Хто виводить валюту з країни

Клієнти українських банків вже вивели з країни $15,5 млн за 650 виданими їм з липня 2017 року електронним ліцензіями. Всього Нацбанк їх видав 692, але не всі українці ними поки скористалися. Хоча зростання попиту на е-ліцензії чітко видно. Якщо з липня до грудня 2017 року українці отримали 402 ліцензії, то тільки за I квартал 2018-го – вже 290 дозволів.

Електронну валютну ліцензію НБУ видає для перерахування фізособою до $50 тис. на рік за кордон для інвестицій, розміщення депозитів, оплати договорів накопичувального страхування життя, купівлі акцій та нерухомості. В середньому ліцензіати виводять по $23 тис., але в реальності клієнти або переводять суму, близьку до ліміту, або незначну суму. «У нашому банку середня сума переказів за електронними ліцензіями становить $35-45 тис.», – розповів голова правління Правекс-банку Тарас Кириченко. У ПриватБанку середня сума близько $15,2 тис. «Середня сума переказу – максимально можлива, тобто близько $50 тис.», – повідомила FinClub керівник напрямку private banking ОТП Банку Вікторія Мислива.

За словами банкірів, за е-ліцензіями до них переважно звертаються чоловіки середнього віку «40 плюс» з високим доходом. «Переважно це бізнесмени або фінансисти, які живуть у великих містах і є представниками заможного сегмента», – сказав Тарас Кириченко. Серед клієнтів ПриватБанку значна частина чоловіків (82%), велика частина яких працює в IT-сегменті та має офіційний підтверджений дохід.

В ОТП Банку серед валютних ліцензіатів переважають чоловіки віком 35-50 років, клієнти рівня рrivate banking. «Що стосується регіону, велика концентрація запитів у Києві, Дніпрі, Харкові», – зазначає Вікторія Мислива. В Укргазбанку назвали міста Київ, Харків і Львів.

Скільки це коштує

Е-ліцензію видає НБУ, але пакет документів на подавання готує банк. І, як правило, на отримання е-ліцензії йде до трьох днів. «Ми перевіряємо, чи всі документи у людини в порядку. Якщо так, то далі вона звертається до податкової служби за довідкою про доходи. Це займає один-два дні. Після цього ліцензія готова, можемо переводити», – розповів Тарас Кириченко.

За його словами, відмов НБУ в отриманні е-ліцензій практично не було, оскільки банки попередньо пояснюють клієнтам особливості її отримання та необхідність підтвердження джерел своїх доходів. Хоча видача самої е-ліцензії є безкоштовною, банки можуть брати плату за перевірку документів і супровід отримання ліцензії. Також клієнтові доведеться заплатити стандартну банківську комісію за відправлення валютного SWIFT-платежу.

У ПриватБанку, наприклад, послуга коштує 0,5% від суми переказу (min 5 грн, але не більше $500 плюс $12). У Райффайзен Банку Аваль переказ коштує 0,75%, але не менше 20 USD/EUR/GBP і не більше $500 / 400 EUR / 400 GBP. Плюс 750 грн за переказ за е-ліцензією. У Правекс-банку послуга коштує 5000 грн, а для клієнтів банку – 2500 грн. Альфа-Банк бере 1% від суми (min – 25 y.e., max – 1000 y.e.).

У що вкласти чесно нажите

Отримання е-ліцензії дозволяє громадянам розміщувати за кордоном валюту на рахунках банків, купувати акції компаній, нерухомість, вносити платежі за договорами страхування життя. Опитані FinClub банки констатують, що українці віддають перевагу розміщенню грошей на рахунках банків і купівлі акцій. «Як правило, клієнти, які отримують е-ліцензію НБУ, проводять операції на свій особистий рахунок за кордоном», – кажуть в ОТП Банку. На що клієнти потім витратять перераховану валюту, вони можуть не говорити ні місцевому банку, ні Нацбанку.

У I кварталі 58% клієнтів ПриватБанку, які отримали е-ліцензію, мали намір купити акції, а 42% – розмістити гроші в закордонному банку. Поки немає даних, які підтвердили б версію, що українці купують акції найбільших і відомих світових компаній. «Ми не бачимо особливого інтересу до купівлі акцій компаній, що публічно котируються, таких як Apple або Microsoft. Зазвичай купуються акції офшорних компаній, за допомогою яких проводяться інвестиції або угоди з власністю. Ті, хто хоче купити акції компаній, що котируються, безпосередньо відправляють гроші на брокерські рахунки», – розповідає Тарас Кириченко. Клієнти ПриватБанку перераховували гроші на рахунки британського брокера Interactive Brokers і мальтійського XNT Ltd.

Якщо говорити про вибір конкретних іноземних банків, то банкіри їх назви не розкривають, зазначаючи, що список банків довгий. «Клієнти переводять валюту в банки, де обслуговуються. Це і Кіпр, і Ізраїль. Також перераховують на рахунки в американські банки», – зазначає Тарас Кириченко. У Райффайзен Банку Аваль клієнти, як правило, отримували е-ліцензії для переказу грошей на рахунки в банки Європи (Швейцарія, Швеція, Болгарія) і США. У ПриватБанку, крім американських банків, назвали Велику Британію, Німеччину, Данію, Іспанію, Кіпр і Латвію.

Непопулярною виявилася легальна купівля закордонної нерухомості, оскільки з лімітом в $50 тис. на рік український мільйонер не знайде «пристойного» зарубіжного житла. «Для клієнтів рівня private banking даної суми недостатньо для придбання нерухомості за кордоном», – пояснили в ОТП Банку. Але такі угоди все ж таки проходили. Клієнти Укргазбанку за отриманими е-ліцензіями купували нерухомість в країнах ЄС. У Правекс-банку кілька клієнтів переводили валюту для купівлі закордонного житла, в тому числі на Кіпрі. У ПриватБанку назвали кілька країн: Болгарія, Греція, Грузія і Словаччина. Такі випадки згадали і в Райффайзен Банку Аваль, клієнти якого купували нерухомість в Болгарії.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.