укргазпромбанк. У цей невеликий банк, який посідав на початку року 81-е місце за активами, учора ввели тимчасову адміністрацію. Уповноваженою особою від ФГВФО до 7 липня буде Євген Ожга.
Банк уже деякий час відчував труднощі з платежами, тому НБУ заборонив йому відкривати нові рахунки фізичних осіб. «НБУ вводить обмеження на операції банку в разі наявності у його діяльності ризиків невиконання зобов'язань перед кредиторами, в тому числі вкладниками. Обмеження знімаються після приведення банком своєї діяльності у відповідність до встановлених нормативів і вимог. Про обмеження для конкретного банку НБУ коментарів надати не може, оскільки дана інформація відноситься до банківської таємниці і може бути розкрита тільки згідно з законодавством», – повідомили тиждень тому FinMaidan в прес-службі Нацбанку на запит про причини введення санкцій до Укргазпромбанку.
Укргазпромбанк заснований в 1996 році. Найбільшими його акціонерами на 1 січня 2015-го були Іван (24,5167%) і Олег Діяк (24,0973%), Яніна (18,8336%) та Ігор Сухіна (6,0964%), Оксана (9,9267%) і Віктор Решетняк (7,8729%), Ілля Рибчич (7,5329%). Обсяг активів Укргазпромбанку на 1 січня становив 1,369 млрд грн.
Іван Діяк – екс-радник президента Віктора Ющенко і екс-заступник голови «Нафтогаз України». Яніна Сухіна – дочка Іллі Рибчича, який тричі був головою «дочки» «Нафтогазу» – «Укргазвидобування». Ця компанія до 2010 року обслуговувалася в Укргазпромбанку і в ньому мала зарплатний проект, але потім перейшла в банк «Надра».
Вчора НБУ пояснив своє рішення тим, що Укргазпромбанк займався ризиковою діяльністю, через що іще в січні був визнаний проблемним. Банк не виконував більше 10% зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами протягом понад 10 робочих днів, а його регулятивний капітал став негативним. «Для стабілізації ситуації керівництво Нацбанку неодноразово проводило зустрічі з керівництвом та потенційними інвесторами Укргазпромбанку. Однак власники його істотної участі не вживали своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку», – повідомив Нацбанк.
Спроби поліпшення
Укргазпромбанк не дуже відомий громадськості. Його мережа філій складається всього з 14 точок, за допомогою яких він залучив роздрібний депозитний портфель в 501 млн грн. Втім, це в рази більше, ніж кошти підприємств – 134 млн грн – на його рахунках. У кредитуванні ситуація була протилежна: отримані ресурси позичалися юрособам (614 млн грн), а не населенню (74 млн грн).
У середовищі фінансистів Укргазпромбанк був відомий, як кептивний банк, який намагався стати більш «прозорим» шляхом поліпшення корпоративного управління. До кризи 2008 року йому в цьому допомагала спеціальна програма IFC. Через цю програму також пройшли нині націоналізовані Родовід Банк і Укргазбанк. У ній брав участь і Сведбанк, який зараз називається Омега Банком і є неплатоспроможним, а також банк «Дністер», ліквідований ще в 2010 році.
Після початку в 2014 році нової кризи Укргазпромбанк демонстрував спроби вижити. У грудні він збільшив капітал на 41,4 млн грн – до 124,2 млн грн – за рахунок прибутку минулих років. А в січні 2015-го оголосив про нове збільшення статутного капіталу – на 150 млн грн, до 274,2 млн грн. Тоді ж Антимонопольний комітет видав дозвіл кіпрській компанії Silverdale Management Limited на купівлю більше 50% акцій фінансової установи. Але цю суму банк так і не отримав.
Незатребувані можливості
У поточній економічній ситуації ризик банкрутства є у багатьох установ, але немало проблемних банків уже виведені з ринку. «Військові дії на сході, а також анексія Криму роблять обслуговування кредитів, виданих у цих регіонах, дуже проблематичним: формуються додаткові резерви, збільшується збитковість. Небувале падіння курсу національної валюти, а також наявність панічних настроїв створюють небачений тиск на показники діяльності банків», – зазначає спостерігач правління Платинум Банку Вадим Кривов'яз.
Укргазпромбанк став 47 збанкрутілою від початку 2014 року фінустановою. Перший заступник голови НБУ Олександр Писарук минулого тижня заявив, що чищення системи від неплатоспроможних банків завершиться протягом двох місяців, тобто до початку літа. Для решти учасників ринку це шанс наростити частку, але їх ліквідність також обмежена. Поки ніхто не продемонстрував бажання викуповувати кредитні портфелі у неплатоспроможних установ. «Ми не розглядаємо можливість купівлі портфелів у збанкрутілих банках, тому що у нас дуже жорсткий підхід до кредитних портфелів, – пояснює голова правління Укрсоцбанку Граціано Камелі. – При цьому ми раді, що з ринку йдуть банки, які використовували неконкурентний підхід і грали не за загальними правилами».
Мінус один
Енергобанк став першим українським банком з російським корінням, який не зміг уникнути тимчасової адміністрації. Її ввели в банк, підконтрольний російському бізнесменові Анатолію Данилицькому, у п'ятницю, 13 лютого. Рішення визнати установу неплатоспроможною НБУ аргументував тим, що Енергобанк у січні проводив ризикову діяльність, «про що свідчили погіршення показників його фінансового стану і значна кількість скарг клієнтів». Банк було віднесено до категорії проблемних, а 26 січня у нього з'явився куратор.
У НБУ стверджують, що для стабілізації ситуації неодноразово зустрічалися з керівництвом та потенційними інвесторами Енергобанку, але регулятору «не було надано прийнятних і переконливих пропозицій щодо фінансового оздоровлення банку».
При цьому наприкінці січня холдингова компанія ES2 Holding відмовилася від купівлі Енергобанку, пославшись на неможливість отримати «своєчасну або задовільну відповідь від керівництва банку з ряду питань» (див. «Енергію витрачено даремно»). А банк причиною зриву угоди називав «неотримання від ES2 Holding фінансування, яке передбачалося за умовами договору про продаж мажоритарного пакету акцій». Власники Енергобанку обіцяли повернутися до переговорів з іншими інвесторами, зацікавленими у купівлі запропонованого пакету акцій.
У Фонді гарантування вкладів фізосіб, посилаючись на Енергобанк, кажуть, що на 11 лютого депозити 54 тис. фізосіб становили 1,1 млрд грн (59,3% – вклади у валюті). При цьому депозити на 0,5 млрд грн – вклади 98,3% вкладників – підпадають під гарантовану суму виплат.
Темне минуле
Як повідомляв FinMaidan, до травня 2014 року банк потребував приблизно 200 млн грн. Але формально його показники не були критичними. На 1 січня 2015-го обсяг безнадійних кредитів (V категорія) становив 302,2 млн грн (усього 21% від загального портфеля) з рівнем резервування у 25%. Витрати на формування резервів за 2014 рік склали 26,8 млн грн. А загальний фінансовий результат банку навіть плюсовий – прибуток склав 2,5 млн грн.
Крім того, як стало відомо FinMaidan, 17 грудня минулого року Печерський районний суд столиці задовольнив клопотання на проведення обшуку в Києві в будівлі на вул. Воздвиженській, 56, де розташований центральний офіс Енергобанку. Обшук проводився «з метою фіксації відомостей про обставини скоєння кримінальних правопорушень». Слідчий намагався з'ясувати, чи використовувалася будівля «у діяльності керівників конвертаційного центру».
Це вплинуло на рішення потенційних інвесторів Енергобанку. «Ми про цю справу дізналися вже після того, як було прийнято рішення про купівлю банку. Це була лише одна з багатьох проблем, що і стало причиною відмови від угоди», – сказав FinMaidan учасник консорціуму Володимир Куцев. А один з директорів ES2 Holding Пол Дівайн наприкінці грудня перевів до установи понад $100 тис. (2,5 млн грн) на підтвердження домовленостей з Анатолієм Данилицьким. Після відмови від купівлі банку і до моменту введення тимчасової адміністрації повернути кошти він не зміг.
Гальмування на зльоті
Установа посідала 62-е місце за активами, але планувала розширення свого бізнесу. «Ще рік тому у банку були великі плани розвитку. Він позиціонував себе як «другий банк для бізнесу», у середині 2012-го він почав співпрацю з IFC з розвитку агрофінансування», – розповів FinMaidan колишній співробітник Енергобанку. Але після початку фінансової кризи в Україні російський власник прийняв рішення про продаж Енергобанку.
Нещодавно виникли проблеми з проведенням платежів. «Ми досить давно обслуговуємося в Енергобанку, і раніше ніяких труднощів у нас не виникало. Платежі перестали проходити на початку цього року. На момент введення тимчасової адміністрації у нашої компанії «зависло» близько $125 тис. Ми зверталися і до Нацбанку, і до суду, але усі проблеми в банку пояснювали його продажем. Після введення тимчасової адміністрації шанси на повернення коштів мінімальні», – скаржиться FinMaidan голова наглядової ради групи компаній «Прометей» Рафаель Гороян.
Неефективне оздоровлення
У суботу тимчасову адміністрацію було введено в Златобанк, що входить до групи крупних. А неплатоспроможною цю установу, що посідає 28-е місце за активами (7,8 млрд грн на 1 січня), було визнано напередодні. Формальним приводом для такого рішення НБУ стало те, що в четвер після закінчення робочого дня Златобанк, всупереч вимозі регулятора, здійснював ризикові для вкладників і клієнтів операції.
Проблеми установи були виявлені ще півроку тому. Погіршення стану ліквідності Златобанку та скарги клієнтів на несвоєчасне виконання банком своїх зобов'язань спонукали НБУ 19 серпня ввести в банк куратора. Стан Златобанку продовжував погіршуватися, він займався ризикованими операціями і порушував нормативи НБУ, тому 4 грудня його було визнано проблемним. Регулятор зажадав від акціонерів (Олена Якименко та її донька Ольга. – FinMaidan) оздоровити їхній актив, але представлені банком плани не передбачали ефективних заходів для поліпшення ситуації. «Навіть наданий Златобанком план фінансового оздоровлення, який був неефективним, не виконувався», – заявили в Нацбанку.
Неповоротні кошти
Златобанк накопичив великий портфель роздрібних депозитів – 26-е місце (3,2 млрд грн) у системі. При цьому 81% вкладів було розміщено в іноземній валюті. Тому незважаючи на поступове повернення коштів, подорожчання долара від початку року на 64% до рекордних 25,92 грн/$ призвело до збільшення всього портфеля більш ніж на 30%. ФГВФО оцінив його розмір у 4,2 млрд грн. Таку суму накопичили 115 тис. громадян.
Але не усі з них отримають виплати. У Фонді гарантування вкладів фізосіб заявили, що гарантовано виплатять 900 млн грн за вкладами до 200 тис. грн. Такі депозити були у 97,4% клієнтів (112 тис. осіб). Решті 3 тисячам громадян, які розмістили 78% роздрібних депозитів, буде складно повернути свої 3,3 млрд грн. Ліквідатору ще жодного банку не вдавалося дійти до виплат крупних вкладів.
У цьому обсязі «втрачених» вкладів також і депозити в банківських металах, які в Златобанку становили 600 млн грн. Виходячи з курсу НБУ на 11 лютого, мова може йти про вклади в золоті загальним обсягом 591 кг. Установа була активним гравцем цього ринку і приваблювала золоті депозити (від 50 грамів) під 3% річних. Щоправда, з 5 грудня 2014 року ставка була знижена до 0,1%. За даними «Простобанк Консалтингу», строкові вклади в золоті розміщуються під 0,75-5,5%. Згідно зі ст. 26 закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб», такі вклади не мають гарантії.
Позитивне виведення
На сайті Златобанку в розділі «Вклади і банківські рахунки» є окрема закладка «Фонд гарантування». У ній зазначено, що, «розміщуючи депозит в Златобанку, ви можете бути абсолютно впевнені в його надійності, оскільки Златобанк є постійним учасником ФГВФО». Втім, жодної згадки про те, що «депозити в дорогоцінних металах не гарантуються Фондом», на сайті немає.
У Фонді кажуть, що банки часто недоговорюють клієнтам важливі речі. Наприклад, після того як установа починає відчувати проблеми, Нацбанк найчастіше обмежує її роботу шляхом заборони на залучення нових депозитів. Однак банки не повідомляють цю інформацію вкладникам і продовжують залучати вклади, які потім не відшкодовуються Фондом. «Така ситуація була в Сітікомерцбанку. 750 депозитних договорів були визнані недійсними, оскільки вони були укладені після того, як НБУ застосував до банку міру впливу – заборонив залучати нові депозити. А вкладники цього не знали. Це питання відповідальності менеджерів банку, – розповідає заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик. – У результаті ми все ж таки вирішили виплатити ці кошти, тому що дата укладання договорів була гранична».
Очищення ринку від неплатоспроможних банків стало неминучою тенденцією. «У більшості випадків швидке прийняття радикального рішення про виведення проблемного банку з ринку, незважаючи на його розміри, дозволяє уникнути подвійного витрачання державних ресурсів. В іншому разі спочатку Нацбанк змушений виділяти стабілізаційні кредити такому банку, а за деякий час, коли установа остаточно стає нежиттєздатною, державі доводиться фінансувати Фонд гарантування вкладів для розрахунку з вкладниками такого банку», – нарікає директор департаменту організації, стратегії та PR Кредобанку Роман Лепак.
НБУ стабкредити Златобанку не видавав, але за минулий рік надав йому майже 1 млрд грн: 925 млн грн – у вигляді кредитів на підтримку ліквідності, тобто для виплати вкладів (під заставу майнових прав за кредитними договорами), а 71,22 млн грн – кредити рефінансування шляхом проведення тендера (під заставу ОВДП). Яку суму з цих коштів вже було повернуто центробанку, НБУ не повідомляє.
Релізи
ТОП-новини
