Кабінет міністрів України підписав розпорядження № 978-р, яке можна було б трактувати як «оголошення дефолту», якби не низка нюансів, які перетворюють страшний неконтрольований дефолт на давно очікувану всіма реструктуризацію частини держборгу. FinClub виділив ключові моменти реалізації домовленостей України та її кредиторів.

Чому «дефолт»

23 вересня Україна зобов'язана погасити п'ятирічні єврооблігації на суму $500 млн, а також виплатити власникам цих цінних паперів купонний дохід за ставкою 6,875% річних за останнє півріччя (десятий платіж) обігу облігацій.

Проте напередодні, 22 вересня, Кабмін встановив мораторій на виплату держборгу і повідомив про це міжнародний фінансовий ринок. Офіційно цей мораторій звучить так: «Тимчасова зупинка здійснення платежів з погашення та обслуговування державного та гарантованого державою боргу».

А несплата вчасно відсотків або основного боргу є дефолтом позичальника. Фінансисти можуть стверджувати, що це не «неконтрольований», а лише «технічний» дефолт, оскільки Україна вже домовилася зі спеціальним комітетом кредиторів про умови реструктуризації. Але слова «дефолт» не уникнути.

Причина дефолту

Найлаконічніше її сформулював МВФ в сьогоднішньому релізі: «Україні не вистачає грошей для обслуговування заборгованості на попередніх умовах».

Про які борги йдеться

11 емісій єврооблігацій України і 3 емісії єврооблігацій ДП «Фінансування інфраструктурних проектів» (Finipro) під Євро-2012. Загальна сума – $18 млрд.

«Радіус» дії мораторію

Під нього підпадає сім випусків єврооблігацій України і два випуски Finipro, за якими до 1 грудня планувалося погашення емісії або виплата доходу.

Суть реструктуризації

Списання 20% боргу ($3,6 млрд) шляхом обміну старих облігацій номіналом $1000 на нові номінальною вартістю $800. Нинішні папери, які тримають кредитори України, повинні погашатися з 2015 до 2023 року. Запропоновано відкласти початок погашення боргу на 2019 рік і виплачувати його рівними частинами протягом дев'яти років – до 2027-го.

Прибутковість

Нова ставка прибутковості за всіма випусками складе 7,75% річних, що вище за нинішню середньозважену ставку в 7,22%. Але за рахунок того, що відбувається списання 20% боргу, процентні витрати на обслуговування боргу, що залишився, будуть нижчими сумарно на $5,3 млрд.

Що ще отримають кредитори

Новий інструмент – «державний дериватив», прибутковість якого буде прив'язана до темпів економічного зростання з 2021 до 2040 року (його ризики описані в статті «За списання держборгу заплатить наступне покоління українців»).

Терміни реструктуризації

22 вересня Кабмін повідомив кредиторів про умови обміну бондів.

14 жовтня в Лондоні відбудеться збір власників 14 реструктуризованих випусків єврооблігацій. Зустрічі заплановані в проміжку часу з 10:00 до 12:10 в офісі юридичного радника України White & Case LLP. Наприклад, власників облігацій на $3 млрд, які належать Фонду національного добробуту РФ, чекають «на чай» об 11:10.

Кворум зборів встановлено на рівні 66,67% від кількості паперів (2/3). Рішення приймаються голосами 75% від кількості присутніх на зборах кредиторів.

У разі відсутності кворуму повторні збори мають відбутися не раніше, ніж за 14 днів, але й не пізніше 42 днів. Кворум знизиться. Уряд ввів мораторій до 1 грудня, очікуючи, що реструктуризація завершиться на початку листопада, але якщо «щось піде не так», то закон про мораторій дозволяє продовжити його аж до 1 липня 2016 року.

Хто проводить реструктуризацію

Мінфін, але йому допомагає французька компанія Lazard Freres SAS. Вона була залучена в якості фінансового радника з питань реструктуризації держборгу України. Розмір її винагороди складе 0,18% від суми закриття угоди, але не більше $19,8 млн.

Що буде з кредиторами, які не погодяться на обмін

Домовленості підписані з комітетом кредиторів, найбільшим учасником якого є Franklin Templeton. Проблеми очікуються з утримувачами єврооблігацій 2015 року – приватними кредиторами (обсяг випуску – $500 млн з погашенням у вересні) і Росією ($3 млрд – у грудні). Приватні кредитори хочуть отримати більшу частку цінних паперів з погашенням в 2019 році, а Росія взагалі не погоджується на реструктуризацію. Тим, хто не погодиться на обмін, Мінфін нічого не виплатить, оскільки не може запропонувати умови кращі, ніж іншим, і навіть загрожує штрафами. «Законодавство визначає пріоритетність реструктуризованих боргів щодо боргів, які не взяли участі у запропонованій борговій операції, що має спонукати кредиторів брати участь в ній», – заявили в Мінфіні. Кредитори можуть подати позов до лондонського суду: єврооблігації звертаються на Ірландській фондовій біржі.

Законодавча підтримка реструктуризації

Постанова Кабміну № 859 від 27 серпня, якою були затверджені домовленості з кредиторами; постанова Верховної Ради № 3056 від 17 вересня, якою парламент дозволив Кабміну провести реструктуризацію і часткове списання держборгу; поправки, внесені до держбюджету-2015 того ж дня, а також зміни до Бюджетного і Податкового кодексів та в законодавство про цінні папери (див. «Депутати зіграли в дефолт»). Мораторій на сплату боргу встановлено в рамках закону № 437-VIII, що діє з 31 травня 2015 року до 1 липня 2016-го.

Що буде з суверенним кредитним рейтингом

Агентства знизять рейтинги України до дефолтного рівня. Проте після завершення реструктуризації рейтинг має повернутися на нинішній рівень або навіть вище. «Потенційне зниження суверенних рейтингів України не матиме значного впливу на процес реструктуризації боргу», – попередили в Мінфіні.

У кожного агентства своя шкала, наприклад, агентство S&P після рейтингу C (серйозні труднощі з виплатами) надає довгостроковий кредитний рейтинг SD (емітент відмовився від виплат за деякими зобов'язаннями) або D (оголошений дефолт, і емітент планує відмовитися від виплат за більшістю або за всіма зобов'язаннями). У Fitch після рейтингу C йде рейтинг D (дефолт), а у Moody's останньою сходинкою є рівень C. Зараз Україна має рейтинги від цих агентств на рівні СС, C і Са відповідно. Наприклад, під час реструктуризації в 2015 році і в Укрексімбанку, і в Ощадбанку був рейтинг RD (restricted default) від Fitch.