– У середині вересня депутати не змогли зібратися на засідання комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності, щоб обговорити підготовку законопроекту про спліт до другого читання. У чому проблема?

– Усі підготовчі роботи для винесення законопроекту на друге читання завершено – порівняльну таблицю депутати, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг і учасники ринку узгодили. Отже зараз усе вже залежить від депутатів.

– Одним зі спірних питань під час доопрацювання документа після першого читання був термін перехідного періоду. Ви досягли консенсусу з учасниками ринку?

– У редакції поданого в 2015 році законопроекту спочатку встановлено перехідний період у шість місяців. Зараз його збільшили до 12 місяців і розписали чіткий тайм-лайн для прийняття нормативно-правових актів. Фактично за цей час відбудеться синхронізація нормативної бази між НБУ і Нацкомфінпослуг.

– Багато учасників небанківського ринку побоюються, що після переходу контролю за ринком Нацбанку їм доведеться заново отримувати ліцензії. Чи є підстави у таких побоювань?

– Це безпідставні побоювання. Усі ліцензії, які будуть дійсні на момент ухвалення закону, залишаться дійсними. За новими правилами ліцензуватися будуть нові гравці, які захочуть вийти на ринок, і ті компанії, які захочуть здійснювати нові для них види діяльності.

Безумовно, правила ліцензування Нацбанку відрізнятимуться від правил ліцензування, які приймала Нацкомфінпослуг. Ми наближатимемо їх до тих стандартів, які поширюються зараз на банки, в частині відкритості інформації, якості акціонерного капіталу, прозорості структури власності. Цей підхід виправдав себе на банківському ринку: ми бачимо, що в останні два роки він став значно стабільніше, надійніше і прозоріше, ніж усі роки до цього, і працює без потрясінь. А отже, і у клієнтів приводів для занепокоєння істотно менше. Адже це і є кінцевою метою – щоб клієнт спокійно віддавав фінустанові свої гроші та був упевнений, що отримає їх назад.

– За інформацією в.о. голови фінансового комітету Ради Михайла Довбенка, законопроект про спліт можуть включити до нової програми МВФ.

– Спліт згадується і в чинній програмі розширеного фінансування МВФ. До речі, програма від 2015 року, і законопроект теж припадає пилом в парламенті з того ж року.

– Нацбанк днями представив концепцію валютного регулювання, яка запрацює разом з набуттям чинності закону «Про валюту і валютні операції». Одна з умов валютної лібералізації – ухвалення законопроекту про BEPS. Коли варто очікувати на появу цього документа?

– Це один з документів, робота над яким почалася ще в 2016 році, і зараз ми увійшли в активну фазу – законопроект знаходиться на фінальній стадії доопрацювання в Мінфіні, і ми віримо, що незабаром його буде презентовано. Допрацьовувати проект закону можна нескінченно довго, але важливо пам'ятати, що ціна зволікання – робота українського бізнесу на зовнішніх ринках, де принципи BEPS і автоматичний обмін фінансовою інформацією в податкових цілях вже працює на повну. Європейський бізнес вже давно працює прозоро і такі ж вимоги ставить до своїх партнерів. Невідповідність українських компаній європейським стандартам прозорості обмежує їх конкурентоспроможність, а отже, стримує розвиток української економіки.

– Хто подаватиме законопроект до парламенту?

– У процес розробки законопроекту залучено безліч сторін, в тому числі й тих, які мають право законодавчої ініціативи. За впровадження Плану дій BEPS в Україні виступала Національна рада реформ, яку очолює президент, а власне законопроект розробляв, крім Нацбанку, і Мінфін, і комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики.

– У парі із законопроектом з BEPS обговорювалася ідея запровадження так званої нульової декларації. Вона буде включена до законопроекту?

– Це поки відкрите питання.

– Якщо законопроект про BEPS найближчим часом буде зареєстровано у Верховній Раді, коли ви очікуєте його ухвалення?

– Ми сподіваємося, що народні депутати мобілізуються, щоб розглянути законопроект вже цього року. Більше зволікати не можна. У жовтні Плану дій BEPS виповнюється рівно три роки, і за цей час понад 100 країн запровадили його. Нам необхідно рухатися в напрямку більш ефективного податкового регулювання і прозорого ведення бізнесу прискореними темпами, щоб хоча б наздогнати їх. У листопаді Мінфін і Національний банк спільно з міжнародними партнерами проведуть безпрецедентний для України форум, присвячений виключно темі BEPS. Сподіваємося, вивчення міжнародних стандартів і усвідомлення того, які економічні втрати наш бізнес через це несе, допоможе поставити впровадження BEPS високо на порядку денному найбільш актуальних для України реформ.

Слідкуйте за новинами FinClub в Telegram, Viber, Twitter та Facebook.