Страховики можуть розслабитися і зітхнути вільно. Державна регуляторна служба не дозволила Нацкомісії, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, посилити вимоги до страхових компаній. Про це FinClub повідомив член Нацкомфінпослуг Олександр Зальотов.

Регулятор фінансового ринку отримав висновок держслужби від 6 лютого, в якому йдеться про невідповідність принципам державної регуляторної політики проекту розпорядження Нацкомфінпослуг «Про внесення змін до Методики формування страхових резервів за видами страхування іншими, ніж страхування життя і Положення про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів страховика».

Цим документом Нацкомфінпослуг хотіла вимагати, щоб активи страховика у будь-який момент не опускалися нижче суми зобов'язань страховика і мінімального капіталу (це 30 млн грн для ризикових СК і 45 млн грн – для лайфових), або ж менше суми зобов'язань і нормативного запасу платоспроможності.

Грошей багато не буває

Регулятор минулого року зайнявся підвищенням вимог до якості страхових активів, які можуть прийматися в покриття резервів. У травні 2016-го набуло чинності «Положення про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів СК». Його виконання дозволило знизити частку сумнівних активів СК. «Інвестування в акції зменшилося на 5,5 млрд грн, або на 32,6%, в корпоративні облігації – на 183,6 млн грн (-27,1%), права вимоги до перестрахувальників-резидентів – на 619,9 млн грн (-43,2%)», – перераховує член Нацкомфінпослуг Олександр Зальотов. Частка безризикових активів зросла за рік з 60% до 69% (з 10,5 млрд грн до 13,4 млрд грн), наприклад, на 2,7 млрд грн до 5 млрд грн збільшився обсяг вкладень в ОВДП.

Однак ці вимоги виконують не всі учасники ринку. У Нацкомфінпослуг підрахували, що на 30 вересня 2016-го нормативу достатності активів не дотримувалися чотири компанії зі страхування життя (їх дефіцит коштів склав 180 млн грн) і 25 ризикових СК (1,19 млрд грн). Норматив диверсифікації активів не виконували чотири лайфових СК (180 млн грн) і 17 ризикових (410 млн грн).

За підсумками III кварталу минулого року достатніми були активи на 34,3 млрд грн, тоді як активи на 20,8 млрд грн були сумнівними. Тому подальше посилення нормативів призвело б до того, що вимоги виконувала б лише кожна десята компанія – близько 30 СК. А дефіцит коштів на ринку склав би 8 млрд грн.

Побоювання учасників ринку стосуються зміни мінімальних вимог до капіталу і прив'язки до цього показника інших нормативів. Зараз таких вимог немає. В редакції закону «Про страхування» від 2005 року встановлено тільки вимоги до мінімального розміру статутного фонду (гарантійного депозиту): 1 млн євро – для ризикових СК і 10 млн євро – для лайфових.

Пропоновані умови вигідні великим СК. «Зміни можуть привести до нерівності вимог до страховиків з різними обсягами бізнесу і страхових зобов'язань. Це, в свою чергу, сприятиме підвищенню концентрації на ринку великих страховиків і витісненню з ринку малих і середніх, в першу чергу українських страхових компаній, які здатні надавати своїм споживачам страхові послуги належної якості. Крім зазначених вимог, страховиків додатково зобов'язують винайти чималі кошти на докапіталізацію, а це може привести до виходу з ринку великої кількості страхових компаній, що порушить інтереси споживачів, збільшить безробіття та навантаження на державний бюджет і зменшить податкові надходження», – стверджують у ДРС.

Нові вимоги до мінімального капіталу зможуть виконати не більше півсотні компаній, вважає генеральний директор асоціації «Страховий бізнес» В'ячеслав Черняховський. «Відповідно до закону «Про страхування», страховики, нормативний запас платоспроможності яких становить 30 млн грн і більше, залучають від 185 млн грн страхових премій на рік. При цьому, згідно зі звітом Нацкомфінпослуг за підсумками дев'яти місяців 2016 року, забезпечити такий приплив коштів можуть не більше 30-50 з 280 учасників ринку. Розрахунки показують, що компанії за межами топ-50, але такі, що входять до топ-200, отримують в середньому 27,8 млн грн премій в рік. Згідно із законом вони повинні мати в середньому по 5,6 млн грн нормативного запасу платоспроможності», – пояснює В'ячеслав Черняховський.

Крім того, страховикам потрібен перехідний період для досягнення нових показників. «Ми, як асоціація, підтримуємо цей нормативно-правовий акт. Він дає більш справедливу методику формування резервів. Прибирається так зване перерезервування, нормативи щодо формування резервів наближають до Solvency-II. Але логічно, що спочатку потрібно ухвалити нову редакцію закону «Про страхування», де вже будуть прописані нові вимоги до капіталу, досягнення яких буде поетапним, а вже потім змінювати акти регулятора», – говорить генеральний директор Української федерації страхування Галина Третьякова.

Страховики зберігають обличчя

Опитані FinClub страховики заявили, що виконують усі діючі вимоги регулятора. У великих компаніях, таких як «АХА Страхування», «PZU Україна» та «Альфа Страхування», сказали, що їм навіть не довелося минулого року змінювати структуру активів. «Інвестиційний портфель компанії збалансовано і диверсифіковано відповідно до стандартів групи АХА», – пояснив начальник казначейства «АХА Страхування» Костянтин Лихицький. «Змінювати структуру не доводилося: ми регулярно оцінюємо проектне законодавство і заздалегідь плануємо його дотримання», – говорить фінансовий директор СК «Альфа Страхування» Олена Сабаріна.

Деяким компаніям все ж довелося адаптуватися до нових вимог. «Структура активів компанії «ВУСО» змінюється в унісон зі змінами вимог Нацкомфінпослуг до якості активів. Останнім часом знижується частка вимог до перестраховиків і фінансових інвестицій, зростає частка грошових коштів і нерухомості», – пояснив голова наглядової ради СК «ВУСО» Олександр Шойхеденко.

Олександр Шойхеденко вважає, що проблема дефіциту активів для покриття резервів є актуальною для більшості страховиків. «Це пов'язано з некоректним способом розрахунку резервів, прописаним у законодавстві. Резерви усіх страхових компаній штучно значно завищені. У зв'язку з цим покривати завищені резерви можна тільки за рахунок залучення активів ззовні. Внутрішньо це розуміючи, комісія не поспішає посилювати контроль за дотриманням нормативів. Регулятор зобов'язаний в найкоротші терміни привести порядок формування резервів у відповідність до дійсності, а потім здійснювати жорсткий контроль за достатністю і якістю активів на щоденній основі», – вважає він.

Жорсткість вимог до капіталу страховиків вважають логічним. «Регулятору слід продовжувати проводити послідовну політику в даному напрямку. Існує прямий зв'язок між якістю інвестиційного портфеля страховика і можливістю виконання взятих на себе зобов'язань перед страхувальниками. Рівень контролю і попереджувальних дій з боку регулятора повинен надавати можливість страховим компаніям ефективно працювати за основним видом діяльності, а також в цілому забезпечувати довіру до ринку страхування», – стверджує Костянтин Лихицький.

Але робити це потрібно не тут і зараз. «Жорсткість вимог до капіталу повинна мати місце, але тільки тоді, коли буде наведено лад з активами, які покривають резерви. Шокова терапія по відношенню до страховиків призведе тільки до розкрадання останніх активів, в результаті чого постраждають пересічні страхувальники. Сьогоднішні чиновники хочуть протягом року вирішити усі проблеми, які не вирішувалися 20 років», – нарікає Олександр Шойхеденко.

 

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.