Банки мають намір розвинути тенденцію минулого року і збільшити цього року видачу споживчих кредитів. «У 2017 році ми приросли вдвічі, у 2018-му в планах приріст на 50%», – заявив голова правління Банку Форвард Андрій Кисельов в ході круглого столу «Бум споживчого кредитування: чи не стане він новою проблемою для системи», організованого «Фінансовим клубом».

Альфа-Банк, який є одним з лідерів сегмента кредитування населення, планує збільшити портфель кеш-кредитів на 40%. Такі прогнози директор департаменту з розвитку роздрібних продуктів Альфа-Банку Олексій Пузняк пояснив очікуваннями українців. «Якщо вони вірять, що ситуація поліпшуватиметься, споживатимуть більше, братимуть кредити. Якщо ж вважають, що ситуація буде погіршуватися, починають накопичувати. Якщо вектор очікувань не зміниться, то в 2018 році буде зростання», – пояснив він.

Паралельно посилюється конкуренція з боку фінансових компаній. За даними Нацкомфінпослуг, за дев'ять місяців 2017-го вони видали населенню кредитів на 17,5 млрд грн.

Але банки такої активності не бояться. «Ми дуже шанобливо ставимося до конкуренції з їхнього боку. Справа в тому, що банки дуже зарегульовані, ми повинні стежити за виконанням безлічі нормативів, тоді як у фінкомпаній таких регуляцій немає. Тому вони більше працюють в творчому середовищі, можуть пропонувати технологічні рішення», – говорить Андрій Кисельов.

Наприклад, активність банків обмежує необхідність формувати резерви під майбутні ризики, аж до 100% резервування за позичальником, у якого є прострочення в будь-якому іншому банку. На думку Андрія Кисельова, з погляду регуляції фінансові компанії нагадують банки 2000-х років, коли можна було робити все.

Анатомія конкуренції

Але є у фінкомпаній також чимало стримуючих факторів. Перший – вони не можуть емітувати картки і відкривати розрахункові рахунки. «Поки у фінкомпаній немає таких можливостей, вони матимуть потребу в комерційних банках. Адже будь-який найкращий інтерфейс потрібно до чогось прив'язати», – вважає Андрій Кисельов.

Крім того, у фінкомпаній обмежені джерела фінансування. «Поки на фінансовому ринку не з'являться інструменти для довгого фондування, у фінкомпаній джерелами коштів будуть або акціонери, а це, як правило, не більше $3-5 млн, або ті ж самі банківські кредити, але обсяги такого фінансування на одного позичальника (тобто на фінкомпанію) обмежені», – пояснює Андрій Кисельов. Крім того, якщо фінкомпанії працюватимуть на позикових коштах, вони програватимуть банкам у вартості кредитних продуктів для населення.

Більш того, банки визнають: через жорстке регулювання вони змушені стримувати свої апетити, в результаті частину ринку роздрібного кредитування все одно «підхоплять» фінкомпанії. Наприклад, ще в грудні минулого року Нацбанк рекомендував банкам більш консервативно оцінювати ризики споживчого кредитування. «Споживче кредитування залишатиметься у фокусі уваги НБУ, двічі на рік регулятор буде оцінювати стан ринку і пов'язані ризики. За необхідності НБУ посилить правила оцінки кредитного ризику банків за такими позиками або запровадить макропруденційні заходи, щоб обмежити зростання споживчих кредитів», – заявляли в НБУ.

Сплеск активності фінкомпаній може статися вже цьогоріч, щоправда, істотними втрати банків не будуть. Олексій Пузняк вважає, що у банків і фінкомпаній різні цільові аудиторії. Наприклад, середній чек споживчого кредиту у банків – 11 тис. грн, а у фінкомпаній – близько 5 тис. грн. «Новим клієнтам ми видаємо в середньому 27 тис. грн, 44-46 тис. грн – існуючим. Це не гроші до зарплати. У фінкомпаній дрібні чеки, але вони примудряються на них заробляти. Банки поки не навчилися цього», – говорить Олексій Пузняк.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.