Переділ кешу

Декларована Нацбанком політика cashless і збільшення за останні чотири роки втричі частки безготівкових розрахунків платіжними картками лише уповільнили темпи зростання кількості готівкових грошей. У гаманцях українців їх стало більше на 42 млрд грн на тлі значної інфляції та зростання номінальних доходів населення. До початку лютого 346,5 млрд грн обслуговували роздрібний товарообіг. «Готівку потрібно возити, сортувати і охороняти, що вимагає великих витрат», – нарікає заступник директора департаменту грошового обігу Національного банку Герман Богатирьов.

Декларуючи бажання заощадити і відмовитися від нетипових для регулятора функцій, НБУ почав впроваджувати делеговану концепцію грошового обігу. Її суть полягає в тому, що Нацбанк віддав свої повноваження зі зберігання та інкасації готівки Ощадбанку, ПриватБанку і Райффайзен Банку Аваль.

Координатор проектного офісу Незалежної асоціації банків Тетяна Симонова крім вищеназваних банків лідерами ринку також називає ПУМБ, Укргазбанк, ТАСкомбанк, тобто банки з великими мережами відділень. Їм інкасація потрібна як для підкріплення готівкою своєї мережі, так і для перевезення торгової виручки клієнтів.

Інкасаторські підрозділи є у чотирьох десятків банків – кожного другого. «Багато банків, які мають ліцензію, не працюють на відкритому ринку, закриваючи лише потреби власної мережі відділень і банкоматів. Сьогодні на ринку інкасації є близько 10 банків, які визначають його розвиток», - розповів FinClub директор банкнотного бізнесу Альфа-Банку і Укрсоцбанку Олег Прохода.

Одним з лідерів за часткою ринку є Ощадбанк, який має в своєму розпорядженні більш 1000 автомобілів і працює по всій Україні. Це єдиний банк, який може не використовувати зовнішню збройну охорону для машин інкасації, що дозволяє держбанку економити до 30% собівартості послуги. «З іншого боку, служба інкасації Ощадбанку націлена переважно на обслуговування своєї величезної мережі відділень і банкоматів, що обмежує можливості активної роботи з «зовнішніми» клієнтами, - каже Олег Прохода. - Сильні позиції на ринку займає ПриватБанк, який відрізняється гарною автоматизацією процесів та зручністю продуктів для клієнтів. Інші великі гравці - це недержавні банки, в тому числі невеликі. Частина банків наростила клієнтську базу після кризи і виведення великої кількості банків з ринку».

Невеликі банки змушені закуповувати послуги інкасації у великих банків, або у СІТ-компаній (Сash-in-Tranzit), яким НБУ в грудні 2015 року дозволив здійснювати перевезення грошей. СІТ-компанії – це не українське ноу-хау, а практика західних країн. Вони повинні мати навчений персонал, броньований автопарк, зброю, сейфи і страхове покриття. «У регіонах банки домовляються між собою про інкасацію. Перевезення готівки – це доволі дорога послуга, особливо для невеликих банків. Та й НБУ посилив вимоги до інкасаторів після початку кризи і нападів. Банкіри говорять, що на аутсорсинг ці послуги віддавати дешевше», – зазначає Тетяна Симонова.

Практика роботи таких компаній не завжди позитивна. У Німеччині в 2006 році інкасаторську компанію Heros викрили в розкраданні 300 млн євро клієнтів. Компанія збанкрутувала, а її збитки покривав Бундесбанк. «Ми спробували врахувати всі ризики, пов'язані з роботою небанківських установ з інкасацією. Щоб СІТ-компанії отримали нашу ліцензію, вони в прямому сенсі пройшли «сито», тобто відсіювання. Ми перевіряли їх з фінмоніторингу, за готовністю працювати на цьому ринку», – говорить Герман Богатирьов. Перша ліцензія СІТ-компанії була видана лише через рік – в грудні 2016-го.

Основні гравці

Відтоді НБУ видав п'ять ліцензій і відмовив трьом претендентам. З п'яти СІТ-компаній три розташовані в Києві, по одній – в Одесі та Харкові. Більшість з них мають відношення до банків або охоронних фірм. Найбільшим власником «СІТ-Сек'юриті» став керуючий директор Айбокс Банку Євген Березовський. «Першою інкасаторською компанією» володіє одеський бізнесмен Світлана Дем'яненко. Вона спільно із зятем Юлії Тимошенко Артуром Чечоткіним контролює Укрбудінвестбанк. Харківську СІТ-компанію «Про-Мега» заснував топ-менеджмент харківського Мегабанку, тоді як «Український сервіс інкасації» контролюється власниками страхової компанії «Престиж» Валерією та Євгеном Бридунами. «Агентство комплексної безпеки», яке останнім отримало ліцензію, є охоронною фірмою.

Компанія	Власник	Дата отримання ліцензії
«СІТ-Сек'юриті» (Київ)	67% володіє акціонер Айбокс Банку Євген Березовський, 28% – Ігор Шайхет	01.12.2016
«Український сервіс інкасації» (Київ)	Голова наглядової ради СК «Престиж» Валерія Бридун (працювала в Юнисон Банку та ВіЕйБі Банку)	05.01.2017
«Перша інкасаторська компанія» (Одеса)	Співвласник Укрбудінвестбанк Світлана Дем'яненко	24.05.2017
«О-Мега» (Харків)	П'ять акціонерів, серед яких співвласник Мегабанку Віктор Суботін та екс-голова наглядової ради банку Олексій Логвиненко	27.11.2017
«Агентство комплексної безпеки» (Київ)	Віктор Філончук	01.12.2017

Банкіри створюють інкасаторські компанії для скорочення витрат. «Перша інкасаторська компанія» входить до групи Укрбудінвестбанку, в якій також працють дві компанії з обміну валют. «Наш банківський холдинг ухвалив рішення про створення СІТ-компанії, оскільки це більш раціонально, ніж залучати когось стороннього. Специфіка діяльності операційних кас фінансових компаній, що входять до складу групи, вимагає багаторазову щоденну інкасацію з гнучким графіком роботи, тоді як в бізнес-моделі нашого банку послуга інкасації є допоміжною», – розповіла радник голови Укрбудінвестбанку Юлія Підгорниц. СІТ-компанія обслуговує в Одесі не тільки їхню групу, а й інших клієнтів, в тому числі банки.

Партнерством з 20 банками, в тому числі державним Укрексімбанком, та обслуговуванням 3 тис. точок вже хвалиться «СІТ-Сек'юриті». «Серед СІТ-компаній у нас найбільша кількість персоналу, автомобілів та клієнтів. В інших компаніях тільки по одному-два автомобіля, а в нас уже 48», – каже директор компанії Олександр Калашник. За його словами, три банки, в тому числі іноземні, відмовилися від власної інкасації та почали обслуговуватися в них. «Зарубіжні банки знають про тренди, які відбуваються в світі, коли інкасацію віддають на аутсорсинг. Серед наших клієнтів є й дочірні структури іноземних банків. Але в цілому поки що банки дуже консервативно підходять до аутсорсингу послуг, більше придивляються і вивчають», – зазначив він.

У компанії «Український сервіс інкасації» також зробили ставку на обслуговуванні банків без інкасації. «Договори укладені практично з усіма банками, у яких відсутня служба інкасації. У нас є кілька банків, які повністю передали нам на інкасацію відділення, міжбанківські перевезення, обслуговування банкоматів, інкасацію клієнтів банку і міжміські перевезення по всій Україні», – повідомила директор компанії Олена Комашко.

Поява СІT-компаній поки не призвела до істотних змін на ринку цих послуг, оскільки законодавство обмежує їх послугою перевезення грошей. «У той час як банки надають повний спектр послуг, пов'язаних з інкасацією, перевезенням, перерахунком і зарахуванням інкасованих коштів на рахунки клієнтів, у тому числі до перерахунку і навіть в режимі онлайн. Це виключає залучення CІT-компаніями великих клієнтів, в тому числі міжрегіонального та національного рівня», - каже Олег Прохода.

Своя ніша

Учасники ринку бачать перспективи для СІТ-компаній. «Невеликі банки, яким невигідно мати інкасацію, повинні визначитися, чи віддавати її на аутсорсинг банкам, СІТ-компаніям або створювати власну компанію. Гадаю, що СІТ-компанії можуть зайняти сегмент роботи з малим та середнім бізнесом, фінкомпаніями, ПТКС», – говорить Юлія Підгорниц. Великим банкам невигідно інкасувати виручку вуличних платіжних терміналів. У СІТ-компаній немає таких упереджень. Термінали iBox вже обслуговуються спорідненою компанією «СІТ-Сек'юриті».

СІТи можуть працювати з широким спектром компаній. «Ми обслуговуємо магазини, аптеки, АЗС, інші торгові точки. Наша компанія не прив'язана до одного банку, можемо інкасувати виручку юросіб до різних фінансово стійких банків, оперативно приймаємо рішення і вибудовуємо гнучкі та зручні для клієнтів графіки інкасації, тарифи. За заявкою виїжджаємо протягом 30-60 хвилин від моменту отримання заявки. Здійснюємо як разові інкасації, так і готові надавати екіпажі на цілий день», – розповіли в «Українському сервісі інкасації».

Ще один напрямок – обслуговування населення. «Ми надаємо послуги інкасації для фізосіб. У них потреба виникає під час купівлі-продажу квартир, автомобілів, розміщення або зняття депозитів у банках, а також під час перевезення цінностей для розміщення у скриньках банків», – говорить Олена Комашко.

Приватні структури конкурують з банками низькими тарифами. «СІТ-компанії активно занижують ціни на обслуговування, щоб заявити про себе. За рахунок демпінгу вони зможуть набрати певний обсяг, але поки це зовсім різні масштаби роботи на тлі великих банків», – вважає Юлія Підгорниц. У «СІТ-Сек'юриті» оцінюють витрати середнього банку на роботу десяти автомобілів і касового центру з трьома сортувальниками у 700 тис. грн на місяць: амортизація транспорту – 166,7 тис. грн, паливо – 250 тис. грн, техобслуговування та ремонт – 55 тис. грн, зарплата 40 інкасаторів і 5 адміністраторів – 120 тис. грн, робочий час топ-менеджерів – 37,5 тис. грн. У їхній компанії ці витрати складають до 400 тис. грн. Нижче будуть і витрати на касу перерахунку грошей: «Банки витрачають на неї близько 400 тис. грн. Ми готові надавати ці послуги за 0,1-0,15% від суми наданих банкнот».

«За рахунок широких можливостей щодо зниження собівартості послуг (диференційована виплата заробітної плати, оптимізація використання збройної охорони) CІT-компанії активно працюють з малим і середнім бізнесом, фінансовими компаніями, пунктами обміну валют і ПКТС, а також в «сірому» сегменті економіки», - каже Олег Прохода.

У СІТ-компаніях скаржаться на обмежений функціонал: вони можуть тільки перевозити готівку, тоді як вони хочуть надавати ще й послуги каси перерахунку грошей. «Банки чудово розуміють, що їхні витрати потрібно скорочувати. Ми можемо сконцентрувати перерахунок готівки в одній, а не в 10-15 касах, як це зараз відбувається у банків. На ці каси їм потрібні співробітники – контроллери, потрібно платити оренду приміщення, нести витрати на електроенергію, охорону, відеоспостереження. Дуже дорогі послуги сортувальників. А так замість 15 кас буде менше», – повідомив Олександр Калашник.

Національний банк готовий розширити повноваження СІТ-компаній вже найближчими місяцями. «Якщо проаналізувати кількість нападів на інкасаторів у Європі, то лише 5% припадало на касові центри, усе решта – це було перевезення. Щоб не розривати ланцюг і підвищити ефективність роботи банків і СІТ-компаній, потрібно врегулювати це в наших нормативно-правових актах. Ми запланували на II квартал затвердження цих змін», – сказав пан Богатирьов. Але разом з бонусами ринок отримає також батіг: «Ми вважаємо, що процедури ведення інкасації потрібно тільки посилювати, щоб на цьому ринку не було "свавілля"».

Активний розвиток небанківського сегмента ринку інкасації обмежується і іншими факторами. «CІT-компанії, на відміну від банків, не мають великого запасу ліквідності, що не дозволить їм «кредитувати» своїх клієнтів для оперативного зарахування коштів на рахунки до перерахунку готівки, навіть при наданні такого права регулятором в майбутньому. Також ряд потенційних клієнтів не готові довіряти CІT-компаніям великі обсяги інкасації, оскільки небанківський ринок даних послуг слабкіше регулюється законодавством, а статутні капітали компаній недостатні для покриття ризиків», - впевнений Олег Прохода.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.