Залишилися без депозитів

Уряд заборонив місцевій владі розміщувати тимчасово вільні кошти загального фонду місцевих бюджетів на депозитах в банках. Такий мораторій на період до кінця 2019 року Кабмін запровадив ще 23 січня. Але тоді в Мінфіні не поспішали коментувати наслідки ухваленого рішення, оскільки документ ще нібито повинні були доопрацьовувати. «Або остаточна версія буде максимально близька до озвученої на засіданні Кабміну, або вона істотно відрізнятиметься», – пояснював FinClub співрозмовник у міністерстві.

Дива не сталося. Оприлюднена наприкінці січня постанова Кабміну № 53 містить лише одну норму – позбавити місцеві бюджети можливості розміщувати кошти загального фонду на депозитах в держбанках (інші банки в принципі не мали права доступу до фінансових ресурсів регіонів). Держбанки в 2019 році зможуть розраховувати лише на кошти спеціальних фондів місцевих бюджетів.

Пояснюючи необхідність ухвалення цього рішення, в уряді не згадали про складну ситуацію з обслуговуванням держборгу, яку може полегшити зберігання коштів місцевих бюджетів на Єдиному казначейському рахунку. Аргументація ухваленого рішення зводилася до того, що «кошти, які зараховуються до загального фонду місцевих бюджетів, що не працюють на жителів місцевих громад, накопичуються і відволікаються на тривалий термін від бюджетного процесу».

Заборона на розміщення коштів на депозитах має стати стимулом для місцевих рад до ефективного бюджетного планування та зменшення піків витрат своїх бюджетів, вважає аналітик ІК Concorde Capital Андрій Передерей.

Йдеться про мільярди гривень. За даними Офісу з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді, на 1 грудня 2018-го місцеві бюджети зберігали на депозитах 12 млрд грн. Укргазбанку місцева влада довірила 4,6 млрд грн (37% таких депозитів), ПриватБанку – 3,9 млрд грн (32%), Ощадбанку – 3,9 млрд грн (26%), Укрексімбанку – 0,6 млрд грн (5% ).

Місцева влада розміщувала депозити, щоб заробити процентний дохід, але це, на думку Мінфіну, гальмувало ефективне витрачання коштів. Щоб з цим боротися, Мінфін підштовхує місцеву владу... до інвестування у більш дохідні інструменти. «Кошти спеціального фонду, як і раніше, можна тримати на депозитах. Кошти загального фонду можна інвестувати тимчасово в ОВДП, які дають більш високий відсоток, ніж депозити, і тому теж генерують більше вартості для місцевих громад. Не тільки не забираємо можливості додаткового заробітку у місцевих громад, а, навпаки, даємо зручніший та більш привабливий інструмент і покращуємо планування видатків місцевих бюджетів», – пояснила міністр фінансів Оксана Маркарова.

Втім, можливість купівлі ОВДП у місцевих бюджетів з'явилася не зараз, разом із забороною на розміщення депозитів, а існувала з травня 2018 року. Тоді уряд постановою № 544 дозволив місцевій владі купувати ОВДП за кошти загального та спеціального фондів місцевих бюджетів. Але регіони не пішли в ОВДП, тому Мінфіну довелось позбавити їх права вибору.

«Сьогодні місцевим бюджетам вигідніше вкладати кошти в ОВДП, ніж розміщувати їх на депозитних рахунках. ОВДП – це повністю захищений інструмент інвестування, що гарантує прибутковість, яка за деякими термінами майже на 40% вище, ніж за депозитами», – рекламують у Мінфіні.

Держбанки без прибутку

Частина держбанків заявили, що проблеми через відсутність грошей місцевих бюджетів у них не виникнуть. Згідно з бюджетними правилами, держбанки повинні були не пізніше 21 грудня 2018 року повернути гроші місцевих бюджетів на ЄКР, щоб претендувати на них знову на початку 2019-го. «Для нас таке рішення (№ 53. – Ред.) не має жодних проблем або загроз: в бюджеті на 2019 рік ми не закладали значних сум на ці пасиви. Ми впевнені, якщо ці гроші будуть спрямовані на користь розвитку місцевих громад, це сприятиме зростанню міст і поліпшенню економічної ситуації. Зі свого боку, банк готовий підтримати розвиток місцевих громад такими програмами, як лізинг громадського транспорту, спецтехніки тощо», – сказав FinClub член правління ПриватБанку Олег Сергєєв.

В Ощадбанку кажуть, що на 1 лютого бюджетні організації довірили банку 1,8 млрд грн, з яких близько 80% – це кошти загального фонду місцевих бюджетів. «Решта – це кошти спеціального фонду місцевих бюджетів та кошти бюджетних організацій, які не потрапляють до сфери дії постанови Кабміну. Зазначена сума становить 1,2% від загальних пасивів клієнтів Ощадбанку. У масштабах Ощадбанку ця сума приблизно дорівнює приросту/відтоку коштів клієнтів за кілька днів, і такий рух знаходиться в межах прогнозованих коливань протягом місяця та практично не впливає на ліквідність банку в цілому», – пояснили FinClub у прес-службі.

Якщо Ощадбанк втратить ці кошти, йому доведеться переглянути свою політику залучення пасивів. «Але суттєвого впливу на ліквідність банку це не чинитиме. Нестачу коштів ми можемо компенсувати за рахунок вільних коштів фізичних та юридичних осіб. Також не варто забувати і про широкий спектр інструментів підтримки ліквідності, які є у НБУ, однак звернення до НБУ переважно розглядається банками в найостаннішу чергу», – пояснили в держбанку.

Лідер із залучення депозитів місцевих бюджетів – Укргазбанк – ситуацію не коментував.

Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків вважає, що ініціатива Кабміну позбавить банки додаткового прибутку. «Залишки коштів на депозитах органів місцевого самоврядування становлять досить стабільну частину фондування держбанків і мало змінювалися з кінця лютого до кінця листопада минулого року. Якщо в 2019 році банки втратять цю частину, то основну проблему для них я вбачаю не стільки в ліквідності, скільки у втраті доходу», – зазначає аналітик.

Михайло Демків пояснив свою логіку. У середньому ставки за депозитами з 2016 до 2018 року впали з 20% до 10%, тоді як можливість заробітку на розміщенні банками надлишкової ліквідності в депозитних сертифікатах НБУ навіть зросла. Ставки за ними підвищилися з 14-16% в лютому до 16-18% наприкінці року, слідуючи за зростанням облікової ставки НБУ. «Таким чином, маржа банків становила від 4% до 8%. Враховуючи обсяги депозитів органів місцевого самоврядування, чистий процентний дохід від цього напрямку бізнесу був досить відчутним – близько 3% від загальної суми», – підрахував Михайло Демків.

Примус до ОВДП

Прибутковість ОВДП навіть вище, ніж 16-18% за депозитними сертифікатами НБУ (останні випуски ОВДП банки купували з прибутковістю до 19,5%), а значить, місцеві бюджети не тільки не повинні втратити процентний дохід, але навіть можуть збільшити його, отримуючи додатково прибутковість, яку зараз на них заробляють держбанки.

Можливість інвестувати в ОВДП у органів місцевого самоврядування з'явилася ще в травні 2018-го, але місцеві бюджети не поспішали скуповувати урядові борги. «Для місцевих бюджетів ОВДП були альтернативою і раніше. Закон не забороняв розміщення тимчасово вільних бюджетних грошей в ОВДП, але не було чітких інструкцій та правил, як це робити. У травні всі кроки були чітко описані», – каже Андрій Передерей.

За умови правильного планування органи місцевого самоврядування можуть ефективно використовувати ОВДП, вважають учасники ринку цінних паперів. «Динаміка залишків коштів на депозитах місцевих бюджетів за 2018 рік говорить про те, що великі обсяги грошей перебували на депозитах основну частину року», – зазначає старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович. А оскільки Мінфін пропонує різноманітну лінійку держпаперів, з терміном погашення від двох до дев'яти місяців, то органи місцевого самоврядування можуть підібрати найбільш зручний термін розміщення коштів з більш високою прибутковістю. «Щоб отримати цю прибутковість, потрібно скоординувати і спланувати час проведення тендерів, роботу з виконавцями тендерів, час оплати, а також не забувати враховувати термін погашення ОВДП. Погашення – поки найпростіший варіант повернення інвестованих грошей до місцевого бюджету. І усе це зробити потрібно в рамках бюджетного періоду», – розповідає Андрій Передерей. Купити ОВДП місцева влада може на аукціонах Мінфіну через 12 банків – первинних дилерів, чотири з яких є державними банками.

На його думку, найбільшою популярністю можуть користуватися папери з терміном погашення три і шість місяців. Прибутковість за такими облігаціями становить від 18% до 20% річних. «Але в майбутньому, при остаточному впровадженні п'ятирічного планування бюджетних витрат, місцева влада зможе дивитися і на довгострокові папери», – очікує Андрій Передерей. Йдеться про папери з терміном обігу від року до більше п'яти років.

Тарас Котович нагадує, що облігації, в разі гострої потреби в ліквідності, можуть бути продані на вторинному ринку. «Це дозволяє оперативно повернути кошти для бюджетних витрат. Тому серйозних відмінностей в оперативності управління залишками коштів, найвірогідніше, не буде, а прибутковість, яка істотно вище, компенсує ці недоліки», – вважає Тарас Котович.

Віртуальні втрати

Але Асоціація міст України зустріла рішення Кабміну в багнети. «Заборона на розміщення коштів на депозитах призведе до втрат місцевих бюджетів», – заявив голова асоціації, мер Києва Віталій Кличко. Він оцінив втрати місцевих бюджетів від неотриманих відсотків за депозитами у 1,5 млрд грн. У лідерах «втрат» опиняться Донецький і Дніпропетровський обласні бюджети, міський бюджет Львова.

Питання не тільки фінансове: в асоціації вважають рішення Кабміну незаконним, оскільки «ч. 8 ст. 16 Бюджетного кодексу не обмежує розміщення тимчасово вільних коштів загального фонду місцевих бюджетів на депозитах». Цією нормою кодексу передбачено право розміщення «тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів», без розбивки на загальний та спеціальний фонди, на депозитах, в ОВДП або муніципальні боргові цінні папери. «Постанова Кабміну є підзаконним нормативно-правовим актом і не може визначати відносини, які регулюються кодексом, без належного узгодження з ним», – вважає голова асоціації.

Віталій Кличко припустив, що «заборона розміщувати кошти на депозитах означає можливість для уряду витрачати їх на свій розсуд, перекривати касові розриви бюджету». На що в прес-службі Мінфіну заявили, що «Міністерство фінансів не має власної ліквідності, тому не використовує кошти місцевих бюджетів для поповнення власної ліквідності та покриття «касових розривів».

Правління асоціації звернулося до Кабміну з вимогою скасувати своє рішення.

Вікторія Руденко