Нацбанк стримався

Учора Нацбанк вперше цього року залишив облікову ставку незмінною – вона збереглася на рівні 14%, тоді як до цього кожного місяця вона знижувалася мінімум на 0,5 процентного пункту. Причина такої стриманої поведінки НБУ полягає у ризиках інфляції, які збільшилися. У листопаді індикатор інфляції до аналогічного місяця минулого року зріс на 12,1%, найбільший приріст цін показали послуги ЖКГ (+47,2%). Проте прогноз регулятора на кінець цього року залишається незмінним – метою його політики інфляційного таргетування є інфляція на рівні 12% +/-3 п.п.

Останні курсові коливання не спровокували зростання цін. «Підвищення волатильності обмінного курсу в листопаді не вплинуло на рівень інфляції. Збільшення політичної напруженості частково нівелювало позитивний вплив фундаментальних факторів – кон'юнктури світових ринків збуту української продукції та інтенсивного експорту нового врожаю зернових. Але в цілому об'єм пропозиції валюти на міжбанку перевищував попит на неї», – повідомила голова Нацбанку Валерія Гонтарева.

Ризики зростання цін

Мета регулятора на наступний рік ще більш амбітна: інфляція повинна опуститися до 8% +/-2 п.п. І вже зараз є кілька факторів, які зроблять важкодосяжною цю мету. Одним з перших факторів, який почне впливати вже в січні 2017 року, стане подвоєння мінімальної зарплати до 3200 грн. «Підвищення доходів частини населення провокуватиме підвищення попиту на товари з їхнього боку. Це може додати до показника інфляції наступного року близько 1 п.п», – вважає Валерія Гонтарева.

Другою серйозною проблемою може стати затримка отримання фінансування з боку МВФ. «Це може чинити негативний ефект на платіжний баланс і курс гривні. А отже, негативно вплине і на рівень інфляції (через подорожчання імпорту внаслідок девальвації. – FinClub). Однак ми все-таки чекаємо на отримання наступного траншу на початку наступного року», – говорить Гонтарева. Новий транш можливий навесні, а в цілому в 2017 році Україні буде потрібно від МВФ понад $5 млрд.

Серед ключових факторів, які дестабілізують цінову ситуацію, очікуються збільшення політичної невизначеності та загрози тиску на НБУ з метою запустити «продуктивну емісію» і перейти до «грошово-промислової політики». У зв'язку з цими факторами Нацбанк вирішив проводити більш стриману монетарну політику і поки не знижувати облікову ставку.

Дії НБУ залежатимуть від декількох факторів. «Інфляція буде стійкою на рівні близько 12% до кінця лютого 2017 року, і тільки потім очікується її уповільнення. Тобто цей фактор впливатиме тільки тоді. Також важливою є ситуація на зовнішніх ринках, де вплив чинять посилення долара і невизначеність щодо політики Трампа в міжнародній торгівлі. Цей фактор буде сильним і також впливатиме щонайменше до кінця лютого», – говорить керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен.

За його словами, від початку листопада, після виборів у США, долар досить істотно виріс проти інших валют: за «вузьким» індексом DXY – на 2,2%, за «широким» індексом DXY – на 3,5%. «Фінансові ринки вже оцінюють фінансові активи з урахуванням очікування 100% позитивного рішення ФРС США про підвищення своєї ставки до 13-14 грудня, тобто наступного тижня», – зазначає він.

Дешевих грошей поки не буде

Тимчасова відмова від зниження облікової ставки означає, що найближчим часом банки також не знижуватимуть ціну своїх кредитів, тому немає підстав розраховувати на активізацію кредитування. «Гадаю, що банки будуть не в змозі найближчим часом істотно наростити свої кредитні портфелі, а подальше зменшення ставок за депозитними сертифікатами спричинить подальше зниження процентних ставок за депозитами в гривні. Проте одним з факторів, який може вплинути на дану тенденцію, може стати інтерес до долара США, що призведе до часткового відтоку з банків депозитів у гривні та конвертації їх в долар», – вважає директор департаменту казначейства Піреус Банку Ігор Якобчук.

Втім, банки поки не готові активізувати кредитування не лише через фактор ціни, але також через ризики і відсутність попиту. «Зараз в банківській системі надлишок ліквідності, і вона не виходить на кредитний ринок не тому, що банки не хочуть кредитувати, а тому що мотивація бізнесу для нових інвестицій обмежена, а існуючі компанії або закредитовані та несуть високі ризики, або відносяться до великих промислових груп», – говорить заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Марія Репко.