Неминуча розплата

Національний банк довів, що недарма усіма доступними способами попереджав про те, що посилення інфляційних ризиків неминуче призводитиме лише до посилення монетарної політики. З 2 березня облікова ставка НБУ підвищена до 17%. Ставку піднято вже вчетверте поспіль: період «дорогих грошей» почався в жовтні минулого року, коли НБУ підвищив ставку з 12,5% відразу на 1 п.п. Потім ще на 1 п.п., на початку 2018-го – відразу на 1,5 п.п., а зараз – ще на 1 п.п. «У попередній комунікації ми акцентували увагу на тому, що за відсутності ознак зниження інфляції НБУ може вдатися до подальшого посилення монетарної політики для повернення до середньострокових цілей», – заявив в ході брифінгу в.о. голови НБУ Яків Смолій.

Політична ситуація, що склалася навколо НБУ, не сприяла цьому рішенню. Січневе підвищення ставки до 16% викликало критику з боку уряду: прем'єр-міністр Володимир Гройсман зажадав від НБУ знизити облікову ставку, а його перший заступник Степан Кубів запропонував передати монетарні функції НБУ чи то Раді фінансової стабільності, чи то Раді НБУ.

У день оголошення нового розміру облікової ставки Верховна Рада мала призначити Якова Смолія головою НБУ, але голосів несподівано не знайшли. А Нацбанк рішенням підняти ставку до 17% лише підкреслив свою незалежність від усіх. «Я абсолютно спокійно ставлюся до будь-якої критики. Рішення про зміну облікової ставки ухвалюється Національним банком колегіально, і воно ніяк не пов'язане з тим, що не пройшли кадрові питання в НБУ», – заявив учора Яків Смолій.

 

Високі ризики

«Через низку заяв в уряді та парламенті, що передували засіданню монетарного комітету, можна було очікувати, що цього разу ставку не піднімуть, але економічні аргументи перевищили політичну доцільність», – впевнений фінансовий аналітик ICU Михайло Демків.

НБУ знову підняв облікову ставку тому, що, незважаючи на політичну критику його дій, інфляційні ризики після попереднього засідання монетарного комітету нікуди не випарувалися.

По-перше, в січні інфляція піднялася до 14,1% рік до року, що вище прогнозу НБУ у 12,5% на кінець березня. Прискорення інфляції було викликано помітним подорожчанням продуктів харчування, послуг та палива, а також зростанням цін на імпортні товари через ослаблення гривні на початку року. До того ж темпи зростання споживчого попиту залишалися високими (роздрібний товарообіг в січні виріс відразу на 9,6%) на тлі підвищення урядом мінімальної зарплати з січня до 3723 грн. За даними власного цінового моніторингу НБУ, інфляція залишалася високою і в лютому.

По-друге, перспективи відновлення кредитування МВФ залишаються туманними, адже отримання траншу на $1,9 млрд прямо залежить від політично неприємних для влади рішень – створення антикорупційного суду і підвищення цін на газ на 30%. «Економіка України залишається вразливою у зв'язку з тим, що триває відстрочка отримання наступного траншу від МВФ. Виграш «Нафтогазу» в Стокгольмському арбітражі може позитивно вплинути на динаміку резервів НБУ, але не скасовує необхідність проводити реформи і виконувати програму МВФ», – упевнений Яків Смолій.

По-третє, інфляційні очікування економічних агентів не знижуються. І якщо усі ці фактори продовжать тиснути на інфляцію, НБУ знову підвищить облікову ставку, можливо, вже 12 квітня. Цього дня, найвірогідніше, також буде підвищено прогноз інфляції, який поки становить 8,9%.

Аналітики солідарні з названими вище ризиками: інфляція вище прогнозів, МВФ не дає кредит, а соцвиплати розганяють споживчий попит. «Від минулого перегляду ставки ми не стали ближче до отримання кредиту від МВФ, а побоювання НБУ через зростання соціальних виплат, схоже, збуваються», – визнає керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій. «З публікації резюме обговорень комітету з монетарної політики стали відомі досить похмурі прогнози щодо динаміки інфляції та ризиків продовження роботи з МВФ», – каже Михайло Демків.

Багато аналітиків очікували, що НБУ займе вичікувальну позицію. «Я вважаю, що Нацбанку потрібно було взяти паузу, коли ставка була на рівні 16%, і спостерігати за тим, який це дасть ефект з урахуванням того, що курс вже зміцнився. Адже якщо сильно затиснути монетарну політику, то це впливає на економічне зростання», – говорить аналітик ІК Adamant Capital Костянтин Фастовець.

Курсовий нюанс

Останні два підвищення облікової ставки супроводжувалися зміцненням гривні. Логічний ланцюжок простий: підвищення облікової ставки – зростання прибутковості ОВДП – приплив валюти нерезидентів у купівлю високоприбуткових держпаперів – ревальвація гривні – підвищення ефективної дохідності валютних інвестицій у гривневі ОВДП. Портфель «іноземців» вже становить близько $500 млн, а гривня з кінця січня зміцнилася на 7,15% – з 28,86 грн/$ до 26,8 грн/$. Аналітики вважають, що НБУ мав врахувати цей фактор при ухваленні рішення. «Велика частка інфляції в січні була викликана ослабленням валютного курсу. І враховуючи, що гривня сильно зміцнилася до середини лютого, рух долара вниз повинен був прибрати певні інфляційні ризики. Чомусь той факт, що курс зміцнився, не був прийнятий до уваги», – здивований Костянтин Фастовець.

 

 

 

У НБУ бачать лютневе зміцнення курсу, але гривня посилюється не до всіх валют. «Приплив нерезидентів і пропозиція валюти, що зросла, позитивно вплинули на зміцнення гривні від кінця січня. Разом з тим зміцнення відбулося на тлі ослаблення долара на світових ринках. Тому якщо дивитися на курс гривні до кошика основних валют наших торгових партнерів, то поки ми не бачимо передумов для більш швидкого зниження інфляції», – пояснив Яків Смолій.

Після погашення коротких держоблігацій нерезиденти можуть почати виводити валюту з країни, що загрожує послабленням курсу гривні. «Ми бачимо зростання надходжень «гарячих грошей» від нерезидентів, але це контрольований процес. Їхній портфель – $500 млн – насправді незначний, приблизно 1,8% від усього обсягу ОВДП. До того ж частина грошей зайшла не лише в короткострокові, а й в довгострокові інструменти. Після того як курс в лютому зміцнився, інвестування в короткі папери стало менш прибутковим. Крім того, Мінфін запровадив «кепи» за максимальною сумою залучення за держоблігаціями на три і шість місяців на рівні 500 млн грн на аукціонах, що переорієнтує інвесторів на довгострокові папери», – пояснив заступник голови НБУ Олег Чурій.

Підвищення облікової ставки до 17% повинно додатково підняти прибутковість держпаперів. «В результаті підвищення облікової ставки, найвірогідніше, попит з боку нерезидентів буде зберігатися, оскільки прибутковості за ОВДП підуть вгору, але не на 1%, як піднялася облікова ставка», – говорить трейдер на локальному ринку ІК Concorde Capital Аліса Тихомирова. Старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович вважає, що зміну ставок ми зможемо побачити на аукціоні Мінфіну в найближчий вівторок. «Інтерес нерезидентів до ОВДП зберігається, і вони поступово збільшують свій портфель, підвищивши його до 13,7 млрд грн цього тижня. Тому ймовірність підвищення ставок за ОВДП стимулюватиме їх брати участь в аукціонах і пропонувати більш прийнятні для Мінфіну ставки. Відповідно, для оплати за нові ОВДП нерезиденти будуть заводити і продавати валюту, що сприятиме зміцненню гривні», – підкреслив він.

Валютний синдром

Зміцненню курсу, крім інвесторів-нерезидентів, також сприяє заведення валюти аграріями для фінансування посівної, а також інформація про перемогу «Нафтогазу» в суді у Стокгольмі. За результатами двох арбітражних проваджень «Газпром» повинен заплатити йому $2,56 млрд. Головний економіст Альфа-Банку і Укрсоцбанку Олексій Блінов вважає, що найбільш вірогідним варіантом виконання цього рішення (якщо РФ не буде його бойкотувати) стане використання цієї суми в якості оплати газу , який НАК повинен почати закуповувати у «Газпрому». «Рішення арбітражу щодо спору «Нафтогазу» і «Газпрому» позитивно вплине на валютний ринок протягом досить тривалого періоду часу. Цих обсягів фінансового ресурсу має вистачити на придбання зі східного напрямку 4-5 млрд куб. м природного газу і в 2018, і в 2019 році, тобто аж до закінчення дії газового контракту. Відповідно, потреби «Нафтогазу» в купівлі іноземної валюти протягом цього періоду мають бути істотно меншими», – вважає він.

За оцінками керівника підрозділу з фінансового аналізу корпорацій небанківського сектора групи ICU Олександра Мартиненка, названа сума може покрити 75% від обсягу валюти на оплату імпортного газу в 2018 році, або близько 4% від усього річного імпорту в Україну.

Але Росія поки проявляє лише агресію: вона повернула «Нафтогазу» передоплату за березневий газ.

Ставки відреагують

Щодо банківського сектора, то попереднє підвищення облікової ставки позначилося не стільки на депозитних ставках для населення, скільки на кредитних ставках для юросіб. «Ми орієнтуємося на облікову ставку. І підвищення минулого разу відбилося на ставках юросіб. Деякі банки, в тому числі й наш, підвищили свої ставки до двотижневих ставок депозитних сертифікатів, за деякими позичальникам навіть вище», – говорить директор казначейства Райффайзен Банку Аваль Володимир Кравченко. Він вважає, що поточне підвищення також відіб'ється на ставках в бік підвищення.

Ставки за короткими депозитами на один – три місяці також підвищаться. «Минулого разу ставки за депозитами менше відреагували. Деякі банки підвищили ставки за короткими депозитами, тоді як за довгими ставки ніхто не підвищував. Банки все ж таки очікували, що інфляція до кінця року падатиме, і ніхто не хотів фіксуватися за підвищеною процентною ставкою», – пояснює скарбничий.

 

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.