У пошуках страховиків

ПриватБанк після націоналізації вирішив почати пошук нових партнерів для страхування лізингового, заставного, іпотечного майна, особистого страхування позичальників, масових продажів страхових продуктів. Банк вже оприлюднив нові умови акредитації. «Ми обнуляємо попередні акредитації. На сьогодні фактично немає акредитованих компаній за новими критеріями», – заявив керівник напряму «Страховий бізнес» ПриватБанку Олексій Турівний.

Тривалий час ПриватБанк погоджувався тільки на особливі умови співпраці. «Раніше умови акредитації були дуже жорсткими, і «пробитися» до ПриватБанку можна було лише завдяки особистим контактам», – говорить співрозмовник FinClub на страховому ринку. Основними партнерами банку були «Кредо» і афілійована з його колишніми власниками страхова компанія «Інгосстрах».

За даними журналу Insurance Top, за дев'ять місяців 2016 року «Інгосстрах» залучила 1,11 млрд грн страхових премій, посівши друге місце за цим показником і поступившись лише СК «Кремінь». Це більш ніж на 120% більше, ніж роком раніше. СК «Кредо» отримала 109 млн грн премій (+150%).

«Були спроби співпрацювати з ПриватБанком, але з огляду на особливі умови співпраці банку з афілійованою страховою компанією, майже всі вони не мали такого успіху, якого нам би хотілося», – нарікає директор департаменту по роботі з ключовими партнерами СК «Арсенал Страхування» Віталій Більчич.

Але в другій половині 2016 року політика банку змінилася. «Аж до націоналізації керівники напрямку самі виходили на страховиків і пропонували співпрацю, але тільки за тими продуктами, які не перекривали СК «Кредо» та «Інгосстрах», як правило, з автоцивілки», – говорить співрозмовник на ринку. «Інгосстрах» не є членом МТСБУ.

У цей період партнерами ПриватБанку стали кілька СК, серед яких «Країна», ВУСО, «PZU Україна», «Уніка», «Провідна». «Ми працюємо з ПриватБанком в частині продажу страхових продуктів клієнтам банку, де банк не є вигодонабувачем», – зазначає голова наглядової ради СК «ВУСО» Олександр Шойхеденко. «Наша компанія співпрацює з банком з продажу страхових продуктів ОСЦПВ і «Зеленої карти», проводить розрахунково-касові операції», – говорить директор управління по роботі з банками СК «PZU Україна» Роман Кобко.

Критерії відбору

Отримати акредитацію в ПриватБанку зможе українська страхова компанія, яка працює на ринку не менше трьох років; не має невиконаних заходів впливу Нацкомфінпослуг; її страхові премії за попередній рік перевищують 50 млн грн. За даними Insurance Top, в 2015 році більше 50 млн грн премій вдалося залучити 56 страховикам, а за дев'ять місяців 2016-го – 43. Коефіцієнт збитковості СК повинен бути не менше 15%, а сформованих страхових резервів – від 50%.

Страховик повинен буде відкрити в банку рахунок для зарахування страхових платежів і розмістити депозит терміном від шести місяців на суму від 5 млн грн при страхуванні ризиків фізосіб і 10 млн грн – при страхуванні ризиків юросіб і операційних ризиків банку (майно, співробітники, відповідальність). А незнижуваний залишок на поточному рахунку має становити 500 тис. грн.

Ці умови учасники ринку називають ринковими. «Під час проведення акредитації кожен банк виставляє свої вимоги до страхових компаній. Якогось певного уніфікованого шаблону не існує, тому порівняти їх важко. На перший погляд вимоги ПриватБанку щодо оцінки фінансового стану страховиків є прийнятними», – каже Роман Кобко. «Умови «в ринку» цілком характерні для великих системних банків», – вважає начальник управління по роботі з банками СК «Країна» Юрій Будник.

ПриватБанк прописав вимоги до тарифів СК, встановивши максимальний їх ліміт і розмір франшизи. Максимальний тариф для страхування заставної нерухомості складе 1%, а франшиза – не більше 2%, з КАСКО – 9% і 3% відповідно (і 15% – франшиза по викраденню), для страхування особистого майна позичальників – 1,5% і 3%. Банк детально розписав тарифи за різними ризиками для різних транспортних засобів і категорій майна.

Страховики таким підходом трохи здивовані. «Тарифи корелюють з ринком, і будь-яка компанія в змозі під них підлаштуватися. Однак спроби банків управляти тарифами, обмежуючи їх, не приносять ніякої користі ані банку, ані клієнту, ані страховику. Обмежувати треба якраз мінімальні тарифи з метою недопущення демпінгу. А вже конкуренція сама скоректує максимальні тарифи», – вважає Олександр Шойхеденко. «На нашу думку, формуванням тарифної політики можуть і повинні займатися лише страхові компанії», – говорить Юрій Будник.

Великі надії

До фінансової кризи 2008-2009 років банкострахування було одним з ключових каналів продажів страхових продуктів. Деякі СК завдяки банкам залучали до 50% премій. Однак у міру скорочення кредитування скорочувалися також обсяги залучених через банки премій. «У 2012 році частка портфеля банківського каналу становила 25%, на сьогодні цей показник становить лише 10%. Незважаючи на те що частка банків знизилася, співпраця з ними залишається одним з пріоритетів компанії», – говорить Роман Кобко.

За його словами, страховики здійснюють страхування заставного майна під час отримання кредитів і продають свої страхові продукти через відділення банків. «З 2014 року відновлення класичного кредитування роздрібного і корпоративних напрямів відбувається повільними темпами, більшість банків переорієнтувалася з класичного кредитування на споживче і кеш-кредитування», – пояснює Роман Кобко. Тому банки, особливо ПриватБанк, який володіє найбільшою мережею відділень, цікаві страховикам як агенти з продажу страхових продуктів. «Це важливо для страхових компаній, які розвивають і нарощують бізнеси. Ми готові пропонувати банкам індивідуальні продукти, створені спеціально для продажу в одній роздрібній мережі», – говорить Юрій Будник.

Така співпраця є взаємовигідною. «З огляду на те, що активних операцій з кредитування зараз в банках немає, вони за допомогою цього комісійного доходу можуть перекрити усі організаційні витрати, в тому числі заробітну плату та утримання своєї філіальної мережі. І це без врахування самих банківських операцій», – пояснює Віталій Більчич. Наприклад, ПриватБанк братиме винагороду в розмірі 30% при страхуванні КАСКО заставних автомобілів, 50% – при страхуванні заставного рухомого і нерухомого майна та особистого майна позичальника. Цю плату він бере за «продаж страхових продуктів, консультування клієнтів, маркетингову активність з метою залучення клієнтів, сервісні та рекламні комунікації».

Олександр Шойхеденко вважає, що мережі банків є ідеальними для продажів роздрібних страхових продуктів, таких як ОСЦПВ, страхування від нещасного випадку. «Крім того, самі банки є великими корпоративними клієнтами з великою кількістю матеріальних активів і співробітників, які потрібно страхувати», – говорить він.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.