Очікування свободи

У найближчі три роки в Україні має відбутися повна валютна лібералізація. «Україна вже взяла на себе зобов’язання в рамках угоди із ЄС. До 2019 року ми маємо застосувати директиву ЄС 88/361, яка передбачає повну лібералізацію руху капіталу. Питання лише в тому: зробити це одразу або поступово, – повідомив заступник голови Нацбанку Владислав Рашкован під час обговорення вільного руху капіталу в Bendukidze Free Market Center. – Ми хочемо, щоб валютне регулювання застосовувалося в частині тільки відмивання грошей, незаконного виведення грошей за кордон і в питаннях грошей терористів».

Для такої реформи передбачено проведення чотирьох етапів валютної лібералізації: спрощення операційної діяльності (лібералізація поточного рахунку, скасування обмежень на перекази та внутрішні операції), лібералізація надходження іноземного капіталу (вільний приплив інвестицій, скасування обмежень на виведення інвестицій та дивідендів), спрощення виведення українського капіталу (спрощення транскордонних боргових операцій, спрощення інвестицій в ЄС и ОЕСР) і перехід до європейського регулювання (адаптація регулювання фінансового сектору у відповідності із стандартами ЄС).

Валютні обмеження 2014-2015 років будуть скасовані в ході першого і другого етапу. Перший етап вже розпочато, дедлайни з проведення інших поки невідомі. Питання вільного інвестування валюти громадян за кордон вирішуватимуться в останню чергу. «Дозвіл українцям купувати акції Apple буде останнім нашим рішенням. Але більшість громадян все одно не займаються такими операціями», – вважає пан Рашкован.

Узятися за вирішення цих питань Нацбанк планує вже найближчим часом. У нього є 19 ініціатив, які можна реалізувати протягом двох тижнів, ще 24 – протягом місяця. Але перелік цих ініціатив не розкривається.

Обмежувальні проблеми

Експерти з сусідніх країн не бачать причин для збереження жорстких валютних обмежень. «Валютні обмеження не можуть утримати капітал від витоку з країни. Все одно примудряються вивести кошти, а ось залучення капіталу є дуже обмеженим», – каже екс-заступник міністра енергетики Грузії, віце-президент Американського університету України Арчіл Мамателашвілі.

Для підприємств однією з головних проблем в роботі з валютою є забюрократизованість усіх процесів. Їх дебюрократизація включає 61 захід, які необхідно внести в 16 нормативних актів. Це знизить витрати бізнесу на 9-9,5 млрд грн. «Близько третини обмежень на ринку капіталу пов'язано з подачею усіляких документів на дозвільні операції. Загальні витрати бізнесу на валютний контроль складають 500-600 млн грн на рік, а недоотриманий прибуток підприємств – 3 млрд грн», – підрахував проектний менеджер громадської організації EasyBusiness Артем Рафаелян.

Ринок іде в обхід

Учасники ринку вважають, що Нацбанк гальмує проведення необхідних реформ на валютному ринку. «З 2008 року обсяг готівкового валютного ринку впав приблизно у 20 разів – до $300 млн. Це призвело до скорочення доходів банків. Доходи в цьому сегменті отримують інші люди, доходи яких не оподатковуються, – говорить член правління Сбербанку Дмитро Золотько. – Якщо Нацбанк не може контролювати ці операції, то він повинен легалізувати ці операції для банків. Необхідно зняти обмеження на купівлю валюти населенням, дозволити змінювати курс протягом дня і скасувати збір до Пенсійного фонду».

Банкіри визнають, що ринок знаходить можливості для обходу обмежень Нацбанку. «Має відбутися перехід від адміністративних заходів до ринкового регулювання. Населення все одно воліє зберігати гроші у валюті. Тому банки використовують валютні депозитні сертифікати для легального обходу обмеження на зняття валюти з рахунків», – говорить голова правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко. Аналогічна ситуація і на безготівковому ринку. «Багато розрахунків проходять за межами країни», – зазначає Дмитро Золотько.