Згадали про інвесторів

Парламент прийняв у першому читанні законопроект № 2259 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав інвесторів». Законопроект спрямований на дерегуляцію роботи акціонерних товариств та впровадження більш високих вимог до публічних компаній, які котируються на біржі. Підвищення вимог до публічних акціонерних товариств необхідно для захисту прав міноритарних інвесторів і є вимогою Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. «Найголовніше в цьому законі те, що ми дуже піднімемося в таблиці Doing Business. У захисті прав інвесторів піднімемося зі 109-го місця в топ-20, а за деякими оптимістичними прогнозами – навіть у топ-7», – заявив міністр економіки Айварас Абромавічус, представляючи законопроект у Верховній Раді.

Документ вводить таке поняття, як «похідний позов». «Міноритарний акціонер, який володіє більше 5% акцій акціонерного товариства, зможе подати позов про відшкодування збитків проти менеджменту компанії», – уточнив Айварас Абромавічус. Також вводиться відповідальність посадових осіб господарства в разі нанесення шкоди суспільству неправомірними діями.

Крім того, законопроектом запропоновано інститут «незалежних директорів». «Якщо спиратися на практику європейських країн, то входження незалежних директорів до наглядової ради ПАТ – це скоріше позитивний крок до впровадження різних способів захисту прав інвесторів», – вважає президент Асоціації «Українські фондові торговці» Єлизавета Ревіло. Щоправда, незалежний директор має бути незалежним від підприємства, його інвесторів та акціонерів.

Потребує доопрацювання

До законопроекту вже висуваються претензії. «У мене багато питань, наприклад, до видалення окремих норм із закону «Про акціонерні товариства», які є своєрідним захистом від рейдерства. Зокрема, норми про те, що загальні збори акціонерів приймають рішення тільки з питань, які входять до порядку денного», – сказав член парламентського комітету з питань економічної політики Вікторія Пташник («Самопоміч»). «Ця норма в законі була як міра попередження зловживань і численних випадків у корпоративних конфліктах, коли раптово виносяться на розгляд вигідні для однієї з груп акціонерів рішення, що порушує права усіх інших акціонерів», – пояснює член правління Професійної асоціації корпоративного управління Оксана Параскева необхідність збереження норми.

Викликає подив і пропозиція не поширювати дію закону про акціонерні товариства на АТ, що працюють на ринках фінансових послуг. «В результаті виявиться, що питання діяльності, до яких можна віднести проведення загальних зборів акціонерів, не будуть для банків і страхових компаній врегульовані взагалі. Замість захисту прав інвесторів ми отримаємо зростання порушень їхніх прав», – попереджає Оксана Параскева. Суперечки може викликати і відмова від ліміту кількості акціонерів у ПрАТ. «Прийшло усвідомлення необхідності відпустити з ринку цінних паперів компанії, які там опинилися вимушено. Це потрібно для того, щоб знизити регуляторне навантаження на компанії, які не залучають фінансування через публічні випуски цінних паперів», – вважає експерт.

Складності українізації

Чи будуть нововведення ефективними або акціонерам вдасться обійти обмеження, учасники ринку не готові сказати. «Норми європейських директив, як правило, спрямовані на публічні акціонерні компанії з лістингом на провідних біржах. А в Україні акціонерні товариства де-факто непублічні», – каже Оксана Параскева. «Досить чітка деталізація окремих процесів і процедур, наприклад, оформлення бюлетенів для голосування, визнання їх недійсними, обрання членів наглядової ради і припинення їх повноважень, мінімізує можливості невиконання норм закону. Не виключено, що після того, як він набуде чинності, з'являться зауваження, але, швидше за все, вони будуть технічні», – прогнозує Єлизавета Ревіло.

Незрозуміло, як в Україні розглядатиметься новий вид позовів. «Колективні позови в інших країнах – це стандартний вид захисту прав не тільки інвесторів, але й споживачів. У нас же це окрема форма захисту окремої категорії суб'єктів, що не покращує застосування закону», – зазначає директор юридичного департаменту КУА «КІНТО» Олександр Онуфрієнко.

Більш того, на думку експерта, крупний інвестор не скористається цим правом. «Він сам може судитися: чим менше виграна сума, тим швидше можна її стягнути і швидше домовитися про мирову угоду. Отже, цей інститут більше зацікавить дрібних інвесторів», – вважає він. Крім того, можуть виникнути й процедурні питання. «У США основна форма такого позову – це коли один адвокат акумулює пачки таких позовів і представляє тисячі інвесторів. Він же платить за оформлення довіреності, тому що отримує третину від виграного. Як буде у нас, не зовсім зрозуміло. Адже якщо дрібні інвестори самі збираються бути присутніми в процесі, то весь процес може істотно затягнутися», – вважає Олександр Онуфрієнко.