Банкрутство низки банків минулого року і втрата бізнесом частини своїх заощаджень не привели до зниження обсягу грошей підприємств у банківській системі. Навпаки, залишки на поточних і депозитних рахунках юридичних осіб в тих банках, що вижили, збільшилися. Гривневі кошти бізнесу зросли на 29,6 млрд грн (+14,1%), а валютні – на $605,4 млн (+9,9%). При цьому концентрація банківської системи посилилася: до топ-30 банків за активами «зайшли» не тільки вищевказані гривневі й валютні суми, але також «перетекло» 6 млрд грн і $105 млн з невеликих банків.

«Юридичні особи більш активно, ніж фізособи, розміщували депозити в банках. Незважаючи на стабілізацію економіки, зростання доходів домогосподарств залишається дуже слабким. Висока інфляція і різке зростання комунальних тарифів обмежують зростання заощаджень українців і, відповідно, роздрібні депозити демонструють гіршу динаміку», – вважає головний аналітик Укрсоцбанку Андрій Приходько. Валютні депозити юросіб у банку впали за рік удвічі, а гривневі – на 8%. Укрсоцбанк каже, що в другому півріччі 2016-го позбувався надлишку ліквідності на тлі зниження вартості залучення коштів. «Банк виконував ці два завдання, в ході чого клієнти, які розраховували на отримання великих відсотків за вкладами, ніж пропонував наш банк, знайшли альтернативні варіанти», – зазначив генеральний менеджер Укрсоцбанку Дмитро Серьожин. Така ситуація є звичайною для банків, які хочуть здешевити свою базу фондування.

Найзначніший відтік валютних вкладів бізнесу зафіксовано в ПриватБанку – за рік «пішло» $385 млн, або 42%. У гривні втрачено всього 12% портфеля (-2 млрд грн). Частина цього відтоку сталася «на папері», оскільки депозити компаній, пов'язаних з екс-акціонерами ПриватБанку, були конвертовані в капітал в ході операції bail-in перед його націоналізацією. Інша частина відтоку – виведення грошей клієнтами. «Відтоки депозитів юросіб були зафіксовані наприкінці грудня і викликані інформаційним галасом, пов'язаним з переходом банку в держвласність», – сказав FinClub прес-секретар Олег Серга. За його словами, вже в середині січня 2017 року банк майже в повному обсязі відновив портфелі, як великих корпоративних клієнтів, так і малого бізнесу.

Виходячи зі звітності ПриватБанку, за перші три квартали гривневі рахунки бізнесу в банку поповнилися на 4,2 млрд грн, а за IV квартал рахунки спорожніли на 6,2 млрд грн. Валютні залишки зменшувалися як перші три квартали – на $181 млн, так і в останній квартал року – на $204 млн. При цьому сальдо операцій за клієнтськими рахунками бізнесу у ПриватБанку (не рахуючи процедуру bail-in) з 19 грудня 2016 року (день входження тимчасової адміністрації) до 30 січня становило мінус 0,6 млрд за гривневими поточними і депозитними рахунками, мінус $10,8 млн – за валютними.

 

Друге місце за валютним відтоком посів Укрсоцбанк (-$88 млн), третє – Промінвестбанк (-$62 млн). Наступні позиції зайняли ІНГ Банк Україна (-$61 млн) і Укрексімбанк (-$50 млн). Але якщо для Укрексімбанку це усього 3% відтоку валюти юросіб, то для ІНГ Банку Україна – 76%. Нібито це було викликано втратою банком великого клієнта – компанії «АрселорМіттал Кривий Ріг». «Втрата великого клієнта звучить дуже правдоподібно», – говорить керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій. Хоча при цьому гривневі вклади бізнесу в банку значно зросли – на 2,3 млрд грн (+ 134,6%). Меткомбінат має зарплатний проект в Сбербанку, гривневі залишки бізнесу в якому виросли за рік на 0,6%.

Промінвестбанк серед топ-30 банків за активами відзначився ще й найзначнішим відтоком гривневих коштів бізнесу (-71%, або 4 млрд грн). Друге місце посів ПриватБанк, а третє – ВТБ Банк (-847 млн грн, або 22,5%). «Відтік депозитів – це не завжди погана ознака. Це означає, що у банку знижується розмір зобов'язань, і саме за допомогою такого зниження банк може працювати з нормативами», – вважає член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран. За його словами, російські банки педантично виконують нормативи НБУ. «Якщо порушено норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2), то за допомогою зменшення обсягу зобов'язань банк може регулювати показник Н2», – говорить він.

Банки з російським капіталом не прагнуть завойовувати ринок і не намагаються конкурувати з державними банками, які пропонують більш високі ставки за депозитами. Тому скорочення їхнього портфеля є закономірним. «Зараз більшість банків йде від політики бездумного та нездорового нарощування депозитних портфелів і зосереджує свій фокус на прибутку. Час завищених депозитних ставок минає, і банки оцінюють свої ресурси з погляду прибутку, який вони приносять або можуть принести», – каже головний скарбничий Альтбанку Наталія Жиленко.

У валюті росбанки показали невеликий відтік: у Промінвестбанку – мінус $18,5 млн (-37%), в Сбербанку – на $5,5 млн (-5,9%). Портфель гривневих заощаджень юросіб в ВТБ Банку зменшився на 847,5 млн грн (-22,5%), валютних – на $18,5 млн (-37,4%). Жоден з банків з російським капіталом (ВТБ Банк, Промінвестбанк, ВіЕс Банк, БМ Банк) не відповів на запит FinClub. «На відміну від фізосіб, які схильні ганятися за високими відсотками, особливо в межах гарантованої суми, юрособам важливіше надійність банку (їм то нічого не гарантують). Тому немає нічого дивного, що з банків, навколо яких було багато негативних новин (ПриватБанк, Промінвестбанк, ВТБ Банк), депозити юросіб перетікали в більш спокійні гавані – ефективні банки із західним капіталом», –вважає Олександр Паращій. Креді Агріколь Банк залучив валюти на $56,3 млн, УкрСиббанк – на $40 млн, а Універсал Банк – на $38,4 млн. Ці три банки проігнорували запити FinClub, як і ПУМБ, ОТР Банк, Діамантбанк, ТАСкомбанк, Банк Кредит Дніпро, Альфа-банк, БТА Банк, Райффайзен Банк Аваль.

Значний приплив валюти від бізнесу відчули державні банки: Ощадбанк і Укргазбанк залучили по $940 млн (+119%) і $352 млн (+171%). Гривневий портфель у них виріс на 7,7 млрд грн (+37,5%) і 5,8 млрд грн (+50,5%) відповідно. Олександр Паращій вважає, що приріст держбанків пов'язаний з поліпшенням фінансового стану підприємств держсектора. За прогнозами фахівців Ощадбанку, загальною тенденцією 2017 року стане поступове зниження ставок за депозитами , як юридичних, так і фізичних осіб. «Основний вплив на ставки чинить процентна політика НБУ в частині зниження облікової ставки, а також очікуваний рівень інфляції на 2017 рік (за оцінками НБУ – 8% плюс-мінус 2%)», – кажуть в Ощадбанку. Але в цілому перегляд ставок банками відбуватиметься в залежності від ситуації на банківському ринку і від кредитної політики банку.

 

 

 

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.