Короткі кредити не беруться до уваги

Комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності Верховної Ради завершив підготовку законопроекту № 2455 про споживче кредитування до другого читання. Документ покликаний захистити права роздрібних позичальників і знизити до нуля можливості кредиторів заводити клієнтів в оману. Новий закон зобов'яже банки повідомляти потенційним позичальникам розмір реальної процентної ставки, вказувати в договорі графік погашення заборгованості з чіткими сумами і термінами оплати, штрафами за прострочення. У рекламі не можна буде повідомляти, що кредит можна отримати під 0% або без офіційного підтвердження фінансового стану.

Під час доопрацювання законопроекту депутати вирішили полегшити життя кредиторам. Дія закону не поширюватиметься на кредити терміном до одного місяця. При наданні коротких позик не потрібно буде розкривати їхню реальну процентну ставку та інформувати позичальника про негативні аспекти позик, можна буде поширювати неправдиву рекламу таких кредитів.

Банкіри кажуть, що ця норма їх не торкнеться. «Банки зацікавлені в довгострокових відносинах з клієнтом. Тому, як правило, мінімальний термін кредиту становить один рік», – зазначає голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.

Цією дірою в законі скористаються ломбарди, фінансові компанії та кредитні установи. «Кредити терміном до одного місяця – це дуже короткі кредити, які банкам видавати не має сенсу, тому що витрати на оформлення кредиту перевищать отримані від нього доходи. Це можуть бути тільки кредити ломбардів, що видаються без реальної оцінки платоспроможності боржника, – розповідає заступник начальника управління роздрібного та малого бізнесу Індустріалбанку Костянтин Варнін. – Банки такі кредити не видають, і видавати, швидше за все, ніколи не будуть. Єдине, де це може бути застосовано у них, – це кредитна лінія на картку терміном на місяць з автоматичною пролонгацією за відсутності прострочення».

При цьому депутати вирішили не поширювати норми про розкриття всіх ставок і комісій на позики, які видають кредитні спілки. Клієнти спілок не знатимуть більше про свої переплати. «У кредитних спілок немає ніяких комісій та прихованих платежів. Ми кредитуємо тільки своїх членів, які й так знають реальні умови кредитування», – стверджує віце-президент Національної асоціації кредитних спілок України Людмила Кравченко.

Черговість оплати

Зацікавилися депутати і черговістю зарахування грошей в рахунок оплати кредиту: в першу чергу погашатиметься прострочена сума основної суми кредиту і відсотків, потім – планове погашення тіла кредиту і оплата поточних відсотків, і лише в останню чергу будуть оплачені нараховані пені та штрафи. На етапі другого читання пропонувалося дозволити банкам на власний розсуд прописувати цю черговість в кредитному договорі, але в підсумку цю «вольницю» відхилили. Інакше банки, як і зараз, направляли б гроші позичальників насамперед на оплату величезних штрафів, а сума простроченого боргу при цьому не зменшувалася б. Збереження прострочення призводило б до постійної появи все нових і нових штрафів.

Частина банків і тепер спрямовують платіж клієнта в першу чергу на оплату прострочення, тому їм нічого не треба міняти. «У решти виникне необхідність перенастроювати IТ-систему, що може вилитися в додаткові витрати і забрати певний час. Ініціатива зрозуміла, оскільки деякі недобросовісні кредитори використовують свободу вибору черговості погашення для штучного збільшення суми боргу клієнта. Позбавлення їх такої можливості стане досить позитивним моментом для позичальників», – говорить начальник управління правової підтримки роздрібного бізнесу та СМБ Укрсоцбанку Віктор Панченко.

Тому громадянам треба уважніше вивчати умови кредитів. «Закон знижує ймовірність зловживань, коли в договорі не прописана схема погашення, оскільки виключає можливість посилатися на інші документи і міняти порядок розподілу коштів на погашення, приміром, стягуючи спочатку пеню. В інтересах обох сторін договору – уважне прочитання позичальником усіх пунктів, в тому числі правил погашення», – зазначає начальник управління контролю за кредитними ризиками роздрібного бізнесу ОТП Банку Сергій Ілюченко.