Клієнти допоможуть

Вкладники проблемного банку «Фінанси та Кредит» отримали шанс долучитися до процесу порятунку установи власними грошима. Банк провів 17 серпня позачергові збори акціонерів, на яких було вирішено збільшити його статутний капітал на 2,5 млрд грн – до 7,9 млрд грн. У банку розраховують, що мінімум 1,5 млрд грн з цієї суми внесуть вкладники.

При цьому в банку не виключають, навіть сподіваються, що клієнти внесуть усю суму. «Переговори з вкладниками велися досить активно останні півтора місяці. І багато з них вже дали свою згоду, що дозволить «закрити» значну частину емісії. Частину роботи ще належить зробити», – повідомили FinClub в прес-службі. Про суму в 1,5 млрд грн, які повинні внести вкладники, у липні говорила голова НБУ Валерія Гонтарєва як про умову порятунку банку.

На купівлю акцій у вкладників буде рік – стільки триватиме підписка на акції додаткової емісії. Заможним вкладникам навіть не доведеться розривати достроково свої депозити з втратою відсотків, щоб купити акції банку. Вони зможуть направити гроші банку після завершення депозитного договору. «Це рішення зробить банк набагато стійкішим в умовах значної волатильності на внутрішніх і зовнішніх ринках», – вважає в.о. голови правління банку Віктор Голуб. Від початку року установа збільшувала статутний капітал двічі: у березні – на 616,4 млн грн, у червні – на 1,972 млрд грн, довівши його до 5,388 млрд грн.

На 1 серпня найбільшими акціонерами банку «Фінанси та Кредит» є ТОВ «Асканія» (32,77%), Forth Asset Management (28,2%), ПрАТ «F&C Realty» (21,6%), ТОВ «Індастріал констракшн» (12,27%), «Київмедпрепарат» (4,7%). Бенефіціарієм банку є власник корпорації Ferrexpo Костянтин Жеваго.

Не нова спроба

Банк «Фінанси та Кредит» не першим намагається вирішити свої проблеми за рахунок грошей вкладників. Навесні 2014 року голова НБУ Степан Кубів пропонував такий самий вихід з важкої ситуації, в якій опинився Банк Форум Вадима Новинського. Однак відсутність законодавчого примусу вкладників до конвертації депозитів у акції на тлі відсутності згоди більшості заможних вкладників звели шанси на порятунок банку до нуля. Зараз установа ліквідується.

Такий самий механізм санації намагався випробувати Актив-банк: в серпні минулого року він прийняв рішення наростити статутний капітал на 237,25 млн грн. З них 137,2 млн грн мали внести заможні клієнти. Але реалізувати цю ідею не вдалося: за місяць у банк ввели тимчасову адміністрацію.

Вкладникам банку «Фінанси та Кредит» обіцяють тимчасову роль акціонерів. «Це акції із зобов'язанням зворотного викупу. Під час конвертації в капітал можуть бути різні умови: частина вкладу виплачується, частина вноситься в капітал та інше», – пояснюють у прес-службі банку.

Самостійний порятунок

У Нацбанку і Фонді гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) сподіваються, що «Фінанси та Кредит» вдасться санувати без їхньої допомоги. «Костянтин Жеваго бореться за виживання банку і вже зробив перший суттєвий внесок. Дивіденди, які він отримує від своїх підприємств, також планується внести в капітал банку», – говорить директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін. В іншому випадку ФГВФО доведеться виплачувати компенсації вкладникам на суму до 200 тис. грн. А з понад 15 млрд грн портфеля депозитів фізосіб вклади, гарантовані державою, становлять близько 10 млрд грн. Це великі витрати для Фонду.

Учасники ринку говорять, що підтримка банків грошима вкладників сприймається як єдиний реальний механізм порятунку найбільших установ без залучення бюджетного фінансування, але все одно вкладникам не до душі. «Це поганий варіант порятунку проблемного банку. У цьому випадку підривається довіра вкладників до банківської системи в цілому, – зазначає голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач. – Приклади з практики європейських банків показують, що інші обхідні варіанти порятунку банків не приводять ні до чого хорошого». Заможні вкладники можуть втратити усі свої кошти, які були розміщені в банку, оскільки в ході ліквідації установ активи продаються з великим дисконтом і багато кредиторів не можуть розраховувати навіть на часткове повернення грошей.