Ризик ліквідності

Національний банк перейнявся проблемою короткостроковості фондування банків. За його розрахунками, близько 40% банківських депозитів є вкладами до запитання, 20% – мають термін до місяця, ще 10% – від одного до трьох місяців. Великий обсяг коротких зобов'язань підвищує ризик ліквідності та не сприяє довгостроковому кредитуванню. «Приблизно три чверті зобов'язань банків залучаються на термін до трьох місяців і, звичайно, видача довгих кредитів за рахунок коротких пасивів несе певні ризики для сектора. Зростання частки короткострокових депозитів є одним з мотивів, чому ми розробили норматив ліквідності LCR. Банки повинні вирішити проблему коротких пасивів, аби за різких відтоків коштів мати можливість повною мірою їх фінансувати», – заявив директор департаменту фінансової стабільності НБУ Віталій Ваврищук.

Новий норматив – коефіцієнт покриття ліквідністю (Liquidity coverage ratio, LCR) – складе 100%. Коефіцієнт буде розраховано як співвідношення високоліквідних активів (ВЛА) на балансі банку до прогнозованого чистого відтоку коштів у найближчі 30 днів. Тобто банк повинен буде мати запас грошей, щоб витримати місяць «втечі вкладників». З 1 червня розрахунок LCR буде півроку здійснюватися в тестовому режимі. А з 1 грудня банки в обов'язковому порядку будуть розраховувати цей показник щодня, а звітувати НБУ – щомісячно.

Це не перший норматив ліквідності, але три діючих нормативи НБУ – миттєвої (Н4), поточної (Н5) і короткострокової (Н6) ліквідності – не допомогли банкам впоратися з відтоком в період кризи. «Позитивний момент в тому, що цей норматив замінить застарілі нормативи ліквідності (як мінімум Н4 і Н5), які не відображають і ніяк не характеризують стан ліквідності банків», – вважає директор казначейства Альфа-Банку Володимир Лотоцький.

Базельський комітет розробив коефіцієнт ліквідності LCR як реакцію на кризу 2007-2008 років. Впровадження нормативу почалося в 2015 році з рівня 60%. До початку цього року він підвищений вже до 100%. В даний час LCR застосовується в 45 країнах, в тому числі в країнах СНД.

В Україні LCR також може не відразу скласти 100% – до кінця року Нацбанк обіцяє затвердити графік плавного посилення цього нормативу. На цьому реформа не закінчиться. Через рік, з 2019-го, Україна введе норматив NSFR, який оцінить ліквідність банку в період до року.

Робота з активами

У Нацбанку вважають, що перехід на норматив буде складним не для всіх банків. «Очевидно, вплине він на банки, у яких дефіцит високоліквідних активів. Їм потрібно буде спрямувати кошти на купівлю ОВДП або депозитних сертифікатів, але така проблема спостерігається в першу чергу в невеликих банках. Усі великі банки є ліквідними і безболісно увійдуть в норматив. Тому ми не очікуємо зростання попиту на державні цінні папери, що не позначиться на кредитуванні реального сектора», – повідомив пан Ваврищук.

Для покриття гривневих відтоків банки зможуть використовувати такі ВЛА: банкноти і монети, кошти на коррахунку і депозити в НБУ, депозитні сертифікати НБУ, ОВДП у гривні та валюті (з терміном погашення більше 30 днів), боргові цінні папери міжнародних банків розвитку.

Валютні відтоки покриватимуться валютним кешем, депозитами в НБУ, валютними ОВДП (з терміном до 30 днів), єврооблігаціями, борговими ЦП міжнародних банків розвитку і держорганів країн G7 з рейтингами не нижче АА-, грошима на коррахунках в банках з інвестрейтингом.

За даними Нацбанку, середня частка ВЛА в чистих активах банківського сектора перевищує 30%, але вони розподілені нерівномірно. У держбанках частка перевищує 40% завдяки ОВДП, а в деяких приватних банках вона менше 10%. Міжнародний досвід свідчить про необхідність частки ВЛА в чистих активах в розмірі 18-25%. «До нашої робочої групи, яка займалася обговоренням концепції розрахунку LCR, входили 15 банків. На базі семи банків ми проводили тестові розрахунки. Результати виявилися хорошими: і в гривні, і в інвалюті майже всі банки виконували норматив більше 100%. Тільки у двох банків він був нижче», – констатує керівник відділу розробки макропруденційної політики НБУ Наталія Задерей.

Водночас деяким банкам доведеться докупити держпаперів для збільшення частки у ВЛА в портфелі. «Із запровадженням нормативу LCR деякі банки переформатують свої баланси на користь ОВДП. У більшості банків, особливо державних, з цим не виникне проблем. Але не у всіх західних банків відкриті ліміти на цей інструмент. Я очікую, що ризик-менеджери в їхніх материнських банках переглянуть своє рішення», – говорить фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Як пояснила головний скарбничий Альтбанку Наталія Стельмах, вплив також відчують банки, у яких немає можливості відкрити кореспондентські рахунки в банках з інвестиційним рейтингом. «В Україні тільки деякі великі банки мають дані рейтинги. Залежно від структури балансу банки можуть змістити свої пріоритети з кредитування на збільшення портфеля ОВДП (що навряд чи є позитивним для розвитку економіки)», – вважає вона.

Робота з вкладниками

Втім, в НБУ не бачать проблеми в тому, що банкам потрібно буде різко «бігти» за купівлею держпаперів. «Високоліквідні активи – це чисельник у формулі. Не обов'язково збільшувати чисельник. Весь фокус уваги у банків повинен бути до знаменника, тобто прогнозованого відтоку коштів. Що менше буде знаменник, то менше буде потрібен чисельник», – говорить заступник начальника відділу департаменту методології НБУ Наталія Чаус.

У Нацбанку очікують, що LCR змусить банки подовжувати терміни пасивів. «Ми розраховуємо на зміну структури прибутковості. Зараз банки не диференціюють ставки за короткостроковими та довгостроковими вкладами. Трапляється, що різниця по ставці між депозитом на 1 місяць і 12 місяців може становити менше 1 п.п. Банки повинні дати більше стимулів вкладнику вибирати довгий депозит, а не короткий. Ми вважаємо, що велика прибутковість за довгими депозитами повинна бути компенсована більш низькими ставками за короткими депозитами», – каже пан Ваврищук.

Банкіри розуміють необхідність переформатування портфеля вкладів. «Складніше може бути банкам, ресурсна база яких сформована за рахунок коштів до запитання і короткострокових вкладів (терміном один-півтора місяця), і тим, у кого в пасивах переважають кошти юросіб. Гадаю, зараз почнеться робота з вкладниками і, можливо, зменшення ставок за вкладами до запитання або підвищення ставок за довгостроковими вкладами для більшої їх привабливості», – прогнозує Наталія Стельмах.

Альтернативою залучення довгих депозитів можуть стати випуски облігацій. «Одним з найбільш дієвих кроків для поліпшення банківської системи я вважаю введення термінових депозитів без права дострокової вимоги. За рахунок цього мінімізується панічний відтік депозитів. Але я не впевнений, що за рахунок роздробу банки зможуть залучати довгі гроші. Навпаки, тенденції свідчать про збільшення залишків коштів фізосіб на поточних рахунках, а строкові депозити, особливо валютні, втрачають свою привабливість. Тому банки дедалі більше будуть замислюватися про випуск облігацій», – каже Михайло Демків. За останній рік облігації випускали ТАСкомбанк, Кредобанк і ОТП Банк.

Разом з тим банкіри побоюються потенційно негативного ефекту нормативу LCR на маржинальність банків. «При збільшенні коефіцієнтів для розрахунку LCR банки будуть змушені менше залучати коштів до запитання і більше термінових депозитів, які коштують дорожче. З огляду на те, що банківський сектор знаходиться на етапі відновлення після безпрецедентної девальвації національної валюти, тривалої фінансово-економічної кризи, анексії Криму, військових дій на сході країни, впровадження посилюючих нормативів має бути поступовим, таким, що не створює додаткової турбулентності», – вважає начальник відділу роботи з інвесторами Банку Кредит Дніпро Андрій Приходько.

НБУ міг би гнучко змінювати норматив, щоб у періоди зростання економіки банки не тримали занадто великий обсяг активів у інструментах з низькою прибутковістю. «Ступінь впливу нормативу залежатиме від своєчасного зниження коефіцієнтів волатильності зобов'язань в періоди стабільного зростання економіки і банківського сектора, щоб уникнути зайвої концентрації непрацюючих активів, а також збільшення даних коефіцієнтів у передкризові періоди з метою своєчасного накопичення банками «подушки» ліквідності», – каже пан Приходько.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.