Вічно обіцяні реформи

Україна пообіцяла Міжнародному валютному фонду провести реформи у сфері кредитування. Від їх успішності в тому числі залежить, чи отримає країна від МВФ до кінця року ще $4,5 млрд. Серед завдань – створення єдиного кредитного реєстру НБУ, в якому банки акумулюватимуть інформацію про позичальників. Створення такої бази обговорюється давно, але тепер Україна пообіцяла запустити її вже цього року. До вересня Нацбанк повинен почати збір інформації в банках, але повноцінно реєстр запрацює лише з 2019 року, коли банки зможуть отримувати дані з реєстру.

Для відновлення кредитування Україна також пообіцяла Фонду посилити захист прав кредиторів. Очікується, що до жовтня парламент внесе правки до закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» для сприяння реструктуризації та підвищення ефективності ліквідації. До липня Мінфін запропонує правки до Податкового кодексу для списання безнадійних боргів без процедури банкрутства. Також банки мають продовжити скорочення операцій з пов'язаними особами – за цим стежитиме Офіс моніторингу пов'язаних осіб. Що стосується переведення валютних іпотечних кредитів у гривню, то уряд готовий підтримувати законодавчі ініціативи, узгоджені з банками.

Проблеми впровадження

Проблеми з виконанням цих обіцянок виникнуть вже на етапі підготовки законодавства, вважають учасники ринку. «Досвід виконання програми свідчить, що Україна часто не вписується в зазначені терміни прийняття рішень саме в області законодавчих змін. Тому ключовим питанням успішності просування реформ у фінансовому секторі є оперативність ухвалення відповідних законопроектів. Це стосується і єдиного кредитного регістру, і посилення захисту прав кредиторів, і змін до законодавства про банкрутство, і правок до податкового законодавства, які полегшують списання проблемної заборгованості», – стверджує головний економіст Альфа-Банку Олексій Блінов.

Нацбанку буде складно оперативно створити єдину базу позичальників. «Питання створення єдиного кредитного реєстру піднімається давно. Навряд чи воно буде вирішене в короткостроковій перспективі, оскільки вимагає внесення змін до законодавства, яке регламентує функції НБУ і бюро кредитних історій. Ключовим моментом є питання, чи буде цей реєстр альтернативою присутнім на ринку бюро кредитних історій і чи буде в ньому інформація про реальні кредитні угоди. Або ж організація буде формально існувати для виконання умов МВФ», – говорить член правління, директор з ризиків Ідея Банку Ростислав Синишин.

Найбільше очікують банки податкові пільги при списанні кредитів. «Дане питання блокує можливість банків самоочистити свої баланси за рахунок списання проблемної заборгованості, яка накопичилася після останньої кризи. Цей захід є найлогічнішим і диктується не тільки МВФ, але й усіма українськими банками», – зазначає Ростислав Синишин.

Захист прав під питанням

Багато проблем може виникнути з питанням захисту прав кредиторів, який є актуальним для відновлення активного кредитування. «Усі ініціативи абсолютно зрозумілі та можуть бути виконані. Частина з них вже виконана, зокрема, моніторинг пов'язаних осіб. Проблеми можуть виникнути з посиленням захисту прав кредиторів, оскільки серед народних депутатів власників банків у парламенті менше, ніж власників позичальників», – розповідає директор центру кредитування бізнесу «Корпоративні фінанси» Діамантбанку Євген Махно.

Банкіри зазначають високий рівень корупції у вирішенні цих питань. Тому навіть поліпшення законодавства у цій сфері навряд чи дозволить значно захистити права кредиторів. «Захист прав кредиторів – дуже серйозне питання. Можна мати найкращі закони, однак вони не приносять користі, якщо не виконуються. А це частина більш глобальної проблеми корупції в правовій системі», – підкреслив голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.