Парламентський саботаж

Верховна Рада провалила реформу корпоративного управління в державних банках. Учора депутати відмовилися підтримати як урядовий законопроект № 7180 про особливості управління державними банками, так і альтернативний депутатський проект № 7180-1. І якщо перспективи ухвалення депутатського законопроекту викликали сумнів від самого спочатку, провал урядового законопроекту виявився несподіваним і для Мінфіну, і для профільного парламентського комітету.

Законопроект № 7180 пропонував відмовитися від формування наглядових рад Ощадбанку і Укрексімбанку представниками президента, парламенту і уряду (по п'ять осіб), оскільки це зберігало б залежність держбанків від політиків та їхнього впливу. Через цей вплив у період президентства Віктора Януковича держбанки видавали мільярди гривень кредитів членам владної команди, а зараз ці кредити не повертаються, а втрати держбанків покривають платники податків.

Тому Мінфін погодився з ідеєю скоротити склад наглядових рад з 15 до 7 осіб і почати оплачувати роботу членів наглядових рад, більшість з яких – п'ятеро – мають бути незалежними і вибраними на конкурсі. Лише по одному представнику буде від президента і Кабміну. Ухвалення закону розблокувало б роботу рад, оскільки зараз вони недієздатні. Верховна Рада не заповнює свою квоту з 2012 року, а з травня 2017-го в наглядових радах Ощадбанку і Укрексімбанку залишаються вакансії представників президента. Усіх своїх членів делегував лише Кабмін.

Урядовий законопроект вважався компромісним. У грудні його схвалив комітет Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності. Але була одна умова – склад ради виросте з семи до дев'яти осіб: парламент отримає свого представника, а незалежних буде ще більше – шість членів. Але в день голосування на табло висвітилося всього 187 голосів за, а необхідно було 226.

Борг честі

Для результативного голосування не вистачило 39 голосів. При цьому 47 депутатів з «Блоку Петра Порошенка» і «Народного фронту» перебували в цей момент в парламенті та утрималися або не голосували. Не дала голосів «Батьківщина» і групи «Воля народу» та «Відродження». Реформу держбанків підтримали, втім, в «Самопомочі» і Радикальній партії Олега Ляшка.

Низька дисципліна була не тільки в коаліції, але й у фінансовому комітеті. Лише 6 з 12 його членів проголосували за. «Деякі члени нашого комітету від окремих фракцій і депутатських груп не голосували за законопроект і, відповідно, їхні групи не голосували. Ми повинні дізнатися у них, чому вони прийняли таке рішення, щоб йти далі в цьому питанні, адже у нас був компромісний варіант, який всіх влаштовував», – заявив в. о. голови комітету Михайло Довбенко (БПП). Серед тих, хто не голосував, виявився Максим Поляков та Денис Дзензерський (обидва – НФ), Леонід Клімов («Відродження»), Іван Фурсін («Воля народу») і Юрій Солод («Оппоблок»).

Публічно парламентарі не готові визнавати, що документ їм не вигідний. «Серед депутатів вистачає проблемних позичальників держбанків, і не в їхніх інтересах, щоб там з'явилися незалежні органи управління. Їм же тоді доведеться кредити повертати», – сказав FinClub співрозмовник в Кабміні. Законопроект, серед іншого, пропонував ввести кримінальну відповідальність за неправомірне втручання чиновників або інших осіб в роботу державних банків. Крім того, Олександр Данилюк публічно обіцяв подати до Ради законопроект про зняття грифа банківської таємниці з позичальників держбанків, і тоді «спливли б» прізвища депутатів і нинішніх, і колишніх.

Учора ж ЗМІ опублікували фото листування між депутатами і першим заступником міністра фінансів Оксаною Маркаровою. Невказаний депутат припустив, що всі документи будуть «валити» через бажання змістити міністра Олександра Данилюка, у якого давній конфлікт з одним із впливових депутатів фракції БПП Ніною Южаніною. Частково ця версія підтверджується тим, що учора не був ухвалений законопроект про підготовку в травні трирічної бюджетної декларації.

Реформу не приспати

Регламент Ради забороняє вносити на розгляд парламенту ідентичний законопроект протягом поточної сесії. Тобто знову голосувати ці правки не можна до вересня. «Щоб зрозуміти, що робити далі, потрібно розібратися, чому законопроект не був підтриманий», – сказав Михайло Довбенко.

Але реформа корпоративного управління держбанків може бути проведена через інший документ. «Норми законопроекту № 7180 можна включити до іншого законопроекту з банківської або фінансової тематики, і він не обов'язково матиме назву, пов'язану з держбанками», – сказало джерело в Кабміні.

У Раді це регулярна практика. Наприклад, призначення головою правління ПриватБанку Петра Крумханзла затягувалося через невідповідність його освіти вимогам України. Але з 6 січня 2018 року голова українського банку більше не повинен мати повну вищу освіту в сфері економіки, менеджменту (управління) або права. Достатньо будь-якої вищої освіти, наприклад, в сфері математики. Ця норма була включена до законопроекту про фондовий ринок, а значить, депутати могли навіть не здогадатися, які кадрові новації вони разом з ним затвердили.

Приватизація під загрозою

Крім необхідності мінімізувати політичний вплив на держбанки, є й інший важливий аспект ухвалення законопроекту № 7180. Документ необхідний для виконання нової стратегії управління державними банками, у фіналі якої прописана в 2020-2022 роках приватизація держбанків. «Цей законопроект дуже важливий для нас. Це базова умова, за реалізації якої стратегія розвитку Ощадбанку злетить», – говорив голова правління Ощадбанку Андрій Пишний.

Реформа управління державними банками може допомогти в приватизації, яка повинна стати пріоритетом для держави. «Згідно зі стратегією держбанків, планується входження в капітали Ощадбанку та Укрексімбанку з боку МФО. Реформа корпоративного управління може зробити держбанки більш привабливими в очах потенційних інвесторів», – говорить FinClub заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський.

Він вважає, що незалежні наглядові ради банків дозволили б в короткостроковій перспективі мінімізувати ризики політичного впливу на операційну діяльність держбанків і відкрили б можливість залучення нових компетентних членів з релевантним досвідом. «Досягти запланованих в стратегії фінансових показників можна й без незалежної наглядової ради. Але її наявність допоможе вберегти банки від ризиків політичного впливу, які можуть проявлятися в кредитуванні бізнесів, пов'язаних з політиками, активного кредитування державних підприємств, використання держбанків для покриття дефіциту держбюджету», – додав він.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.