Уряд хоче законодавчо встановити термін повернення валютної виручки в Україну на рівні діючих зараз 90 днів і покласти відповідальність за видачу дозволів на його перевищення підприємствами на Нацбанк. Банкіри вважають, що це не панацея від валютної кризи в Україні, але позитивні результати, безумовно, дасть.

Термін зафіксують
Сьогодні вранці парламент планує прийняти в цілому законопроект № 2265, поданий в понеділок урядом Арсенія Яценюка. Законопроект «Про внесення змін до закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо валютного регулювання і валютного контролю» покликаний допомогти Нацбанку встановити контроль над валютними потоками.

Документ пропонує зафіксувати в законі, що граничний термін зарахування виручки резидентів у іноземній валюті на їх валютні рахунки та відстрочення поставки під час здійснення імпортних операцій становить 90 днів. Зараз закон визначає термін до 180 днів, а 90 днів з травня 2014 року діють виключно на основі окремих рішень Нацбанку. В даний момент експортери повинні заводити 75% своєї виручки протягом 90 днів (постанова № 270). Ця норма перестане діяти 4 березня, але з високим ступенем ймовірності її знову продовжать.

Уряд передасть НБУ контроль над цим процесом. В даний час у разі перевищення крайнього терміну надходження валюти підприємство має отримати висновок в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі про можливість більш пізнього зарахування валюти в країну. Законопроектом запропоновано скасувати цю норму – замість неї встановлять необхідність отримання індивідуальної ліцензії Нацбанку у разі перевищення зазначеного терміну.

Документом пропонується скасувати призупинення нарахування пені за затримку повернення валюти в Україну за наявності звернення суб'єктів господарювання до суду. Введення пені в таких випадках, на думку Арсенія Яценюка, ліквідує схему, коли підприємства провокують початок фіктивних судових спорів, тільки щоб не повертати валютну виручку в країну.

Експортери відповідатимуть за валюту
Нацбанк неодноразово заявляв, що основною причиною зменшення пропозиції валюти на ринку є бажання експортерів притримати її в очікуванні зростання курсу. З цією метою регулятор здійснив низку заходів щодо скорочення обсягів фіктивного імпорту. «У експортерів є можливість повернути валютну виручку в термін до 90 днів, тому що, наприклад, у торговців зерном швидке обертання коштів. А для машинобудування взагалі потрібно 180 днів. І тому вони найчастіше продовжують повернення валютної виручки. Штрафи за неповернення мінімальні, на жаль. Їх однозначно потрібно збільшувати, про що ми неодноразово говорили з Міністерством економіки», – повідомила голова НБУ Валерія Гонтарєва в інтерв'ю «Українській правді».

Тепер НБУ може отримати такі повноваження. Арсеній Яценюк навіть пропонує зменшити в ході другого читання термін повернення валютної виручки не до 90 днів, а до 60 днів.

Недостатні заходи
Банкіри згодні з тим, що пропозиції Кабміну допоможуть збільшити обсяги пропозиції валюти на ринку. «Ні для кого не секрет, що відстрочка з повернення валютної виручки використовується для того, щоб не заводити валюту в країну якомога довше і чекати сприятливого курсу. Усе це провокує падіння гривні. Я давно відзначав, що крім боротьби з панікою і спекуляціями на валютному ринку, НБУ і уряду необхідно посилювати роботу з експортерами, включаючи адміністративні заходи. Це один з них. Думаю, він допоможе збільшити пропозицію валюти на ринку. Не вважаю це панацеєю від кризи, але позитивні результати, безумовно, дасть», – говорить голова правління Піреус Банку Сергій Наумов.

Практика останніх 10 місяців показала, що тільки зменшення терміну до 90 днів для повернення валюти недостатньо. «Можна було б пояснити введенням цієї норми істотне скорочення експорту, але таке припущення було б занадто сміливим. Адже крім цієї норми на обсяги експортно-імпортних операцій вплинула величезна кількість інших чинників», – зазначає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.

Закріплення ж за Нацбанком функції видачі дозволу на збільшення терміну повернення валютної виручки може не призвести до зменшення неправомірних прострочень – МЕРТ підозрювали в корупційній складовій під час видачі таких дозволів. «Норма, що перекладає відповідальність за видачу дозволів (ліцензій, висновків) на продовження термінів з МЕРТ на НБУ, не міняє ситуацію. Немає великої різниці для підприємств, в якому органі отримувати дозвіл і як буде виглядати або називатися такий документ. На поточний момент 90-денний термін розрахунків є оптимальним», – вважає начальник управління валютних операцій і валютного контролю банку «Фінанси та Кредит» Артем Осипенко.