НБУ бачить аудиторів через одного

Національний банк вибірково карає аудиторські компанії, які фактично звинуватив у масовому банкрутстві банків. Як повідомляв FinClub, після вивчення ситуації в більш ніж п'яти десятках банках-банкрутах, він позбавив права працювати з банками тільки вісім аудиторських фірм. Їх звинуватили в тому, що вони давали позитивні висновки про установи, які в 2014-2015 роках збанкрутували. До чорного списку увійшли «Донецькінаудит», «Українська аудиторська служба», «УкрСхідАудит», «Бліскор», «Консультант», «Оратанія», «Ставр» і «Фінком-аудит». НБУ пообіцяв звернутися до Аудиторської палати України з проханням закрити ці компанії.

Однак це далеко не повний список аудиторів, які працювали з такими банками. FinClub вивчив звіти (які ще не прибрані з публічного доступу) збанкрутілих в 2014-2015 роках банків і з'ясував, що їхній аудит проводили ще як мінімум дев'ять фірм. Одна з них – «Інсайдер» – підпала під специфічні санкції. Напередодні FinClub повідомив, що НБУ рекомендував банкам не користуватися послугами компаній «Аваль», «Респект» та «Інсайдер», бо вони не укладали договори про перевірку річної фінансової звітності банків за 2014 рік. Тому НБУ не був впевнений у відповідності їхнього досвіду сучасним вимогам реальності.

Назви ще шести «непомічених» Нацбанком компаній – це «Аналітик-Партнери», «Аудит Фінанси», «БДО», «Інтер-Аудит», «Актив Аудит» та «Каупервуд». Ще дві компанії взагалі входять до так званої великої четвірки – EY і Deloitte & Touche. Нацбанк поки не пояснив причину, з якої він не застосував санкції до решти аудиторів: чому одних аудиторів він жорстко карає, а інших, у тому числі найбільших, – ні.

У своїх звітах названі вище аудитори переважно давали банкам «умовно позитивний» висновок або вказували, що їхня діяльність відповідає вимогам регулятора. «Бухгалтерський звіт, процедури внутрішнього аудиту та заходи контролю банку адекватні особливостям діяльності банку і відповідають вимогам нормативно-правових актів НБУ», – йдеться в більшості аудиторських звітів. У багатьох з них аудитори вказували на те, що фінансовий стан банків може змінитися під впливом економіки, стан якої погіршується. Єдиний негативний висновок був у звіті банку «Надра» за 2014 рік – його дала АФ «Аудит-Фінанси». Як повідомляв FinClub, постраждалі аудитори скаржилися на те, що НБУ вимагав від них або тільки позитивний, або тільки негативний висновок. Інші висновки каралися.

Аудитори розгублені

Аудитори, що не потрапили під санкції, розповідають, що Нацбанк не висував до них жодних претензій. При цьому великі фірми по-різному оцінюють свої можливості для прогнозування майбутніх проблем в досліджуваних банках. «Роль аудитора полягає в перевірці історичної фінансової інформації клієнта, але крім цього сумлінні аудитори завжди звертають увагу на фактори, які можуть вплинути на діяльність компанії в майбутньому. Наприклад, проводячи аудит банків за 2013 і 2014 фінансовий рік, ми включали до аудиторського висновку пояснювальний параграф, в якому звертали увагу користувачів на макроекономічну ситуацію в Україні в той час і на можливі ризики, які з нею пов'язані, – повідомили FinClub в компанії EY в Україні. – Передбачити вплив макроекономічної кризи на життєздатність фінансових установ було неможливо, враховуючи всеосяжний характер кризи і події 2014 року: військовий конфлікт, стрімку девальвацію гривні, неплатоспроможність позичальників та панічні настрої вкладників».

При цьому аудитори визнають неможливість повністю гарантувати те, що будь-які проблеми не з’являться в банках в майбутньому. «Аудиторська компанія повинна нести відповідальність за правильність своїх висновків і жорстке дотримання всіх аудиторських процедур. Аудиторський висновок дається щодо інформації про минулі періоди, а не майбутні. Тому аудиторський висновок не є страховим полісом від усіх майбутніх ризиків, але є гарантією того, що фінансова інформація на звітну дату відображена достовірно», – говорить партнер, керівник департаменту роботи з фінансовими установами Deloitte & Touche Наталія Самойлова. Чому НБУ не влаштувала аналогічна аргументація власне від аудиторів, позбавлених права працювати з банками, невідомо. Але аудитори «великої четвірки» важливі для НБУ не тільки проведенням аудиту банків – він доручив їм діагностику їхніх капіталів.

Від моменту перевірок аудиторів минуло вже досить багато часу. «Ми були аудитором Профін Банку в період, коли його акціонером був Societe Generale. У 2013 році відбулася зміна акціонера та аудитора. Аудиторський висновок виноситься щодо фінансової звітності, яка базується на припущенні, що компанія (банк) продовжуватиме свою діяльність протягом 12 місяців», – говорить Наталія Самойлова.

Невеликі фірми вважають дії НБУ невиправданими. «Не можна карати аудитора на підставі банкрутства банку. Ми лише досліджуємо звітність банку і пишемо, чи є вона правдивою чи ні», – пояснює директор АФ «Аналітик-Партнери» Віктор Терещенко. Великі аудитори не оцінюють дії НБУ. «Це питання знаходиться в компетенції регулятора. Ми впевнені в якості своєї роботи та адекватності аудиторського висновку», – уточнили в EY.

Підстави на вибір

При цьому аудитори наполягають на тому, що рішення регулятора має спиратися на конкретну причину банкрутства банку, її зв'язок з роботою аудитора, а самі критерії та принципи покарання аудиторів мають бути публічними і транспарентними. Наприклад, Всеукраїнський банк розвитку визнано неплатоспроможним через застосування до його власника міжнародних санкцій, а не через неплатоспроможність, але його аудитора вже відлучено від ринку.

Низка банків збанкрутували через відмивання грошей, деякі – через відтік вкладів, а інші – через втрату активів у Криму, Донецькій та Луганській областях. «Треба знати причину банкрутства. У випадку з «Банком Національний кредит» вона була пов'язана з фінансовим моніторингом. Його звітність була правильною, хоча у нас були зауваження щодо ліквідності. Тому ми не мали підстав давати негативний висновок», – каже Віктор Терещенко.