НБУ повернувся до фізосіб

З 24 серпня Нацбанк скасував низку обмежень на валютному ринку. По-перше, знято ліміти з переведення в готівку фізособами валютних рахунків. З вересня 2016-го будь-який клієнт міг щодобово знімати зі своїх депозитних, поточних і карткових рахунків валюту на суму не більше 250 тис. грн в еквіваленті (менше $10 тис.). Тепер же максимальна сума зняття грошей не регламентується, а доступ до грошей обмежено лише ліквідністю банку і швидкістю підвезення валюти зі сховища.

Після низки банкрутств банків українці обережно підходять до відкриття депозитів у валюті, намагаючись не перевищувати ліміт гарантованої державою суми (200 тис. грн в еквіваленті). Тепер вони просто не зберігають в банках суми валют, до яких до 24 серпня застосовувався ліміт. Відчують полегшення лише заможні українці, які мають великі вклади.

У повідомленні НБУ підкреслювалося, що «фізичні особи зможуть отримувати готівку в іноземній валюті або банківські метали з поточних і депозитних рахунків через каси та банкомати без обмежень у сумі». Але не варто сприймати цю фразу як дозвіл банкам завантажувати українські банкомати доларами та євро. «Продовжує діяти норма постанови № 410/2016 Нацбанку (п.16), у якій йдеться про те, що видача готівкових коштів з рахунків з використанням електронних платіжних інструментів через банкомати в Україні відбувається виключно в гривні», – пояснили в НБУ. «Зміни щодо зняття валюти з рахунків більше торкнулися зняття валюти за кордоном», – пояснили в прес-службі Альфа-Банку.

Але навіть якщо б і це обмеження зняли, банки не поспішали б «заливати» банкомати валютою. «Враховуючи загальний тренд до скорочення обсягів поточних і строкових депозитів у валюті останніми роками, а також політику скорочення витрат на мережу, українські банки не мають особливих стимулів пропонувати таку послугу, як валютні банкомати. Мало знайдеться охочих інвестувати в ринок, ємність якого знижується, а перспективи туманні, з огляду на оголошений курс на дедоларизацію, cashless economy, а також болючий досвід валютних ризиків і високу ймовірність жорстких регуляторних дій в разі їх реалізації в майбутньому», – вважає фінансовий аналітик YouControl Роман Корнилюк.

Бонусні пункти

Постановою № 81 регулятор також скасував дискримінаційну норму про те, що вкладник, який достроково забирав валютний депозит, міг отримати на руки гривню. Саме банк вирішував, що він поверне – гривню або валюту. «Банки і раніше мали право достроково повертати валютні депозити у валюті, проте також у них була опція повернення суми депозиту в гривні замість валюти. Цим іноді зловживали банки з низькою валютною ліквідністю, повертаючи валютні депозити в гривні за неринковим курсом. Тепер же клієнти навіть за дострокового погашення отримуватимуть свої кошти у валюті вкладу», – говорить головний скарбничий Альтбанку Наталія Жиленко.

Щоб клієнти понесли валюту до банків, їм знову дозволено випускати неіменні депозитні сертифікати на пред'явника. Крім того, якщо раніше навіть іменні валютні депсертифікати випускалися мінімум на півроку, то тепер немає обмежень за термінами. Це аналог депозиту (за депсертифікатом також платиться прибутковість), але неіменний сертифікат можна передати, продати або подарувати будь-якій особі, яка вже отримає валюту в банку наприкінці терміну сертифікату.

У Нацбанку вважають, що скасовані обмеження «втратили свою ефективність та актуальність, а їх пом'якшення не вплине на стан валютного ринку». «Зараз Національний банк вважає за можливе повністю прибрати таке обмеження, враховуючи істотне поліпшення ліквідності банківської системи в іноземній валюті та стабілізацію валютного ринку. Водночас таке рішення має сприяти подальшому відновленню довіри вкладників до банків», – припускають в НБУ.

Але зростання попиту на неіменні валютні депозитні сертифікати не очікується. «У банку повноцінна депозитна лінійка, розрахована на людей з різним рівнем достатку і різними можливостями управління заощадженнями, тому випуск депозитних ощадних сертифікатів поки не планується», – повідомили FinClub в Ощадбанку. «Попит на такий інструмент теоретично може з'явитися в певних колах клієнтів, однак все залежатиме від деталей, наприклад, рівня захисту анонімності власників неіменних депозитних сертифікатів на практиці, які все одно можуть стати об'єктами фінансового моніторингу. Не додасть популярності неіменним сертифікатам також відсутність гарантії від ФГВФО повернення вкладу після банкрутства банку-емітента», – вважає Роман Корнилюк.

Про банкірів замовили слово

Регулятор послабив обмеження і для банкірів – за операціями з виконанням до двох днів. З 4 серпня загальний обсяг купівлі валюти і банківських металів за гривню не може перевищувати обсягу продажів банку на кінець робочого дня більш ніж на 1% від розміру його регулятивного капіталу. З 24 серпня Нацбанк прибрав це обмеження для операцій на умовах «тод» (розрахунки в день укладання угоди), «том» (наступного дня), «спот» (на другий робочий день).

При цьому обмеження 1% продовжує застосовуватися до операцій «форвард» (розрахунки понад два робочих дні). «До останніх змін фактично існувало два окремих ліміти на купівлю валюти банками в позицію. Перший ліміт обмежував розміром в 1% від регулятивного капіталу суму валюти, яка могла бути куплена за підсумками дня в позицію за всіма типами операцій (тод, том, спот, форвард), другий ліміт не давав перевищувати 1% від регулятивного капіталу лише для операцій тод і том, спот. Зараз залишився діяти тільки перший ліміт. Другий ліміт скасовано», – роз'яснили в Нацбанку. Якщо, наприклад, 1% від регулятивного капіталу банку становив $1 млн в еквіваленті, то банк не міг купити на «тоді» $2 млн і продати на «форварді» $1 млн, бо він порушив би другий ліміт. «Зараз це можливо. Ця зміна сприятиме розвитку форвардних операцій банків», – вважають в НБУ.

Попри те що частина обмежень залишилася, банкіри вважають, що нововведення стимулюватиме розвиток форвардних операцій. «Цей крок дасть банкам можливість активніше працювати з операціями на умовах «форвард», що позитивно відіб'ється на обсягах ринку, а також на експортерах та імпортерах, у яких з'явиться більше можливостей хеджувати курсові ризики», – говорить Наталія Жиленко. «Варто очікувати активізації міжбанківського ринку з боку його великих гравців. Але враховуючи те, що нормативи відкритої валютної позиції залишаються незмінними, спекуляції малоймовірні», – заспокоюють в Ощадбанку.

«Істотно покращиться ліквідність ринку форвардних операцій - банки тепер зможуть контрактувати клієнтам будь-які необхідні їм обсяги операцій. ОТП Банку, а також тим, хто активно працює з форвардами, це істотно спростить роботу. Але з огляду на те, що форвардні операції в цілому поки займають зовсім невелику частку валютного ринку, на загальну ситуацію зняття цих обмежень практично не вплине», - вважає начальник сектора продажів казначейських продуктів ОТП Банку Юрій Крохмаль.

У перспективі банкіри очікують нові послаблення. «Можливо, наступним кроком регулятор скасує ліміт 1% регулятивного капіталу або розширить його до 3-5%. На мою думку, це може збільшити оборот валюти на міжбанку і позитивно позначиться на курсі гривні щодо долара», - вважає директор казначейства Банку Кредит Дніпро Олег Курінний.

Вікторія Руденко

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в Viber, Twitter и Facebook.