Є-data розширюється

Вчора на засіданні уряду міністри затвердили концепцію ІАС «Прозорий бюджет», представлену міністром фінансів Наталією Яресько. «На порталі Є-datа, який був запущений минулоріч, зібрана найбільша база даних про публічні фінанси в Україні, а сам він внесений до міжнародного списку відкритих інформаційних порталів. Зараз же ми хочемо оптимізувати його, розширити функціонал», – пообіцяла вона. На думку її заступника Оксани Маркарової, «прозорий бюджет» – революція № 2 в сфері держфінансів: «Ми хочемо вперше об'єднати аналітичні системи і бази даних Мінфіну, ДФС і Держказначейства».

Мета реформи – зменшити ймовірність зловживань і корупційних дій. Робота буде вестися за трьома напрямками. Перший – автоматизація процесів керування державними фінансами, забезпечення обліковими системами бюджетних організацій, запуск електронного документообігу, створення електронного архіву та модуля укладення електронних контрактів. Другий – створення аналітичної системи, інтегрованої з системами Держказначейства, ДФС, ProZorro; розробка системи KPI для бюджетних розпорядників. Третій – створення публічного порталу зі звітністю розпорядників, включаючи державні та комунальні підприємства.

За словами Оксани Маркарової, в планах – публікації надходжень недержавних цільових коштів та інформації про їх витрачання. Тестова експлуатація публічної частини «Бюджет для громадськості» запланована на серпень, завершення процесу його інтеграції в портал Є-datа – на 2018 рік.

Технічні складності

З вересня інформацію про транзакції Держказначейства можна побачити на порталі Є-datа. До бази внесено інформацію про 13 млн транзакцій і 2,4 млн договорів, актів і звітів. З порталом працює третина розпорядників бюджетних коштів: з 77 399 розпорядників у системі зареєструвалося 23 431. Найактивніше – в Тернопільській області, 53%. У Львівській, Дніпропетровській, Харківській, Одеській, Чернігівській та Миколаївській – від 40%. Рідко систему наповнюють в Криму, Луганській, Сумській та Закарпатській областях – менше 20%.

30 червня 2016 року завершиться тестовий режим порталу – до цього моменту всі розпорядники мають подавати інформацію в електронному вигляді в рамках закону «Про відкритість використання публічних коштів» від 11 лютого 2015 року. Але до літа далеко не вся інформація з'явиться в системі. «У частини розпорядників немає облікових систем, немає доступу до інтернету і навіть комп'ютерів, аби вносити до бази потрібну інформацію», – нарікає Оксана Маркарова.

Ще одна проблема, яка заважає повноцінній реалізації норм закону, – занизькі штрафи за невнесення інформації. «У законі недостатньо прописана система покарання. Зараз розмір штрафу становить 1,5-2 тис. грн. Як неофіційно розповідають розпорядники, часто вигідніше заплатити штраф, ніж вносити в систему інформацію, яка дозволяє заробляти тисячі й сотні тисяч», – зазначає голова Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран.

За його словами, вже розроблені зміни до закону, які дозволять усунути ці лазівки. Також вони дозволять використовувати скріншоти, договори і додатки до договорів, викачані з порталу, як доказову базу в суді. «Ми розраховуємо до кінця лютого подати ці поправки до парламенту, щоб уже в травні вони набули чинності», – каже Віктор Таран. У червні, коли завершиться тест Є-datа, її можна буде використовувати з максимальною ефективністю.

Недешеве задоволення

Оксана Маркарова оцінювала реалізацію «Прозорого бюджету» в $150-200 млн донорських коштів. На перший погляд ця сума виглядає завищеною. ТОВ «Ю.Біз», яке є учасником і співрозробником системи ProZorro, навіть запропонувало свої послуги Мінфіну. «Попередньо оцінивши витрати компанії на реалізацію запропонованого переліку послуг, можемо прогнозувати, що вартість проекту «Прозорий бюджет» складе не більше $100 млн. Детальні розрахунки ми готові напрацювати і оприлюднити на етапі предметного обговорення проекту», – говорилося в листі компанії голові Мінфіну Наталії Яресько.

Втім, Оксана Маркарова уточнила, що далеко не уся сума – це витрати на розробку IT-систем. «Це навіть не сума необхідних інвестицій. Це оціночна вартість всього проекту», – сказала вона. Кінцеву суму планують підрахувати вже в травні. За оцінкою Оксани Маркарової, приблизно половина (2-2,5 млрд грн) буде направлена на оновлення матеріально-технічної бази розпорядників: «Буде проведено IT-аудит ДФС, Мінфіну і Держказначейства».