Не дуже дорога гривня

Монетарна політика Національного банку дала збій. Коли регулятор рік тому почав цикл підвищення облікової ставки, він розраховував, що за рахунок трансмісійного механізму грошово-кредитної політики зможе викликати зростання ставок за банківськими депозитами. Це було необхідно для того, щоб спонукати населення більше зберігати і менше витрачати, що автоматично зменшило б споживчий попит і усунуло один з інфляційних чинників. «Підвищення облікової ставки стимулюватиме приплив заощаджень у банківський сектор і тим самим стримуватиме споживчий попит», – говорили в НБУ в жовтні минулого року, коли почали піднімати ставки. Відтоді вона зросла з 12,5% до 17,5%, але клієнти банків цього не помітили.

Банки проігнорували заклик НБУ і продовжували знижувати депозитні ставки або ж тримали їх на рекордно низькому рівні, що лише додатково збільшувало маржинальність банківського бізнесу. Сумарно банки в I півріччі 2018-го отримали прибуток у 8,3 млрд грн, тоді як в 2017-му система була збитковою – її втрати за перші шість місяців склали 1,85 млрд грн.

Яка ситуація склалася не поточний момент? Від початку року облікова ставка НБУ зросла вже на 3 процентних пункти – до 17,5%, а за 12 місяців – на 5 п.п. Але ставки за банківськими депозитами для фізосіб не росли. Від початку року тримісячні гривневі депозити подешевшали, відповідно до індексу UIRD, на 0,12 п.п. (до 13,45%), а за останні 12 місяців – на 0,09 п.п. Шестимісячні вклади втратили в прибутковості 0,18 п.п. і 0,25 п.п. відповідно (до 14,22%), а річні – 0,04 п.п. і 0,48 п.п. (до 14,29%). Упевненості банкам в тому, що їхні дії щодо утримання ставок є вірними, додало зростання залишків на гривневих рахунках населення на 20 млрд грн, до 254,7 млрд грн (+8%).

Трохи ситуація змінилася наприкінці липня – на початку серпня, коли окремі банки підняли ставки за депозитами, посилаючись на потребу в ресурсах для кредитування (див. «Дохід восени рахують: що відбувається з депозитними ставками»). В середньому ставки зросли на 0,16-0,19 п.п.

Останнє підвищення ставок аналітики пояснюють зміною ситуації на ринку. «У серпні спостерігається відтік гривневої ліквідності з банківської системи – з 1 по 28-е число більш ніж 34,5 млрд грн. Чисті платежі на рахунок Держказначейства склали 21 млрд грн, а ще на 13,5 млрд грн НБУ зменшив гривневу ліквідність банків за рахунок валютних інтервенцій. Таким чином, банки, які обслуговують великі компанії, що купували валюту (в тому числі для виплати дивідендів), відчули істотний відтік гривні», – говорить фінансовий аналітик ICU Михайло Демків.

Про зниження ліквідності системи говорять і в НБУ, нагадуючи про скорочення вкладень банків у депозитні сертифікати Нацбанку від початку року з 70 млрд грн до 23 млрд грн. Крім того, ліквідність скорочується, оскільки обсяг безготівкової гривні знижується через збільшення обсягу готівки в економіці, сальдо операцій НБУ з Мінфіном негативне (обсяг виплаченого Нацбанком прибутку до держбюджету менше, ніж процентні платежі Мінфіну з ОВДП до портфелів Нацбанку) і скорочується рефінансування. «Але ми не виключаємо, що скоро побачимо попит на кредити рефінансування, тому що у банківської системи знижується ліквідність, і зниження ліквідності стимулює підвищення ставок», – розповів заступник голови НБУ Олег Чурій.

При цьому в Нацбанку бачать, що підвищення облікової ставки і зниження гривневої ліквідності змусило банки підняти ставки лише за вкладами юросіб, тоді як в роздробі такий процес не спостерігається. «Ми бачимо дуже чітку кореляцію між нашою ставкою і ставкою за депозитами юросіб, оскільки вони, як правило, короткі, і банки платять юрособам ставку дуже близьку до нашої ставки у 17,5%. За фізичними особами, коли ми почали цикл підвищення ставки для зниження інфляції, банки майже припинили зниження ставок за депозитами, і зараз вони знаходяться приблизно на тому ж рівні, що й півроку тому. Але ми очікуємо, що ситуація зміниться, що банки вже наприкінці цього року активно підвищуватимуть ставки за депозитами населення», – каже Олег Чурій.

Саме вклади населення є найбільш стабільною ресурсною базою банків. «Корпоративні клієнти – це короткі гроші, бізнес може покласти гроші на тиждень, на два, максимум на місяць. Найцінніший ресурс для банків – це кошти фізосіб, які є більш довгими», – пояснює директор казначейства Райффайзен Банку Аваль Володимир Кравченко.

У пошуках грошей

Як першочергові джерела фондування банки можуть розглядати депозити або кредити рефінансування НБУ. І багато банків вибрали другий шлях. Установи, які залучають у населення вклади на квартал під 13,75%, пішли за довгим і коротким рефінансуванням НБУ. «Деякі банки були змушені звернутися за рефінансуванням, загальний обсяг якого з 1 по 30 серпня склав понад 10,4 млрд грн, з них 8,7 млрд грн – овернайт», – зазначив Михайло Демків.

Схожа тенденція на грошовому ринку спостерігалася в грудні 2017-го – у лютому 2018-го, коли банки залучили 56 млрд грн кредитів овернайт (на «ніч»). Довге рефінансування тоді брали ПриватБанк (2,3 млрд грн), по 2 млрд грн – Ощадбанк і Укргазбанк, а 625 млн грн – Альфа-Банк.

Зараз Альфа-Банку знову знадобилися довгі гроші: він позичив у НБУ 23 вересня 835 млн грн під 19,5% річних на 85 днів. На таких самих умовах кредит взяв банк «Південний» на 480 млн грн. В Альфа-Банку пояснили, що вони вирішили зіграти на випередження, чекаючи підвищену волатильність на ринках цієї осені, зниження ліквідності системи і зростання процентних ставок.

Ймовірно, у вересні НБУ знову підвищить облікову ставку, що підніме ставку рефінансування до 20% або вище. Альфа-Банк пояснював інтерес до попереднього рефінансування якраз очікуванням підвищення облікової ставки. Зараз, крім вищевказаних банків, заборгованість перед НБУ мають ПриватБанк (9,687 млрд грн), ВТБ Банк (370 млн грн) і Укргазбанк (260,4 млн грн).

Подальший попит на рефінансування залежатиме від ставки на міжбанківському і клієнтському ринку. «Зараз НБУ здійснює рефінансування тільки під заставу ОВДП, і особливого попиту на рефінансування немає. Якщо облікова ставка НБУ знову зросте, це може привести до дефіциту кредитних ресурсів на ринку», – говорить голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов.

У зв'язку з цим НБУ хоче стимулювати банки орієнтуватися на ресурси населення, для чого буде потрібно підвищити ставки за роздрібними вкладами, а не бігти кожного разу в НБУ за грошима. «Можливо, ми подумаємо, яким чином запроваджувати певні обмеження на рефінансування, зокрема, за тендерами у нас зараз обмеження 3 млрд грн на тиждень, можливо, ми трохи знизимо, що стимулюватиме банки піднімати ставки за депозитами», – каже Олег Чурій.

Депозити в зростанні

Розкид ставок на ринку величезний. Найбільш високі прибутковості за річними вкладами пропонують приватні банки з українським капіталом: РВС Банк (18%), Мегабанк (16,7%), «Глобус» (16,3%). «Банки з українським приватним капіталом переглядають свої депозитні ставки в бік зростання адекватно зростанню облікової ставки НБУ і вартості розміщення ОВДП Мінфіном. Однак частка цих банків становить всього 25% сектора. Тому середньозважений показник депозитних ставок сектора все одно знижується», – вважає голова правління РВС Банку Владислав Кравець.

За словами голови правління банку «Глобус» Сергія Мамедова, його банк в серпні підняв ставку на 0,5 п.п. через ситуацію на ринку. «Наступний перегляд ставок у нас в першій декаді вересня. Тренд залежатиме від стану ринку, але різких коливань ми не очікуємо», – говорить він.

Тренд ринку все ж таки задають держбанки і банки з іноземним капіталом, які поки тримають свої ставки нижче за ринок: банки з іноземним капіталом платять від 5,5% до 14,5%, держбанки – 13,75-15%. «Я б виділив державні банки і банки із західним капіталом як такі, де ми найближчим часом можемо побачити зростання ставок за депозитами фізичних осіб. Вони вже збільшили їх для корпоративних клієнтів», – говорить Михайло Демків.

Першим на такий крок пішов державний Укргазбанк. «Укргазбанк в середині серпня підвищив ставки за гривневими депозитами фізосіб до 15%, за валютними – 5%. До кінця року очікується підвищення ставок переважно за гривневими депозитами», – сказав директор роздрібного кредитування Укргазбанку Олег Кляпко.

Ощадбанк і ПриватБанк не поспішають слідувати тренду, заданому конкурентом. Ощадбанк пропонує 12,5% за строковим річним вкладом, ПриватБанк – 13%. «Ощадбанк набрав хороші темпи кредитування фізосіб, а також малого та середнього бізнесу. Підвищення ставок означало б зниження темпів кредитування навіть в тих напрямках, де співпраця з такими міжнародними фінансовими інститутами, як ЄІБ, ЄБРР, НУФ, дає позитивні результати», – говорить заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн. У ПриватБанку теж акцентують на тому, що не підвищують депозитні ставки, щоб не подорожчали кредити. «Пріоритет ПриватБанку – нарощування кредитування МСБ, тому ставки корелюються зі ставками кредитування, які зараз на прийнятному для бізнесу рівні», – сказали в прес-службі ПриватБанку.

Ощадбанк не виключив невелике підвищення ставок. «Різниця наших ставок за депозитами з конкурентами вже істотна, можливо, найближчим часом ми точково (наприклад, на тривалі терміни) підвищимо депозитні ставки», – зазначив Антон Тютюн. ПриватБанк обіцяє лише стежити за тенденціями ринку.

Банки з російським державним капіталом одночасно і скорочують бізнес в Україні, і залучають депозити за ставками вище за ринок (13-15,25%). Тоді як банки з європейським капіталом рідко коли пропонують вище 14,5% річних, а Райффайзен Банк Аваль взагалі платить лише 9,75% за рік «оренди» ваших гривневих заощаджень. «Не виключаю, що будемо більш активними в своїй процентній політиці», – сказав Володимир Кравченко. Скарбничий пояснює, що раніше ставки були низькими, оскільки пропозиція гривні перевищувала попит на неї у вигляді кредитів. «Восени ми побачимо зворотну ситуацію, коли попит на кредитування зросте, а ліквідності стало менше. Тому почнеться об'єктивний процес конкуренції між банками процентними ставками. Гадаю, зростання ставок на 1-2 п.п. варто очікувати протягом осені», – спрогнозував він.

Якщо ставки зростуть, то виграють тільки вкладники, тоді як позичальникам доведеться платити більше, а у банків знизиться маржинальність. «Ставки за кредитами, на відміну від ставок за депозитами фізичних осіб, йдуть у фарватері жорсткої монетарної політики НБУ, збільшуючись слідом за обліковою ставкою. Тому я б очікував в першу чергу зниження маржинальності банків, яка зросла з початком циклу збільшення ставок. А велика ймовірність збільшення ставки на найближчому засіданні НБУ не сприятиме зниженню вартості кредитів», – зазначив Михайло Демків.

Іван Пальчевський