Часи, коли інвестування в іноземні акції було можливим лише за е-лімітом та прямим обслуговуванням у закордонного брокера, залишилися в минулому. Стати акціонером Apple і Tesla тепер можна буквально за кілька секунд – дедалі більше банків починають пропонувати цю послугу клієнтам через мобільні застосунки.

Нові інвестиційні можливості з’являються в українців якраз у той момент, коли розпродажі на глобальному фондовому ринку, викликані очікуваним посиленням монетарної політики ФРС США та військовою загрозою з боку Росії, є наймасштабнішими за останні роки. Різке падіння цін на акції – багато міжнародних компаній втратили більше 50% своєї вартості – створює у потенційних інвесторів відчуття вигідності імпульсивного входження в активи, що подешевшали. Але важливо пам’ятати, що будь-які інвестиційні рішення мають бути ретельно продуманими.

Два шляхи

Гравці, які виходять на цей ринок, обирають одну з двох моделей роботи з акціями – дилерську або субброкерську. Альфа-Банк, який першим серед банків відкрив фізичним особам доступ до інвестування в іноземні акції – через мобільний застосунок Sense SuperApp (28 грудня розпочалася тестова торгівля – з 10 січня доступ отримали всі клієнти банку), вибрав дилерську схему. Що вона передбачає?

Український банк купує на свій баланс цінні папери іноземних емітентів, обіг яких на українському ринку дозволив регулятор – Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку. Йдеться про цінні папери з інвестиційним рейтингом не нижче за BBB – зараз у застосунку акції 30 компаній.

Після чого операції купівлі-продажу акцій клієнт здійснює з банком безпосередньо без посередників у вигляді іноземних брокерів та бірж. Куплені акції зараховуються на особистий рахунок клієнта у цінних паперах, який відкривається у депозитарній установі Альфа-Банку.

«Клієнт є власником цінних паперів тільки в тому випадку, якщо він має виписку з рахунку, що саме йому належать конкретні цінні папери. Наша модель дозволяє отримати таку виписку з депозитарію, оскільки цінні папери знаходяться на клієнтському рахунку. Ці цінні папери можна продати, подарувати, передати у спадок», – повідомили у пресслужбі Альфа-Банку.

Ця модель не вимагає отримання е-ліміту, оскільки операції проходять усередині країни: хоча вартість акцій прив’язана до біржових котирувань та вказується в доларах, вони купуються за гривню за обмінним курсом Альфа-Банку. Прив’язка до біржових котирувань обмежує час торгів – лише у робочі дні з 16:30 до 23:00, поки відкриті американські біржі.

При цьому дилерська модель роботи дозволяє включити новий функціонал у вже чинний банківський застосунок. «Ми хотіли створити таку модель, яка б дозволила нам проводити всі операції в рамках одного мобільного застосунку. Якщо ти працюєш через брокера, треба створювати окремий застосунок, тому що складно зробити інтеграцію різних систем і платформ», – повідомили у пресслужбі.

Альфа-Банк не розкриває кількість клієнтів, які вже купили акції через Sense.

Розробники застосунку monobank пішли за субброкерською схемою. Вони створили окремий застосунок mono invest і уклали угоду з іноземним брокером Exante. Через нього з 24 січня команда mono почала задовольняти заявки українських клієнтів Універсал Банку на купівлю-продаж акцій сотень компаній, які входять до індексу S&P 500, а також доступним є інвестування в 14 індексних фондів, зокрема ETF.

Угоди за такої моделі здійснюються за кордоном, отже поповнення брокерського рахунку вимагає отримання е-ліміту (обсяг якого обмежений 200 тис. євро на рік), з підтвердженням джерела походження коштів, та валютного поповнення торгового рахунку Exante. Ця процедура має бути простою. «Ви навіть не помітите, як ми вам оформимо е-ліміт, поки ви поповнюєте рахунок у застосунку та вибираєте, які акції купити», – запевняє співзасновник застосунку monobank Олег Гороховський.

На 9 лютого вже 20 тис. клієнтів Універсал Банку придбали акції через mono invest. За прогнозами Олега Гороховського, до середини березня має бути вже 100 тис. інвесторів.

Куплені українцями акції перебувають на рахунку іноземного брокера, який зберігає їх на користь українського субброкера, який, своєю чергою, зберігає їх на користь своїх клієнтів. «Спочатку ми втратили більше трьох місяців, поки чекали на узгодження заявки в Interactive Brokers, і вони нам у результаті відмовили. Потім ми перейшли на онлайн-брокера Exante і переписали все з нуля», – каже Олег Гороховський. За такої схеми українцям складніше підтверджувати права власності на цінні папери, що зберігаються в Exante, ніж навіть якби вони за е-лімітом відкрили брокерський рахунок безпосередньо в Exante, оминаючи українського брокера-посередника.

Це ризик подібної схеми інвестування. «Робота за субброкерською схемою потребує особливого вибору партнера. Як показує практика, великі брокери не бажають зв’язуватися з нами. Той самий Interactive Brokers багатьом відмовив у співпраці – у нього виникло багато питань до підтвердження доходів. Тому єдиний вихід – йти до невеликих гравців, яким ти насправді передаєш усіх своїх клієнтів. Якоїсь миті ти розумієш, що твій бізнес більший за бізнес цього самого брокера. Чи ти готовий довірити йому своїх клієнтів? І що буде, якщо з брокером щось станеться?» – пояснив різницю підходів один з учасників ринку.

На думку генерального директора компанії Green Candle Finance Олександра Куликова, під час роботи через субброкера потенційно більше ризиків. «Будь-яка додаткова ланка привносить свій ризик, особливо за довгострокових інвестицій. Все залежить від якості субброкера. Плюс унаслідок змін підходів до KYC від іноземних інвестиційних фірм може статися ситуація із закриттям можливості працювати», – попереджає Олександр Куликов.

В обох моделях основні витрати для клієнтів – це комісії, які сплачуються за кожну угоду окремо: як під час купівлі, так і під час продажу цінних паперів. Інвесторам доведеться платити по 0,3-0,4% за кожну угоду.

Український банк, через який інвестують клієнти, є податковим агентом і стягуватиме 18% податку на доходи фізосіб та 1,5% військового збору з отриманого інвестиційного доходу або за підсумками кожної угоди (дилерська схема), або в момент виведення грошей з брокерського рахунку чи за підсумками року (субброкерська схема). Проте фізособи за будь-якої схеми інвестування однаково повинні за підсумками року самостійно подавати декларацію до Державної податкової служби. Причому оподаткуванню підлягає як інвестиційний, так і курсовий дохід.

У разі отримання дивідендів за кордоном з них необхідно сплатити 9% ПДФО та 1,5% військового збору: при дилерській схемі оплата відбувається автоматично, при субброкерській – платить клієнт. При цьому є подвійне оподаткування – в США з дивідендів списується 30%. Якщо фізособа зможе отримати в США документальне підтвердження сплати цих 30%, в Україні не доведеться платити 9-відсотковий дохід.

Альфа-Банк програє monobank за кількістю цінних паперів, доступних до купівлі, але готовий заводити в країну нових емітентів. Ми постійно отримуємо фідбек від наших клієнтів – які цінні папери вони ще хочуть бачити у своєму портфелі. Вже зараз ми подали документи регулятору на допуск нових акцій», – каже начальник відділу цінних паперів та зовнішніх ринків Альфа-Банку Андрій Руденко.

Між цими двома моделями фактично вибиратимуть решта гравців, коли виходитимуть на ринок інвестування в закордонні акції. При цьому ідеальної моделі немає – кожна з них комбінує різні плюси та мінуси. Олександр Куликов зазначає, що безперечним плюсом роботи через субброкера є ліквідність та великий список доступних інструментів. «Водночас під час купівлі паперів в Україні у вас більше можливостей із зберігання, потенційно вища надійність, але менший список доступних цінних паперів», – додає він.

Регулятор розраховує на збільшення кількості гравців ринку. «Українці зараз цікавляться, як інвестувати кошти у цінні папери. З кожним днем ​​на ринку онлайн-інвестицій дедалі більше пропозицій. А що більше пропозицій, то вища якість продукту та сервісу, – каже голова НКЦПФР Руслан Магомедов. – Сподіваюся, що тренд на активізацію приватних інвесторів не просто відновить інтерес великих учасників ринку, а й сприятиме розвитку фондового інструментарію. Вже працює певний пул гравців, очікуємо на його розширення». 

Не акціями одними

На акціях фондовий ринок не закінчується – є багато різних інвестиційних інструментів, до яких українські інвестори вже отримали доступ або незабаром отримають. «Наша модель дозволяє за кілька місяців запустити торгівлю ОВДП. Наступним кроком плануємо запропонувати клієнтам можливість купувати євробонди. Такі запити до нас уже надходять», – каже Андрій Руденко з Альфа-Банку.

Тільки у 2021 році фізособи наростили вкладення в ОВДП на 14,1 млрд грн. На торгівлю ОВДП зробили ставку держбанки. ПриватБанк ще 2020 року запустив купівлю-продаж ОВДП у «Приват24». Аналогічну послугу готується включити до свого застосунку Укргазбанк. «Найближчим часом буде запущено оновлену версію мобільного застосунку «ЕКОбанк» з можливістю подавати заявки на придбання ОВДП на аукціонах Мінфіну. Надалі ми плануємо додати купівлю інших цінних паперів, у тому числі іноземних емітентів», – каже директор інвестиційного департаменту Укргазбанку Олег Кириченко.

Поки в «ЕКОбанк» можна лише переглядати інформацію про куплені раніше ОВДП, але функціонал буде розширено – з’явиться калькулятор, який допоможе розрахувати прибутковість інвестицій та супутні витрати. «Плануємо реалізувати можливість без відвідування банку відкривати рахунки у цінних паперах, подавати заявки на купівлю чи продаж цінних паперів, замовляти котирування банку тощо», – зазначає Олег Кириченко.

Спростити купівлю іноземних акцій хоче й ПУМБ. «Найближчим часом ПУМБ планує стартувати з пілотом – послугою здійснення SWIFT-платежу на брокера в США для купівлі/продажу цінних паперів на фондовому ринку США через застосунок компанії-партнера. Діятиме субброкерська модель продажу з брокером з США», – повідомив директор департаменту продажу та розвитку роздрібного бізнесу ПУМБ Олександр Щербаха.

У ПриватБанку бачать, що програють гонку за інвестиційних клієнтів, тому теж готують нові послуги. Але не коментують, над яким саме проєктом працюють.

Директор з розвитку «Української біржі» Олексій Сухоруков зазначає, що всі застосунки, які існують зараз, знаходяться на початковій стадії розвитку. «І це нормальний підхід – починати з minimum viable product, який дає лише базовий, найнеобхідніший функціонал», – вважає Олексій Сухоруков.

На даний момент у всіх гравців «стартова позиція», і аналізувати наданий клієнтам функціонал ще зарано, вважає Олександр Куликов. «Потрібно робити зріз за підсумками року функціонування. Багато фішок додаватимуться не в перших релізах. На даний момент можна чітко сказати, що всі інтерфейси дуже прості та зручні для інвестора-початківця», – вважає Олександр Куликов.

Основна цільова аудиторія нових інвестиційних можливостей – середній клас. В Альфа-Банку кажуть, що середній портфель їхніх клієнтів становить 50 тис. грн. Творці mono invest «ціляться» в аудиторію, яка готова вкласти до $30 тис. у цінні папери.

На думку Олексія Сухорукова, основними проблемами, які заважають розвитку українського фондового ринку і підштовхують приватних інвесторів до інвестування в іноземні цінні папери, є дефіцит «пряників», зайві обмеження, заборони та регулярні порушення прав інвесторів, які виганяють їх у більш зрозумілі та простіші юрисдикції. «Ринок українських акцій продовжує деградувати. Наш держапарат уже виштовхнув з ринку зовнішніх інвесторів і продовжує виштовхувати залишки внутрішніх. Іноземні папери є єдиним шансом для відродження ринку», – вважає він.

При цьому IPO великих компаній усередині України стане можливим, лише коли сума активів на брокерських рахунках у країні досягне хоча б $10 млрд. «А для цього таких рахунків має бути кілька мільйонів. Без іноземних паперів та податкової мотивації довгострокових інвестицій це недосяжно», – вважає Олексій Сухоруков.

Банки, які виходять на цей ринок, певною мірою виступають у ролі «наздоганяючих», оскільки інвестиційні компанії вже давно пропонують клієнтам різні способи інвестування за кордон. Просто зараз цей процес максимально спростився, зокрема завдяки появі зручних застосунків для смартфонів. Dragon Capital минулого року купив компанію Treeum, яка мала застосунок Wotan, що дозволяє торгувати через Interactive Brokers, а зараз готує до запуску застосунок Multi Invest. ICU торгує ОВДП через ICU Trade. Freedom Finance має застосунок Tradernet.

Плани створити власні застосунки, зокрема, є у Concorde Capital, Green Candle, Blackshield Capital. Ставку гравці роблять на три основні сегменти: українські державні облігації (ОВДП, єврооблігації), іноземні акції та фонди ETF. Ще один напрямок – торгівлю криптовалютою – впроваджуватимуть, оглядаючись на регуляторів.

Руслан Магомедов тестує кожен новий застосунок. «Я і за професійним обов’язком, і за власним інтересом відстежую та тестую мобільні застосунки для інвестицій. Зараз на моєму смартфоні на окремий екран виведено всі існуючі в Україні аплікації», – розповів голова НКЦПФР.

Що більше гравців на ринку з новими застосунками, що більшого практичного досвіду набувають і торговці, і їхні клієнти, то вище тиск на держструктури – НКЦПФР та НБУ – з усунення регуляторних обмежень. «НКЦПФР прислухається до думки учасників та готова змінювати нормативні документи для того, щоб за ними можна було працювати. До червня 2021 року взагалі було неможливо запустити нормальну субброкерську роботу, не було постанови НБУ, яка регламентує роботу з е-ліміту для українських професійних учасників та їхніх клієнтів», – каже Олександр Куликов.

Регулятор обіцяє допомогти учасникам ринку з проблемами, які у них виникають. «Для мене ці історії – не просто про мобільні застосунки, а про чийсь бізнес, який має як певні вигідні відмінності, так і «вузькі місця». До того ж я не просто збоку спостерігаю за появою нових інструментів. Програмні продукти та ліцензійні умови завжди йдуть у зв’язці, тому коли до нас приходять з ними учасники ринку, ми з комісіонерами завжди їх ретельно вивчаємо та даємо слушні поради», – зазначив Руслан Магомедов.

Що доступнішим стане інвестування, то більша кількість людей, які зараз незадоволені низькими депозитними ставками, буде залучена до фондового ринку. На думку Олексія Сухорукова, саме простота підключення та можливість купівлі іноземних паперів залучить на ринок велику кількість нових інвесторів. «Це збільшить кількість індивідуальних інвесторів у країні у сотні чи навіть тисячі разів. Я чекаю на перший мільйон рахунків вже до кінця 2023 року», – каже Олексій Сухоруков.

Більшість цих людей мають недостатню фінансову грамотність, тому на них можуть чекати великі втрати. Всі ринки майже на максимумах, і будь-який «чорний лебідь» може призвести до ефекту доміно. Тому важливо пам’ятати, що спекуляції з акціями (спроба придбати акції дешевше та незабаром продати їх дорожче. – Ред.) – це рулетка, в якій виграє лише казино. Якщо ви дійсно бажаєте купити акції, рекомендую розглядати ці вкладення як довгострокову інвестицію, а не легкий заробіток за пару днів», – попереджав своїх клієнтів Олег Гороховський.

Ризики інвестування знижують диверсифікація та акцент на довгострокових вкладеннях. «Найголовніше – це постаратися інвесторам-початківцям утриматися від спекуляцій. На жаль, як показала моя практика роботи, це одне з найбільш згубних рішень, яке ухвалює інвестор-початківець», – говорить Олександр Куликов.

Складність інвестування полягає в тому, що втратити можна не тільки на ризикових інструментах, таких як акції, а навіть на інструментах з фіксованою прибутковістю. «Основна проблема – це допуск клієнтів, які не розуміють, з якими інструментами вони мають справу та які ризики вони мають. Навіть найпростіші ОВДП при неправильному розумінні інструменту можуть призводити до збитків, причому дуже серйозних. Можна втратити і 50% вкладень», – застерігає Олександр Куликов.