Другий головний

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман повністю оновив макроекономічний блок уряду. Портфель колишнього міністра економічного розвитку та торгівлі Айварас Абромавичус формально так і не був зайнятий. В уряді з'явилася нова посада – перший віце-прем'єр – міністр економічного розвитку і торгівлі. До такої конструкції вдавалися і раніше, наприклад, в уряді Миколи Азарова об’єднану посаду обіймав Андрій Клюєв.

В уряді Гройсмана його правою рукою став представник президента в парламенті Степан Кубів. Громадськості він відомий як комендант Майдану і голова НБУ з лютого до червня 2014 року. І ключове питання, яке йому ставлять: «Продовжить він курс попередника чи буде відкат?». «Степан Кубів повинен перш за все не зіпсувати те, що вже почав Айварас Абромавичус. Йдеться про реформу корпоративного управління держкорпорацій. Лакмусовим папірцем стане те, чи призначить Кабмін тільки-но обраних номінаційним комітетом трьох менеджерів, в першу чергу голову «Укрзалізниці». І, звичайно, подальше повсюдне впровадження прозорих тендерів. Чи зможе? Можливо. Питання: чи захоче?» – каже фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.

Виникають питання і до рівня компетентності першого віце-прем'єра. «Степан Кубів багато років пропрацював в банківському секторі. Потім керував Нацбанком. Але чи самостійно він приймав усі рішення – питання. Він – людина Петра Порошенка, і, найімовірніше, робитиме те, що йому скажуть», – вважає старший економіст центру «CASE Україна» Володимир Дубровський. Але існує інша точка зору. «Степан Кубів на посаді голови НБУ показав, що може бути ефективним менеджером. Він зумів утримати банківську систему тоді, коли відбулася анексія Криму та окупація Донбасу. Та й катастрофічної девальвації гривні за нього не було», – каже президент ІГ «Універ» Тарас Козак.

У Кубіва немає часу на «розкачку», необхідно завершити реформи, розпочаті в уряді Арсенія Яценюка. 14 квітня у Кабмін повернулися усі законопроекти, які в 2015-2016 роках були зареєстровані урядом Яценюка в парламенті, але так і не пройшли навіть першого читання. «У Верховній Раді лежить 42 законопроекти на виконання Плану дерегуляції. З них 12 стосуються підвищення позиції України в рейтингу Світового банку Doing Business 2017, які ніхто не розглядає і не ставить на порядок денний», – заявила вчора заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Клименко.

Степан Кубів підтримує ці плани: Україна повинна увійти хоча б до топ-20 рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business. Він зробив акцент на необхідності просування ProZorro, аудиту та приватизації держкомпаній. «МЕРТ повинен завершити те, що почав попередній склад Кабміну: провести відкриту і прозору приватизацію держвласності, реструктуризувати держпідприємства, що залишилися, провести дерегуляцію і налагодити механізм електронних держзакупівель», – зазначає головний економіст ІК Dragon Capital Олена Бєлан.

Соціальні акценти

Міністр соціальної політики Павло Розенко пішов на підвищення. В новому уряді він обійняв пост віце-прем'єр-міністра з соціальних питань. Портфель міністра, який звільнився, перейшов до Андрія Реви, який з 2005 року працював заступником Вінницького міського голови. Гройсман був мером Вінниці з березня 2006-го до лютого 2014-го.

«Головне завдання Андрія Реви – провести верифікацію. Чи зможе – так, чи захоче – питання», – каже Сергій Фурса. За верифікацією має бути перехід до адресної соціальної допомоги та проведення повноцінної пенсійної реформи. Щоправда, виконання цих завдань під питанням. «В уряді залишився Павло Розенко. А це швидше погано, ніж добре. Усі реформи в цьому напрямку проходили під великим тиском», – каже Володимир Дубровський. Павло Розенко блокував початок проведення верифікації Мінфіном.

Павло Розенко назвав такі цілі нового уряду: пенсійна реформа, новий Трудовий кодекс, об'єднання фондів соціального страхування, реформа системи зайнятості. Він пропонує повернутися до питання впровадження медичного страхування, що в подальшому дозволить об'єднати міністерства охорони здоров'я та соціальної політики.

Життя без офшорів

Міністр фінансів Наталія Яресько дізналася про втрату свого поста, перебуваючи в аналітичному центрі Atlantic Council. Вона побажала Володимиру Гройсману не сходити зі шляху фіскальних обмежень, скорочувати дефіцит бюджету, виконувати меморандум з МВФ, впроваджувати «болючі» реформи, зокрема, привести ціни на газ до ринкового рівня. «Навіть незважаючи на те що наша економіка знову почала зростати, початкова точка дуже низька. І українці тільки через деякий час зможуть відчути переваги», – заявила вона.

До скарбнички її успіхів за більш ніж рік роботи можна віднести реструктуризацію частини держборгу, скорочення дефіциту зведеного бюджету з 10,1% до 3,2% ВВП, зниження частки держвидатків в економіці з 53% в 2014 році до 44% в поточному році. Розпочалася податкова реформа: єдиний соціальний внесок знижено з 36-41% до 22% від фонду заробітної плати.

Новий міністр фінансів свої плани детально не розкривав. «Я готовий. Для мене це виклик. Я бачу свою роль в тому, щоб підтримати цей уряд», – такими словами описав свою місію Олександр Данилюк. Він підтримує продовження ліберальної податкової реформи і верифікації соціальних виплат.

На загальному тлі це найбільш контроверсійний персонаж. «Він має західну освіту і розуміння того, як все повинно працювати. Він з тих, хто зможе провести переговори з МВФ. Але я б не став очікувати від нього потужних реформ», – каже Володимир Дубровський. В експертному середовищі нового міністра фінансів вважають «поступливим». «Якщо говорити про скорочення бюджетних витрат, то він «надто м'який». Він не стане «паном Ні», якою була Наталія Яресько», – вважає Володимир Дубровський.

Олександр Данилюк був гендиректором британської інвестиційної компанії Rurik Investment Group в 2007-2010 роках. Після повернення в Україну він став радником президента Віктора Януковича, а з осені 2010-го до лютого 2014-го очолював Координаційний центр із впровадження економічних реформ. Ця структура перебувала під патронатом голови Адміністрації президента Сергія Льовочкіна. 17 липня 2014 року президент Петро Порошенко призначив Олександра Данилюка представником президента в Кабінеті міністрів.

Його прихід в уряд почався зі скандалу. Нібито чиновник з АП до останнього моменту поєднував державну посаду з посадою директора відразу двох компаній в Лондоні: Rurik Real Estate Investment Limited і CEE Investments & Advisory LLP. Данилюк майже відразу заявив, що припинив працювати в Rurik Real Estate Investment ще в 2010 році – тоді ж він продав свою частку. Тільки 13 квітня 2016 року в реєстрах компанії з'явилася інформація, що Данилюка звільнено з посади директора Rurik Real Estate Investment в травні 2015-го.

«Щодо CEE Investments & Advisory, то там я не директор, а партнер. Доходи від партнерства – 11 152 фунта – вказані в моїй декларації за 2015 рік. Хочу зазначити, що це не доходи від підприємницької діяльності. Ці гроші отримані від реструктуризації Rurik Investment Group, якою займалася CEE Investment & Advisory. Я не брав участі в цих процесах, а отримував пасивний дохід як партнер», – заявив він. Він підкреслив, що ці компанії зареєстровані у Великій Британії, тому не є офшорами. «Якщо цим має займатися НАБУ, я для цього відкритий і готовий надати всю інформацію. Я з 2010 року не займаюся підприємницькою діяльністю, – сказав Олександр Данилюк. – Якщо станеться так, що замість того, щоб займатися тим, для чого мене призначили, я багато часу витрачатиму на пояснення, я готовий скласти з себе повноваження».

На думку Сергія Фурси, головне завдання Олександра Данилюка – відновити співпрацю з МВФ. «Також він має продовжити жорстку фіскальну політику і провести податкову реформу», – вважає Сергій Фурса. На думку Олени Бєлан, Мінфін має провести докорінну реформу податкової служби та митниці з метою викорінення корупції, спростити податкове законодавство і адміністрування податків, підвищити ефективність бюджетних витрат за допомогою профільних міністерств, зберегти дефіцит бюджету на прийнятному рівні близько 3% ВВП і підвищити прозорість бюджетної системи.

Опитані експерти не готові давати оцінки новопризначеним міністрам, але визнають, що реформаторським новий склад Кабміну не стане: запорука успіху нових міністрів – політична воля на продовження тих чи інших реформ. «Ми всі бачили, як важко приймалася програма діяльності Кабміну. Більшість політичних сил прагнуть до виборів, коаліція дуже слабка, тому популізм, в тому числі й в уряді, процвітатиме. Нам ще належить побачити, стане він урядом розвитку або компромісів», – вважає Тарас Козак. У той же час, на його думку, величезну роль в роботі Кабміну може зіграти Володимир Гройсман. «За час на посту спікера він показав, що вміє домовлятися. Можливо, це допоможе йому домагатися прийняття депутатами потрібних законопроектів», – каже Тарас Козак.

Вікторія Руденко, В'ячеслав Садовничий