Перебільшені ризики

FinClub володіє проектом положення «Про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями». Цей документ на 93 сторінках покликаний замінити постанову НБУ № 23, прийняту в 2012 році. Тоді, коли головою НБУ був Сергій Арбузов, проект постанови готували з банкірами більше року і на його впровадження надали ще дев'ять місяців, аби банки встигли імплементувати нові моделі в свої IT-системи.

Тепер часу на обговорення практично немає. Перший заступник голови НБУ Олександр Писарук на зустрічах з банкірами описав нову модель як геніальну, говорять учасники ринку. Планується швидке прийняття цієї постанови та її набуття чинності 1 квітня 2016 року. Тобто нові резерви треба буде сформувати вже за підсумками II кварталу. Це викликало негативну реакцію деяких банкірів, які ознайомилися з обговорюваним документом. Вони були обурені тим, що модель не апробували на жодному з банків. Після цієї критики НБУ наприкінці минулого тижня вирішив протестувати модель на одному з гравців – на Райффайзен Банку Аваль, який вже сформував одні з найбільших в системі резервів.

Багато банкірів бояться відкрито критикувати проект НБУ, побоюючись санкцій регулятора. Деякі з них оцінили обсяг потенційного доформування резервів у 100-150 млрд грн, що вимагатиме збільшення капіталу, який в нинішніх реаліях акціонери і без того не дуже готові вносити. «Зараз акціонерів змусять довнести $4-6 млрд в країну, в якій ніхто не впевнений і банківська система якої вкрай нестабільна, – зазначив член правління одного з найбільших банків. – Запевняю вас, власники УкрСиббанку, у якого найбільші резерви і великий іпотечний портфель, а також Укрсоцбанку, Правекс-банку, ПУМБ і Альфа-банку просто вирішать кинути свої банки тут, і нехай уряд робить з ними, що хоче!»

«Необхідна докапіталізація перевищує навіть результати другого стрес-тесту на 30-40%! Це абсурд, оскільки стрес-тест, за визначенням, має показувати потребу в капіталі за умови настання певних несприятливих умов, а згідно з проектом, нам потрібно значно більше капіталу вже за існуючих умов. До того ж необхідна докапіталізація, за стрес-тестом, розтягнута на три роки. А відповідно до проекту постанови докапіталізація потрібна негайно, і це в розмірах, що значно перевищують результати стрес-тесту. Повторюся, це абсурд», – обурюється заступник голови правління іншого найбільшого банку.

Нашарування стандартів

Експерти кажуть, що НБУ дійсно намагався створити хорошу методологію, але сплутав підходи до оцінки ситуації. «Цей проект в цілому відповідає загальному підходу угоди Базельського комітету з банківського нагляду в сфері банківського регулювання. У той же час практична інтерпретація окремих норм Базель II у запропонованій редакції проекту є, на думку банківського співтовариства, занадто жорсткою і зарегульованою. У поточній складній кризовій ситуації впровадження даних норм, які значно жорсткіші, ніж загальні європейські норми, може бути передчасним», – вважає заступник голови правління ПУМБ Федот Єрьоменко. «Реструктуризовані кредити не визнаються як інструмент порятунку кредитного портфеля, що призводить до необгрунтованого зниження третини кредитного портфеля системи (а це близько 300 млрд грн) до дев'ятого класу і не враховує практику і статистику ре-дефолтів, – зазначив голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек. – Надмірно знецінюються або зовсім ігноруються різні види застав, крім "твердих"».

Схоже, НБУ прагнув до того, щоб можливі очікувані збитки відповідали очікуваним збиткам за стрес-тестом 2015 року, отже таке формулювання відповідає скоріше не чинному стандарту МСФЗ 39, а МСФЗ 9, говорить інший співрозмовник FinClub. «Різниця в тому, що принцип МСФЗ 39 виходить з понесених втрат, тоді як МСФЗ 9 – з очікуваних втрат. МСФЗ 9 – це принцип forward looking. Його впровадження переносилося кілька разів – зараз на 2018 рік. Таким чином, кредитний ризик завжди перевищуватиме резерви з МСФО (у всякому разі, до впровадження МСФЗ 9). Такий підхід може призвести до невиправдано високого рівня резерву, додаткова капіталізація по всій системі обчислюватиметься десятками мільярдів гривень, що спричинить неможливість кредитування. Вони просто накидали все можливе в одну купу, і вважають, що все вийде добре!», – розповідає інший банкір.

Відчутні втрати

Такий підхід, за оцінкою банкірів, щонайменше призведе до заморожування кредитування ряду груп позичальників. «Після цього банки навряд чи братимуть товари в обороті, корпоративні права та іншу «м'яку», а іноді реально «важільну» заставу», – сказав член правління найбільшого банку. «Не можна таким чином переносити сюди західні стандарти, адже якщо, наприклад, за Базель II земля в заставі враховується як комерційна нерухомість з коефіцієнтом 0,7, то у нас вона, як правило, сільгосппризначення з коефіцієнтом не вище 0,3», – пояснив директор департаменту ризик-менеджменту одного з держбанків.

Після прийняття постанови на банки чекають проблеми з фіскальною звітністю. «Троєкратне додаткове збільшення резервів спричинить збитки банків. Податківці побачать, що банківська система перестала наповнювати бюджет, вирішать, що всі зайнялися «схематозом» і почнуть висувати претензії. А акціонерам треба показувати прибуток, отже, ставки зростуть практично вдвічі, і кредитування економіки просто зупиниться», – говорить він.

Щоб уникнути негативних сценаріїв, Незалежна асоціація банків України подала наприкінці минулого тижня в НБУ свої поправки на 180 сторінках до проекту постанови і сподівається, що хоча б частину з них розглянуть.