– До пулу активів, який виставлено на продаж на майданчику FFN, увійшли кредити Єврогазбанку, Дельта Банку і Актив-банку. За яким принципом формувався склад пулу?

– Цей аукціон є продовженням пілотного проекту, який ми ведемо з Фондом гарантування вкладів. Його мета – реалізувати продаж пулів кредитів через акредитованих іноземних радників, які надають комплексні послуги з продажу: проводять due dilligence, готують для інвесторів віртуальну кімнату даних, розсилають їм матеріали. Оскільки проект є пілотним, то для нього відібрано найбільш репрезентативні для портфеля кредити. На прикладі цього пулу ми зможемо побачити, чи працює даний підхід до продажів для середнього за якістю пулу кредитів.

– Ви вважаєте, що виставлений на аукціон пул є середнім за якістю?

– Якщо говорити в цілому про портфелі, які є в заставі у Національного банку, то це досить ліквідні активи. До пропонованого пулу цілеспрямовано не були включені найбільші й цінні кредити, тому що відпрацьовувати процес потрібно не на них. Але виставляти їх ми зможемо в майбутньому.

– Більшість позичальників з цього пулу кредитів або ліквідовані, або перебувають в стані банкрутства. У деяких випадках відсутні документи кредитної справи, а прострочення за позиками більше трьох років. Чим ці активи можуть зацікавити інвесторів?

– У пулі є певна кількість позичальників зі сфер сільського господарства (активи агрохолдингів «Інсеко» і «ТАКО» у Рівненській області. – Ред.) і комерційної нерухомості (готельний бізнес депутата Андрія Лопушанського. – Ред.), які є неабиякою цінністю. Але в будь-якому випадку даний пул достатньо репрезентативний за якістю кредитного портфеля банків-банкрутів.

– Аукціон на FFN відбудеться вже 16 жовтня. За якою моделлю він проходитиме?

– Аукціон проходитиме за моделлю «голландського аукціону», як і всі аукціони Фонду гарантування вкладів. У цьому сенсі весь процес продажу через радників з продажу кредитів вписується до нормативної бази Фонду гарантування.

– Ці активи виставлялися на індивідуальні торги, але безрезультатно. Чому ви впевнені, що не зумівши продати їх на Prozorro, вам вдасться це зробити на американському майданчику?

– За нормативною базою Фонду гарантування усі кредити повинні проторгуватися індивідуально. Кредити, які потрапили до пулу, також виставлялися на індивідуальні торги. І ми вважаємо, що всі кредити будуть продані рано чи пізно, питання тільки в знаходженні ринкової ціни. Якщо кредити не були продані індивідуально, значить, ринкова ціна кожного окремого кредиту становить менше 20% від номіналу. Але варто зазначити, що деякі кредити з тих, які продавалися минулого разу через радників, все-таки були продані через «голландський аукціон» в цілому за 200 млн грн.

– Минулого разу торги на американських майданчиках не відбулися не через те, що не було покупців, а через пропоновану ціну за активи – вона була нижче ваших очікувань. Чи готові ви з ФГВФО цього разу проявити гнучкість і, наприклад, продати активи зі знижкою в 95%?

– Минулого разу позиція Фонду гарантування вкладів полягала в тому, що стартова ціна повинна дорівнювати оціночній вартості кредитів, а аукціон повинен проходити на підвищення. Після того як вони не відбулися, Фонд змінив нормативну базу і запровадив «голландський аукціон», який на відміну від аукціону на підвищення, дозволяє визначити ринкову ціну. Тому даний пул буде обов'язково продано і ринкова ціна буде знайдена. Я впевнений, що інтерес серед інвесторів буде.

– Що станеться, якщо все ж продати не вдасться?

– Він виставлятиметься на повторний продаж на FFN до тих пір, поки не буде знайдена ринкова ціна.

– Чи заплановано продаж заставних активів НБУ цього року на інших майданчиках?

– Найближчим часом буде запущено другий раунд торгів з DebtX. Це ті самі кредити, які торгувалися минулоріч, за вирахуванням кредитів, які були продані індивідуально. Це також досить репрезентативний пул, до якого входять кредити тих же банків, що зараз виставлені на FFN. Також до нього увійдуть деякі активи Златобанку. У цьому пулі основні активи – це також комерційна нерухомість та сільське господарство.

– Заявлялося, що іноземні майданчики все ж підключаться до «Prozorro.Продажі». Могли б ви пояснити, чому вони так і не зробили це?

– Вони не бачать можливості, а ми не бачимо необхідності. «Prozorro.Продажі» існує для мінімізації ризику шахрайства з боку майданчиків у ході торгів. Водночас ризик шахрайства з боку радників з продажу кредитів мінімальний, враховуючи їхню високу ділову репутацію і багаторічний досвід роботи по всьому світу.

– Яка вартість послуг FFN і чи несе НБУ витрати на їх роботу?

– Майданчики отримують свій гонорар за успіх, який платить інвестор на додаток до тієї ціни, яку він платить за актив.

– Про які комісійні йдеться?

– Це комерційна інформація, але можу сказати, що вони співвідносяться з тим, що отримують майданчики на «Prozorro.Продажі».

– Чому ви не намагаєтеся виставити на іноземні майданчики більші активи, такі як права вимоги за кредитами із заставою ТРЦ «Республіка» або землю Родовід Банку?

– По-перше, велика земельна ділянка Родовід Банку, який зараз продається Фондом, не перебуває в заставі у НБУ, незважаючи на поширення цієї інформації в ЗМІ. У Національного банку в заставі є набагато менша земельна ділянка, але він на погодження не надходив.

По-друге, DebtX і FFN кваліфікувалися у Фонді гарантування для надання комплексних послуг з підготовки та продажу пулів кредитів. Відповідно, вони не акредитовані для продажу інших активів, таких як земля.

– Але якщо ми говоримо про ТРЦ «Республіка», ви ж можете його включити до пулу і узгодити продаж через іноземні майданчики?

– У нас сьогодні закінчується пілотний проект. Ми хочемо подивитися, як він працює, після цього за налагодженим процесом будемо виставляти більші активи.

– Чи є інтерес до ТРЦ «Республіка» з боку потенційних покупців?

– Інтерес до цього активу великий як з боку українських, так і іноземних інвесторів.

– Чому ж з травня ви не намагаєтеся її продати? За нашою інформацією, Фонд гарантування запропонував вам її продовжити продавати на «Prozorro.Продажі».

– Щодо ціни і найбільш оптимального способу продажу, то ця інформація стане доступною ринку тоді, коли буде затверджена Фондом і узгоджена Національним банком. Зараз не можу коментувати внутрішній процес узгодження, який триває між Фондом гарантування і Національним банком щодо стартової ціни і способів продажу.

– Чи є бажання у закордонних майданчиків кваліфікуватися у Фонді на участь в індивідуальних торгах?

– Наскільки нам відомо, немає.

– На яку суму ви узгодили Фонду продаж своїх заставних активів?

– Всього в заставі у Національного банку кредитів юросіб і фізосіб на суму 137 млрд грн. З них 9 млрд грн – це портфель банку «Фінансова ініціатива», який так і не був відправлений на ліквідацію і, відповідно, за ним немає продажів. Без урахування цього банку Національним банком узгоджено продаж активів на 91 млрд грн. Ще близько 10 млрд грн НБУ рекомендував виставити на торги. Сумарно на даний момент ми маємо 100 млрд грн узгоджених кредитів, або 80% портфеля.

– Коли варто очікувати узгодження 100% портфеля?

– Це залежить від Фонду гарантування. Ми досить оперативно узгоджуємо пропозиції, які надходять від Фонду і за якими у нас немає заперечень.

– Цього року НБУ активізувався в частині стягнення заставних об'єктів з рефінансування ВіЕйБі Банку і банку «Фінансова ініціатива»? Зокрема, суд постановив стягнути птахофабрику на окупованій території в Донецькій області. Як йдуть справи в цьому напрямку?

– В Україні процес звернення стягнення на іпотеку не швидкий. За нашими розрахунками, які спираються на нашу статистику і дані комерційних банків, він в середньому займає п'ять років. Тому якщо банки пана Бахматюка збанкрутували в 2015 році, то можна порахувати, скільки потрібно часу для звернення стягнення на його застави.

– Олег Бахматюк влітку заявляв про готовність реструктуризувати свої борги. Судячи з настроїв у Фонді гарантування, вони такі прагнення вітають. Чи надходили вам від нього пропозиції і чи готові ви їх розглянути?

– Ми не отримували ніяких конкретних пропозицій від пана Бахматюка. У середині вересня він направив Раді Нацбанку звернення, в якому було сказано, що погашення заборгованості пов'язаних осіб перед банками «ВіЕйБі» та «Фінансова ініціатива» можливо протягом 10-12 років, проте ніяких конкретних пропозицій дане звернення не містило. Крім того, згідно із законом реструктуризація заборгованості позичальників можлива тільки на термін, що не перевищує термін ліквідації банку.

– А від власника банку «Фінанси та Кредит» Костянтина Жеваго?

– І від нього теж не було ніяких пропозицій.

– На яку суму НБУ вдалося стягнути заставні активи за неплатоспроможними банками і що це за банки?

– На сьогодні вдалося звернути стягнення на заставні активи майнових поручителів на загальну суму близько 450 млн грн. Переважно це кредити банків «Фінанси та Кредит», «Реал Банк», «Дельта Банк», «Брокбізнесбанк».

– У вас є судовий спір з Фондом гарантування вкладів, що стосується держоблігацій банку «Фінансова ініціатива». ФГВФО вважає, що ви неправомірно списали ці документи, і вимагає від вас компенсацію. Верховний Суд вже став на бік Фонду за деякими випусками ОВДП. Які будуть ваші подальші дії?

– Ми зробили Фонду пропозицію щодо мирного врегулювання спору. Зараз тривають переговори.

– Що це за пропозиція?

– Я не можу розкривати подробиці.

– Тоді розкажіть про інший судовий процес, який ініційовано вами. Чому ви незадоволені підвищенням ФГВФО тарифів під час продажу заставних активів до 7% від суми реалізації?

– Згідно із законом про систему гарантування вкладів, Фонд має право на відшкодування витрат на утримання і продаж заставного майна. Після того як Фонд в кілька разів підвищив відсоток утримання від суми продажу, ми направляли йому запит щодо обґрунтованості такого підвищення. Але так і не отримали жодного обгрунтування і були змушені подати до суду.

– Але суд першої інстанції не задовольнив ваш позов.

– Ми розраховуємо на апеляцію. Наприклад, у випадку з незаконним утриманням Фондом гарантування ПДВ від продажу закладеної Національному банку нерухомості суд першої інстанції також відмовив в нашому позові, а апеляційний суд його задовольнив.

– Чому НБУ не погоджує Фонду гарантування вкладів реструктуризацію іпотечних кредитів, які є запорукою за виданим Дельта Банку рефінансуванням?

– Уповноваженими особами ФГВФО, в тому числі й Дельта Банку, не виконуються умови договорів застави та нормативно-правових актів ФГВФО, кошти від погашення заборгованості за закладеними кредитами НБУ перераховуються не в повному обсязі або не перераховуються взагалі, чим порушуються права НБУ як заставодержателя. Усього неплатоспроможні банки з дати впровадження в них тимчасової адміністрації отримали погашень від боржників за закладеними НБУ кредитними договорами в сумі 7,3 млрд грн, з яких перерахували НБУ всього 2,2 млрд грн. З кінця липня 2018 року банки взагалі перестали перераховувати НБУ кошти від таких погашень. За такої політики ФГВФО проведення реструктуризації призведе до того, що НБУ не отримає взагалі нічого за закладеними кредитами. У свою чергу НБУ рекомендував ФГВФО виставляти майнові права за такими кредитами на «голландський аукціон».

– Наступного року закінчиться п'ятирічний термін ліквідації окремих банків. Що робити в ситуації, коли Фонд буде зобов'язаний завершити ліквідацію установи, а у банку залишається заборгованість перед НБУ з рефінансування?

– На сьогодні ми не бачимо ніяких обставин, які могли б перешкодити продажу заставних активів ще до завершення ліквідації. Ми вважаємо, що п'ять років на ліквідацію цілком достатньо, щоб ці активи продати. Питання тільки в знаходженні ціни.

– Але якщо продати їх так і не вдасться, чи готові ви прийняти ці активи на баланс НБУ?

– Це вкрай малоймовірно, оскільки НБУ – не агентство з продажу нерухомості та не компанія з управління проблемними активами. Ми вважаємо, що з високою часткою ймовірності всі активи будуть продані. Згідно із законом, частина заборгованості, яка залишиться на момент завершення ліквідації банку, вважається погашеною.

– Якщо за законом частина заборгованості, яка залишається у банку на момент завершення ліквідації, вважається погашеною, то чи призведе це до збитків Національного банку?

– Під ту частину заборгованості, яка за оцінками НБУ не буде погашена, створено резерв під знецінення.