FinClub продовжує вивчати історії виведення активів з Дельта Банку, що ліквідується. Одним з контрагентів Дельти, договори з яким ФГВФО визнав нікчемними, є Авант-Банк. Трохи більше тижня тому НБУ визнав його неплатоспроможним (див. «Авант-Банк помер через Дельту»). У Авант-Банку були права вимоги за кредитами Дельти на суму до 500 млн грн.

Конфлікт за борги

До цієї суми входять борги компаній Lauffer Group екс-народного депутата від Партії регіонів Олександра Лещинського, а саме: компанії «Фудмаркет», Гайсинського консервного комбінату, торгового дому «Золотий Урожай», торгової компанії «Урожай». У цьому портфелі також борги ДП «Завод 410 ЦА», «Микита-Т», «Рені Лайн» та Київського заводу з виготовлення технологічного обладнання («ТОДАК»). Позичальники отримували кредити ще в Кредитпромбанку. У 2010 році Микола Лагун купив цей банк і надалі перевів його портфель до Дельта Банку.

У лютому 2014 року Авант-Банк видав Дельті кредит на 79 млн грн, а в серпні – $10 млн. «Ми надали ці кошти під особисті гарантії негідника і брехуна Миколи Лагуна. А заставами під них стали права вимоги за кредитами. Після того як в Дельту ввели тимчасову адміністрацію, ми стали кредиторами цих підприємств. Авант-Банк отримав ці активи законно, реалізувавши своє право шляхом іпотечної напису», – розповів член наглядової ради, екс-голова правління Авант-Банку Веніамін Лебедєв. Договори про передачу прав вимоги за кредитами банки підписали 5 і 12 лютого 2015 року – за місяць до банкрутства Дельти. За словами пана Лебедєва, під час передачі прав вимоги Дельта Банк повідомив Авант-Банку про наявність прострочення за цими боргами. Однак ці кредити не були закладені в інших банках або Нацбанку, тому Авант-Банк погодився взяти їх у заставу під видані раніше міжбанківські позики.

У ФГВФО кажуть, що Авант-Банк «вивів» з Дельти 500 млн грн, хоча вартість цих активів вище. «Кредитний портфель, який Дельта нам передала, становив 484 млн грн. Але ринкова ціна застав під кредити – 1,5 млрд грн. За весь час ми не отримали від боржників ані копійки, і брали ці кредити тільки через заставне майно», – сказав Веніамін Лебедєв.

Спірні кредити

У ФГВФО вважають, що Авант-Банк неправомірно отримав права вимоги за кредитами, і звинувачують його у переведенні активів. «Тимчасовий адміністратор має право визнавати угоди банку нікчемними. Ми визнали нікчемними операції Дельти з Авант-Банком на 500 млн грн і відновлюємо кредиторську заборгованість», – сказав ліквідатор Дельти Владислав Кадиров.

У Авант-Банку впевнені, що у ліквідатора немає підстав претендувати на їхні активи. «Фонд гарантування має право визнавати угоди нікчемними. Але Авант-Банк законним чином отримав права вимоги за цими кредитами – Дельта Банк не повернув нам гроші, передавши натомість кредити. Ми зареєстрували ці активи на себе, і права власності Авант-Банку не заперечуються. А думка судів залишається лише їхньою думкою», – вважає Веніамін Лебедєв.

У Фонді гарантування вкладів повідомили FinClub, що рішення про те, кому з неплатоспроможних банків – Дельті або Аванту – належать кредити, прийматиме суд. «Дійсно, Нацбанк увів обмеження в Дельта Банку на укладення договорів. Але суди стверджують, що постанова Нацбанку про ці обмеження не є нормативно-правовим актом», – говорить директор юридичної компанії BMP Consalting Ілля Серафимович, який займається юридичним супроводом справи Дельта Банку і Авант-Банку.

Позичальник хоче назад

У Lauffer Group вважають, що Дельта Банк незаконно передав права вимоги за їхніми боргами Авант-Банку. «ФГВФО затвердив результати перевірки угод, укладених Дельтою за останній рік, і встановив недійсність договору застави майнових прав від 5 лютого 2015 року, згідно з яким Авант-Банк заявляє права на кредит ТК "Урожай"», – сказали в Lauffer Group.

Крім того, Lauffer Group заперечує передачу свого майна в заставу під ці кредити. «Між ТК «Урожай» і ТОВ «Централізована енергопостачальна компанія» жодні кредитні договори, договори застави, як і будь-які інші договори, не укладалися. Підстави для претензій на майно ТОВ «Централізована енергопостачальна компанія» відсутні», – йдеться у відповіді на запит FinClub. У Lauffer Group заявляють, що Авант-Банк незаконно здійснив перереєстрацію права власності на їхнє нерухоме майно.

У державному концерні «Укроборонпром», який контролює «Завод 410 ЦА», не відповіли на лист FinClub. З судових рішень випливає, що «Завод 410 ЦА» винен за кредитом 68,96 млн грн. Суди поки не встановили, кому з двох банків завод повинен повернути борг.

При цьому в Lauffer Group не відповіли на уточнюючі питання FinClub: кого вони вважають своїм кредитором – Дельта Банк або Авант-Банк; розмір поточної заборгованості підприємств групи перед кожним з банків; наявність проблемних боргів; перелік застави Lauffer Group, переданої кредиторам, її вартість; плани групи щодо погашення боргу.

Це не єдиний судовий конфлікт групи. «Одеський коровай», що входить в Lauffer Group, судиться з Сбербанком за кредит на 106 млн грн, отриманий під заставу кримських заводів.

Активи для вкладників

Ця суперечка була важливою для Фонду до моменту визнання Авант-Банку неплатоспроможним – тепер цей конфлікт стає грою з нульовою сумою. Lauffer Group повинна розплатитися по кредитах, а якщо не зможе – буде продана її застава. Кошти від продажу активів підуть на задоволення вимог кредиторів, але поки незрозуміло, якого саме банку: ліквідатор Дельти з'ясує це в суді з адміністратором Авант-Банку. Їм ці гроші потрібні для виплат вкладникам, які не потрапляють під гарантії ФГВФО. У Дельта Банку таких 35 тисяч чоловік, і борг перед ними становить близько 10 млрд грн. У Авант-Банку їх набагато менше. За словами Веніаміна Лебедєва, кільком десяткам осіб банк винен 250-300 млн грн. Він підкреслив, що на Олексія Савченка (планував купити банк) припадає 35% всіх великих вкладів.

Законність операції з передачі Дельта Банком прав вимоги за кредитами Авант-Банку встановлюватиме суд. «Це має розслідуватися в рамках кримінально-правової площини щодо вчинення дій за змовою групою осіб. Будуть встановлені винні особи, договір буде визнано нікчемним. І тоді можна вважати, що його просто немає, і сторони повертаються до початкових відносин», – говорить партнер юрфірми ILF Олексій Харитонов.

У разі недійсності угоди кожна зі сторін зобов'язана повернути активи. «Будь-яка третя особа, чиї права порушуються угодою про уступку прав вимоги за кредитами, а саме позичальники і вкладники, може ініціювати судовий розгляд. Якщо суд встановить недійсність угоди, гроші підуть Дельті і, можливо, будуть використані для виплати вкладів», – каже керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз.