У Верховній Раді з'явився черговий законопроект, який посилює повноваження комісії – № 6303-д. Він покликаний забезпечити приєднання Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку до Меморандуму Міжнародної асоціації регуляторів фондових ринків (IOSCO), підвищити незалежність комісії та дати правові підстави для міжнародної співпраці. «Інституційна незалежність полягає у виконанні комісією своїх функцій самостійно, без втручання будь-якого іншого держоргану або політичних сил. Фінансова незалежність комісії визначається достатністю власних фінансових ресурсів, необхідних для виконання її функцій, реалізації програм і забезпечення високого рівня заробітної плати працівників», – йдеться в пояснювальній записці.

У світовій практиці одним з джерел фінансування регуляторів ринків цінних паперів є недержавні надходження. «Серед інших джерел фінансування можна виділити: платежі нагляду, що стягуються з юридичних і фізичних осіб, над якими здійснюється нагляд, в залежності від розміру їхніх активів або доходів; збори за процесуальні дії (видача ліцензій, реєстрація проспектів емісії тощо); транзакційні збори; відшкодування окремих послуг регулятора; штрафи; надходження від продажу періодичних видань та від здійснення іншої діяльності, дозволеної законом», – перераховується в документі. Наприклад, фінансування регуляторів ринку цінних паперів Швеції (FI) та Хорватії (FSA) здійснюється за рахунок адміністративних доходів, платежів нагляду і штрафних санкцій, Польщі (КNF) і Англії (FCA Uk) – за рахунок платежів нагляду і штрафних санкцій, а у Німеччині (BaFin) – за рахунок платежів нагляду і адміністративних доходів.

У законопроекті пропонується, щоб комісія фінансувалася переважно за рахунок сплати внесків учасниками ринку. Ці кошти витрачатимуться на НКЦПФР через спецфонд держбюджету. Внески будуть або фіксованими (наприклад, при емісії цінних паперів), або будуть прив'язані до об'єктивних показників, таких як розмір доходу продавця від операцій з цінними паперами. НКЦПФР отримуватиме плату за надання адміністративних послуг і зовнішню допомогу від МФО і країн. Комісія зможе самостійно розпоряджатися коштами, які надходять до спецфонду, зможе створювати резерви для непередбачених витрат.

Розмір внесків на регулювання для торговця цінними паперами складе не більше 1% середнього за три роки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), але не менше 20 мінімальних зарплат (МЗП). Фондова біржа платитиме не більше 3,5% середнього за три роки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), але не менше 100 МЗП, КУА – не більше 1% середнього за три роки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), але не менше 20 МЗП. Емітент цінних паперів (крім державних цінних паперів і облігацій МФО), що знаходяться в біржовому списку фондової біржі, крім емітентів цінних паперів, що знаходяться в біржовому реєстрі, заплатить 10 МЗП.

Реєстрація випуску цінних паперів (крім облігацій місцевих позик та акцій корпоративного інвестиційного фонду, випущених з метою формування початкового статутного капіталу) обійдеться у 0,1% номінальної вартості випуску цінних паперів, але не більше 100 МЗП. Затвердження проспекту цінних паперів коштує 0,2% номінальної вартості цінних паперів, але не більше 200 МЗП, а реєстрація позабіржових деривативів – 10 МЗП. За узгодження реклами цінних паперів та фондового ринку необхідно буде сплатити 2 МЗП, а за узгодження відповідальної особи небанківської фінансової групи – 5 МЗП.

Інституційна незалежність регулятора передбачає, що регулятивні акти комісії не реєструватимуть в Мін'юсті, а сам регулятор матиме доступ до банківської таємниці.

Між першим і другим

В НКЦПФР зазначили, що зареєстрований законопроект – доопрацьована версія законопроекту № 6303, зареєстрованого в квітні 2017-го. В ході доопрацювання переглянули термінологію, доповнили ст. 344 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за втручання в роботу НКЦПФР, уточнили особливості оплати праці службовців НКЦПФР.

Доопрацювали норми, які стосуються фінансування комісії. «З метою забезпечення незалежного контролю за процесом планування та фінансування діяльності НКЦПФР законопроект доповнено нормами щодо створення Бюджетної ради НКЦПФР, яка має бути сформована з числа представників президента (дві особи), профільного комітету Верховної Ради (2) та організацій, що саморегулюються, професійних учасників фондового ринку (2), також туди увійде голова НКЦПФР. Натомість виключено положення про участь комітету з питань бюджетної політики Ради в процесі складання і затвердження бюджету НКЦПФР і визначені на рівні закону розмір посадових окладів голови та членів НКЦПФР», – пояснили FinClub в комісії.

Оклад голови НКЦПФР складе 50 МЗП (186 тис. грн), члена комісії – 40 МЗП (149 тис. грн). Передбачені також щомісячні та щоквартальні премії за відмінне виконання службових обов'язків або за виконання окремих особливо важливих завдань. «Загальний розмір премій, які може отримати голова, член НКЦПФР за рік, не може перевищувати 50% фонду посадового окладу для відповідних посад на рік», – йдеться в проекті.

Слова ринку

Учасники ринку розкритикували запропонований законопроект, як і його попередню версію. Перший заступник генерального директора Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ) Ольга Трипільська зазначає, що принципових відмінностей між законопроектами № 6303 і № 6303-д немає: зберігається навіть назва документа – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів про захист прав інвесторів від зловживань на фондовому ринку».

«І також зміст не відповідає назві, оскільки це законопроекти про повноваження НКЦПФР. При цьому комісії, яка, по суті, є органом виконавчої влади, намагаються надати особливий статус, не передбачений ні конституцією, ні законом "Про центральні органи влади"», – зазначає вона.

Фактично пропонується вивести регулювання фондового ринку з-під дії законів «Про засади державної регуляторної політики» та «Про ліцензування», а на голів і членів комісії не поширюватимуться норми закону «Про державну службу». «Якщо ми хочемо побудувати прозорий, транспарентний і чесний ринок, чому будівництво цього ринку ми починаємо з законопроекту, назва якого не відповідає його суті?» – запитує керівник фінансової компанії КУБ Костянтин Шевчук.

«До законопроекту було багато питань, але стало ще більше. Була робоча група з доопрацювання законопроекту, але в рамках цієї групи розглядалися другорядні питання. Суттєві зауваження в робочій групі навіть не обговорювалися. Отже депутатам пропонується до розгляду фактично той самий текст», – говорить президент Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв (ПАРД) Олексій Кий.

Ольга Трипільська зазначила, що на відміну від більшості європейських країн, де подібні НКЦПФР регулятори здійснюють функції нагляду за ринком, а нормативну базу до вимог до учасників ринку готує Мінфін або інший орган виконавчої влади, відповідальний за розробку економічної політики, в Україні комісія сама розробляє регуляторну базу і сама ж здійснює контроль і правозастосування. «Створення для НКЦПФР особливого правового режиму порушує баланс повноважень органів державної влади, права учасників ринку і створює значні регуляторні та корупційні ризики, що ніяк не сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату і притоку інвестицій на вітчизняний фондовий ринок. А слабкість судової системи ще більше підвищує такі ризики. Для реального захисту ринку капіталу регулятору в першу чергу необхідно повною мірою використовувати наявні повноваження і спрямувати зусилля на розвиток ринку», – вважає Ольга Трипільська.

Олексій Кий каже, що повноваження комісії повинні бути безмежними та безумовними, але для них мають бути описані процедури. «Ну, наприклад, повноваження комісії з доступу до банківської таємниці повинні реалізовуватися через рішення суду, як в НАБУ. Я згоден, що вплив на комісію має бути мінімізовано, але не зовсім зрозуміло, до чого тут відмова від юстирування документів комісії? А як же бути з тезою про те, що дії держави мають бути прогнозованими або хоча б очікуваними? У комісії достатньо інструментів для моментального реагування на весь ринок від призупинення дії ліцензії до заборони інструменту», – розмірковує Олексій Кий.

«Якщо регулятор отримає ці повноваження, то у нього буде весь інструментарій для блокування діяльності будь-якого профучасника», – переживає інший співрозмовник. Костянтин Шевчук вважає, що ринок не проти зміни правил і регулювання, але ці зміни повинні бути прозорими: їх потрібно виносити на обговорення і прислухатися до думки ринку.

Олексій Кий акцентує увагу на тому, що зареєстрованим законопроектом суттєво підвищується корупційна ємність комісії. «Чого тільки варті ці вилки штрафів: вони відрізняються на порядки, і від думки цілком конкретного співробітника залежатиме підсумкова сума! А додатковий податок на регулювання, який отримуватиме сама комісія! Плюс адміністративні послуги, які прив'язані до розміру інструмента, що випускається. Це нонсенс. І вишенькою на торті є так звана бюджетна рада, яка і буде розпоряджатися цими грошима», – перераховує Олексій Кий.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.