Ціна грошей

Нацбанк змінює свою монетарну політику: з 22 квітня облікова ставка НБУ і процентна ставка за ключовим інструментом монетарної політики будуть ідентичними. В умовах профіциту грошей на ринку таким якірним інструментом стали двотижневі депозитні сертифікати. «На них припадає основний обсяг усіх розміщених депсертифікатів, а операції з ними чинять найбільший вплив на стан грошово-кредитного ринку», – заявила голова НБУ Валерія Гонтарева. Учора такі сертифікати НБУ розміщував з прибутковістю 20% за облікової ставки 22%.

Але відзавтра облікова ставка знижується відразу на три процентних пункти. До позначки 19% буде зменшено і прибутковість двотижневих депозитних сертифікатів. Паралельно НБУ впроваджує коридор процентних ставок за іншими інструментами. Верхньою межею «процентного коридору» стала ставка з кредитів овернайт, яка, як і зараз, буде на 2 п.п. вище за облікову: завтра вартість овернайта знизиться з 24% до 21%. Нижньою планкою коридору встановлено ставку депозитних сертифікатів овернайт: вона буде на 2 п.п. нижче за облікову, тоді як зараз вона на 4 п.п. менше. Таким чином, завтра ця ставка знизиться з 18% всього до 17%.

На цьому новації не закінчуються. Нацбанк відмовився від регулярного розміщення депозитних сертифікатів, крім двотижневих. Відтепер банки не матимуть можливості кожного дня купляти у НБУ сертифікати на період 7, 10, 11 і 30 днів. НБУ очікує, що вільні гроші банки направлять на міжбанк, що дозволить знизити ставки міжбанківського фондування. Кредити на підтримку ліквідності банки зможуть брати в НБУ тільки за верхнім рівнем коридору, тобто за ціною кредитів овернайт. Депозитні сертифікати можна буде погашати достроково.

Очікуване зниження

НБУ переглянув облікову ставку вперше з 25 вересня 2015-го. Тоді він зменшив її з 27% до 22%. Після цього НБУ чотири рази залишав її на цьому рівні. Але сьогодні центробанк усе ж визнав дезінфляційний тренд. «Споживча інфляція в березні знизилася до 20,9% в річному вимірі, продовжилося зниження базової інфляції до 15%. У I кварталі інфляція становила 1,6%, що менше за наші очікування», – повідомила Валерія Гонтарева.

Оскільки в квітні 2015 року інфляція склала 14%, то за підсумками поточного місяця вона сповільниться ще сильніше: якщо місячний показник складе 0,5%, то індикатор за останні 12 місяців знизиться до 6,6%. НБУ вирішив не чекати нової статистики. «Можливо, рішення НБУ було продиктоване потребою дати ринку позитивні сигнали у вигляді зниження ставок і, водночас, зберегти привабливість вкладень в гривню», – вважає аналітик банківського ринку групи ICU Михайло Демків. Зниження більшості ставок на 1-2 процентних пункти на тлі зменшення облікової ставки на 3 п.п. експерт називає «обережним кроком».

Регулятор розраховує, що зниження ставки допоможе в досягненні його головної мети – контрольованої інфляції. На цей рік в рамках політики інфляційного таргетування НБУ запланував досягти інфляційної позначки у 12%.

Надлишок грошей поки на інфляцію не тисне. «У банківській системі спостерігається структурний профіцит ліквідності. На депозитних сертифікатах НБУ накопичилося понад 60 млрд грн, на коррахунках – понад 40 млрд грн. У сумі – понад 100 млрд грн. Це перевищує заборгованість банків з основної суми кредитів рефінансування, які знаходяться в платоспроможних банках (40,5 млрд грн). Тільки від початку року Нацбанку повернули 12,1 млрд грн і продовжують повертати», – сказала Валерія Гонтарева.

Зниження ставок не зменшить попит на ці вкладення. «Банки і надалі продовжуватимуть розміщувати зайву гривневу ліквідність, яка накопичилась, на депозитних сертифікатах», – вважає пан Демків. Якщо на ринку профіцит ліквідності зміниться дефіцитом, НБУ перегляне свій ключовий інструмент, прив'язавши його до ставки операцій рефінансування.

Слабкі взаємозв’язки

Теоретично облікова ставка повинна визначати вартість ресурсів на ринку, а отже, і ціну кредитів для підприємств і населення. «Зміна облікової ставки і відповідні зміни процентних ставок на міжбанку транслюватимуться у зміни процентних ставок з інших фінансових активів, зокрема, держпаперів. Зрештою це впливатиме на роздрібні ставки комерційних банків за кредитами і депозитами», – вірить голова НБУ.

Але в Україні поки цей зв'язок відсутній. «Облікова ставка не впливає на вартість кредитів. Ціна кредитів визначається цілою низкою чинників: ціною фондування і апетитом банку до ризику. Якщо брати до уваги позитивні макропрогнози до 2018 року, то ставки кредитування можуть знизитися на 5-10 п.п.», – очікує голова правління банку «Михайлівський» Ігор Дорошенко.

Ціну кредитів визначали і продовжують визначати, на думку Михайло Демківа, два фактори: ціна залученого ресурсу та кредитний ризик. «Вартість депозитів – основного ресурсного джерела для банків – поступово знижується, паралельно зниженню ставки НБУ. В той час як судова система залишається нефункціонуючою, а права кредиторів – слабо захищеними», – каже він.

Загальний тренд на ринку свідчить про те, що й прибутковість з депозитів зменшуватиметься. «Зниження ставок тривало в I кварталі 2016 року. За умови подальшої стабілізації ситуації в країні ставки можуть знизитися на 1-1,5 п.п. Робити більш довгострокові прогнози складніше через наявність багатьох складових, які можуть впливати на ставки. За позитивного сценарію ставки за рік можуть знизитися на 2-3% у всіх валютах, що спричинить здешевлення кредитів і сприятиме оздоровленню економіки», – очікує начальник управління пасивних, комісійних та сервісних продуктів ВТБ Банку Марина Кшиніна.

Олена Губар, В’ячеслав Садовничий

Підписуйтесь на фінансові новини FinClub в соцмережах Twitter та Facebook.