Парламентарі пропонують переглянути систему гарантування вкладів фізосіб. Члени комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Верховної Ради Михайло Довбенко, Руслан Демчак, Павло Різаненко (усі – БПП) і Максим Поляков («Народний фронт») 31 березня подали законопроект № 6273 про «підвищення ефективності виведення банків з ринку, продажу активів , а також адаптації до міжнародних стандартів та актів законодавства ЄС».

У Меморандумі з МВФ влада пообіцяла ухвалити до кінця березня закон, «який зміцнить можливість ФГВФО працювати з активами своєчасно та ефективно, збільшить суму чистих грошових надходжень від активів, надасть юридичний захист персоналу ФГВФО».

Робота над помилками

Запропоновані зміни можна розділити на кілька категорій. Перша група правок стосується банків, які вже виведені з ринку. Фонд зможе продавати активи банків-банкрутів ще на стадії тимчасової адміністрації, не чекаючи їхньої ліквідації, що прискорить процес продажу активів, коли їхня вартість ще максимальна, а позичальники ще платять і не запустили процедуру банкрутства. Фонд отримає право переглядати вартість активів банку після затвердження результатів інвентаризації. При цьому активи, які не «пішли з молотка», але вартість яких в ході торгів опускалася нижче 100 мінімальних зарплат (320 тис. грн), можна буде списати. Списання потрібно буде узгодити з адміністративною радою Фонду.

Щоб запобігти фіктивним операціям, які можуть призвести до зміни черговості задоволення вимог кредиторів, заборонена заміна на договірній основі кредитора у зобов'язанні банку. Передбачено й технологічні ноу-хау: вкладник банку-банкрута зможе отримати гарантовану виплату на свій банківський рахунок. Фонд вже анонсував цю послугу на 2018 рік.

Уникаючи проблем

Друга група змін стосується діючих банків. Установи, які зіткнуться з фінансовими проблемами, переведуть у статус тимчасового члена Фонду. Інформацію про це банк буде зобов'язаний повідомляти усім новим вкладникам: після запровадження тимчасової адміністрації їхні вклади не компенсуватимуться. «Кожен вкладник буде розуміти, гарантується його вклад Фондом чи ні. А не як було раніше з постановами НБУ з грифом БТ про проблемність банку, про яку вкладник нічого не знав», – говорить голова комітету із захисту прав вкладників Ради громадського моніторингу Роман Бадаліс. У зв'язку з цим втратить актуальність проблема дроблення договорів, адже нові вклади не підпадатимуть під гарантію. Тому норму, яка визнавала дроблення незаконним, приберуть: законопроект забороняє визнання нікчемними операцій, які призвели до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку.

В період тимчасового членства банк продовжуватиме платити регулярні збори: 0,5% від бази нарахування в гривні та 0,8% – у валюті. Від банків, які ведуть ризикову діяльність, Фонд зможе вимагати сплату підвищених внесків: їх розмір визначатиметься за результатами стрес-тестування.

Зміняться й повноваження Нацбанку: регулятор отримає право відстороняти членів наглядової ради і правління банку і призначати нових керівників у разі, «якщо фінансове становище банку різко погіршується або він може бути віднесений до категорії неплатоспроможних в найближчому майбутньому».

Окрема норма присвячена Ощадбанку. Держбанк стане членом Фонду з 1 червня 2018 року – від цієї дати гарантуватимуться тільки вклади фізосіб на суму до 200 тис. грн. До 1 січня 2019 року банк повинен буде привести свою діяльність у відповідність до закону, тобто заплатити усі необхідні внески до ФГВФО. Раніше планувалося «прив'язати» вступ держбанку до членів Фонду до приватизації кредитної установи. НБУ зараз прогнозує, що продаж 20% акцій Ощадбанку відбудеться саме у 2018-му.

Фонд отримає більше

Депутати пропонують змінити роботу і самого Фонду. По-перше, встановлено «стелю» вартості залучених Фондом коштів: 1% – при залученні фінансування у Мінфіну (досі Фонд залучав кредити під 9,9-12,5% річних), а у Нацбанку – не вище розміру облікової ставки (зараз це 14%). Ця норма застосовуватиметься при реструктуризації вже взятих кредитів. Автори законопроекту підрахували, що в разі його прийняття Фонд заощадить на обслуговуванні кредиту, взятого у Мінфіну, 85,8 млрд грн. Фонд залучив 59,56 млрд грн, але з урахуванням відсотків (9,9-12,5% річних) має повернути 145,36 млрд грн до грудня 2031 року. Також Фонд звільняється від сплати судового збору за позовами до позичальників та інших осіб.

Особи, винні у банкрутстві банків, будуть звільнені від кримінального переслідування в разі повного відшкодування заподіяної шкоди. Автори документа пропонують заборонити судам зупиняти рішення Фонду та блокувати роботу уповноважених осіб в якості забезпечувальних заходів за клопотаннями інших осіб. Такий імунітет зараз є у Нацбанку.

Адміністративна рада ФГВФО зараз складається з п'яти чоловік: по одному представнику від Кабміну та профільного комітету Верховної Ради, два – від НБУ, плюс директор-розпорядник Фонду. Пропонується залишити тільки одного представника від регулятора і додати п'ять незалежних членів. Протягом останніх п'яти років кожен з них не може бути керівником банку, його дочірнього підприємства, представництва або підрозділу; не повинен бути пов'язаною з банком особою або власником кредитної установи. До адміністративної ради не зможуть увійти аудитори, які проводили аудит банків або їхніх дочірніх структур.

При цьому незалежні члени отримуватимуть ринкову оплату за свою роботу (інші працюють на громадських засадах). Її розмір затвердить президент, але запропонує незалежна компанія з підбору персоналу, що має не менше ніж 10 років міжнародного досвіду надання послуг з підбору керівного складу в іноземних державах.

Спірні питання

Експерти підтримують законопроект. «Проект закону, безумовно, позитивний. Я б сказав, що в нього зібрали близько п'яти десятків проблем, з якими зіткнувся ФГВФО, і спробували їх вирішити на нормативному рівні. З найбільш яскравого я б виділив реформування Адміністративної ради Фонду, де збільшена роль незалежних членів - експертів. Часто політична ангажованість держорганів і рад держбанків заважає їм працювати і ефективно виконувати свої функції, те ж саме можна було спостерігати і в ФГВФО», – вважає головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.

Але в ньому є спірні норми. «Багато в чому законопроект непоганий, але ж і містить чимало положень, з якими я б не погодився», – каже Роман Бадаліс. Норми, що дозволяють Фонду списувати активи, які не вдалося продати менше ніж за 320 тис. грн, або проводити переоцінку активів неплатоспроможного банку після затвердження ліквідаційної маси, спричинять зменшення надходжень від продажу активів банкрутів, що зменшує шанси кредиторів останньої черги на повернення своїх грошей. «Але потрібно враховувати, що зараз обсяг ліквідаційної маси якраз підтримується штучно нормативними обмеженнями, і який сенс у тому, що обсяг завищений, а продати нічого не можна: з часом же активи втрачають свою вартість. Я б сказав, відсутність цієї норми і призвело до тієї катастрофи, яку ми сьогодні маємо», – вважає Віталій Шапран.

Є питання і до превентивних механізмів, які повинні не допустити банкрутство банку. Юрист, екс-співробітник департаменту ліцензування Нацбанку Олександр Ярецький звертає увагу на право НБУ відстороняти від посади керівництво банків і призначати новий менеджмент в разі, якщо фінансовий стан банку погіршується і він потенційно може бути віднесений до проблемних в найближчому майбутньому. «У такій редакції використовуються оціночні судження: наскільки повинен погіршуватися фінансовий стан банку? Що означає «найближче майбутнє»? Що значить «потенційно може бути віднесений до проблемних»? У нас будь-який банк може бути віднесений потенційно до проблемних: список підстав такий же неконкретизований і відданий на відкуп НБУ, – говорить Олександр Ярецький. – Що найважливіше: заміна менеджменту перед крахом банку неминуче породить суперечку. А хто ж винен у його банкрутстві: старий менеджмент або вже новий, призначений регулятором? У підсумку цей механізм може бути використано з метою уникнення відповідальності за банкрутство банку реально винними в цьому особами». На його думку, має сенс запровадити конкретні відчутні підстави для такої санкції та прибрати можливість призначення нового менеджменту регулятором.

Учасники ринку з побоюванням поставилися до права Фонду встановлювати розмір відрахувань для банків, які ведуть ризикову діяльність. «Мова про диверсифікацію внесків банків йде вже давно. Був варіант підвищувати відрахування для банків, які пропонують вищі ставки за депозитами. Але в законі непогано було б прописати хоча б діапазон відрахувань, щоб розуміти, наскільки можуть вирости внески», – кажуть в одному з банків з іноземним капіталом.

Оскільки більшість норм були внесені за фактом наявності проблем, а закон не має зворотної сили, то проблеми більшості вкладників банків-банкрутів залишаться невирішеними. «ФГВФО увійшов в кризу таким, яким його створили теоретики. Він не мав досвіду роботи в кризу, тепер, коли такий досвід отриманий, Фонд буде більш готовим до наступної кризи. Це витрати нашого молодого ринку», – вважає Віталій Шапран.