За даними НБУ, один із них зазначив, що зростання в січні товарообігу роздрібної торгівлі (у річному вимірі) в умовах двотижневого локдауну вчергове свідчить про швидке відновлення споживчого попиту та стійкість економіки до коронакризи. На його думку, тенденція зберігатиметься й надалі – цьому сприятиме подальше зростання доходів та витрат громадян, а також помітне збільшення упродовж пандемії заощаджень, що можуть бути витрачені згодом.

Цей учасник дискусії додав, що на світових фінансових ринках поступово формується консенсус щодо подальшого зростання ставок у розвинених країнах. Водночас підвищення ставок у країнах з ринками, що розвиваються (Emerging Markets – EM), серед яких і Україна, буде помітнішим з огляду на зростання премії за ризик.

На початку 2021 року декілька центробанків EM вже змінили риторику в бік посилення монетарної політики. Також зросла частка центробанків, які очікують пришвидшення інфляції. Отже НБУ також необхідно дати чіткий сигнал учасникам ринків про готовність стримувати інфляційний сплеск, підвищивши облікову ставку на 1 в.п. На його думку, немає сенсу розтягувати такі рішення в часі, оскільки це лише посилює невизначеність.

Перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова повідомила, що була одним з двох членів комітету, хто пропонував більш «інтенсивну монетарну терапію» – підвищення облікової ставки до 7%.

Другий топменеджер підкреслив, що відновлення світової економіки та зростання цін на світових товарних ринках відбувається стрімкіше, ніж очікувалося. У світі посилюються очікування інфляційного сплеску та підвищення відсоткових ставок після року надм'яких монетарних та фіскальних політик.

Подорожчання кредитно-дефолтних свопів (CDS) України свідчить про занепокоєння учасників фінансових ринків. Відсутність належної реакції НБУ на швидке зростання цін загрожує розбалансуванням інфляційних очікувань. На думку учасника дискусії, підвищення ключової ставки на 0,5 в.п. вже виглядає недостатнім профілактичним заходом.

Водночас 6 членів комітету висловилися за підвищення облікової ставки до 6,5% відповідно до базового сценарію макропрогнозу НБУ. На їхню думку, наразі відсутні достатні підстави для відхилення від базового сценарію. Посилення інфляційного тиску в першому півріччі 2021 року є очікуваним. Динаміка базової інфляції близька до прогнозної траєкторії. Необхідність підвищення ставки для збалансування інфляційних очікувань була прокомунікована, а крок у 0,5 в.п. загалом відповідає ринковим очікуванням.

Один з топменеджерів вказав на різноспрямованість факторів, що впливають на інфляцію. З одного боку, ситуація на світових ринках підштовхнула інфляцію вище прогнозної траєкторії. З іншого боку, розгортання вакцинації відбувається повільно і світ уже увійшов у третю хвилю пандемії. В Україні також зросла захворюваність, що створює ризики охолодження споживчого попиту та економіки загалом. Зважаючи на зазначене, він вважає оптимальним дочекатися квітневого засідання щодо монетарної політики та оновленого макроекономічного прогнозу для прийняття рішення щодо корегування прогнозу облікової ставки. На його думку, тоді ж стане зрозумілішою ситуація щодо розвитку нової хвилі пандемії, стану справ на світових товарних ринках, а також прогресу в перемовинах із МВФ.

Члени КМП погодилися, що для послаблення фундаментального інфляційного тиску та збалансування очікувань НБУ доведеться й надалі підвищувати облікову ставку.

Четверо членів комітету вважають достатнім подальше підвищення облікової ставки до 7% та її збереження на цьому рівні до кінця року. На думку інших учасників дискусії, цього буде замало для послаблення фундаментального інфляційного тиску, тож НБУ ймовірно, доведеться рішучіше підвищували ставку.

Водночас усі члени КМП погодилися, що прогнозна траєкторія облікової ставки може бути відкоригована у квітневому макропрогнозі з урахуванням реалізації ризиків та факторів невизначеності.

У дискусії брали участь 8 із 10 членів КМП, зокрема: Юрій Гелетій – заступник і виконуючий обов’язки голови НБУ, Катерина Рожкова – перша заступниця голови, заступники – Ярослав Матузка, Дмитро Сологуб і Олексій Шабан, Віталій Ваврищук – директор департаменту фінансової стабільності, Володимир Лепушинський – директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу, Юрій Половньов – директор департаменту статистики та звітності.

З 4 березня  Нацбанк підвищив облікову ставку до 6,5% для повернення інфляції у цільовий діапазон 5%±1 в.п.

Поточний прогноз НБУ передбачає повернення інфляції у цільовий діапазон у першому півріччі 2022 року.