У Міжнародному валютному фонді заявили, що Україна повинна досягти домовленості з кредиторами про реструктуризацію держборгу до того моменту, коли Рада директорів МВФ збереться в червні на засідання за результатами роботи оціночної місії. «Вкрай важливо, щоб Україна досягла компромісу за борговими операціями до першого перегляду програми в ході засідання Ради директорів Фонду», – повідомив у четвер директор департаменту комунікації МВФ Джеррі Райс. Він пояснив, що МВФ потрібні «гарантія фінансування програми» для України і гарантія, що «борг залишається стійким» з високою ймовірністю продовження його термінів.

Вже наступного дня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк у парламенті заявив, що «можливості повністю обслуговувати свої зовнішні зобов'язання Україна на даний час не має, тому пропозиція про реструктуризацію боргу є необхідною і правильною, і кредиторам варто її прийняти». «Ми не можемо виплачувати ці кредити, щоб не забирати соціальні виплати, пенсії та зарплати. Вже нема що забирати. Просимо, звертаємося, наполягаємо, щоб кредитори усвідомили ситуацію і прийняли пропозицію України, яка є правильною. Прийшов час допомогти Україні також з боку кредиторів», – повідомив він депутатам.

На різних мовах

Заяви МВФ та української влади не випадкові. На початку минулого тижня оприлюднено інформацію про лист кредиторів, розчарованих відсутністю прогресу в переговорах з Україною. Агентство «Інтерфакс-Україна» його процитувало: «інвестори не бачать реальної роботи за пропозицією реструктуризації з боку уряду України і його радників».

Відповідь Мінфіну була негайною: він звинуватив комітет кредиторів у «відсутності готовності брати участь у переговорах». «Незважаючи на численні заклики з боку міністерства, комітет відмовляється розкрити свій склад, що є досить незвичайним відхиленням від стандартної практики в подібних ситуаціях», – йдеться в повідомленні. Ще на початку травня міністр фінансів Наталія Яресько запропонувала провести переговори з одним з відомих членів комітету, але отримала відповідь, що цей кредитор недоступний для спілкування з нею. До того ж травень-червень пані Яресько раніше називала крайнім терміном закінчення переговорів.

Поки з офіційною позицією виступила тільки Росія, чиновники якої вже неодноразово висловлювалися проти реструктуризації. Вони є власниками лише $3 млрд із загального обсягу боргу – $23 млрд, що підпадає під реструктуризацію, тому якщо Україні вдасться домовитися з іншими кредиторами, то Росії доведеться виконати рішення більшості. В іншому випадку Україна зможе позивати до суду. «Очевидно, що західні кредитори не хочуть бути цапами відбувайлами. Виходить, що агресору ми заплатимо повною мірою, а їм доведеться йти на поступки через реструктуризацію, – обурений голова підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Верховної Ради Андрій Гордєєв. – Минуло більше року з часу анексії Криму, триває військовий конфлікт на Донбасі, а ми не подали ще жодного позову до міжнародних судів. Останні могли б стати нашим аргументом в переговорах з Росією в особі Фонду національного добробуту».

Аналітики вважають, що публічні звинувачення сторін якраз свідчать про активну стадію переговорів, в ході якої сторони поки не знайшли точок дотику. Мінфін вимагає списання частини боргу, а інвестори опираються. «Те, що сторони кажуть на публіці, теж є частиною переговорного процесу», – вважає фахівець відділу продажів боргових цінних паперів ІК Dragon Capital Сергій Фурса. Такі заяви – можливість «натиснути» на опонентів.

Про невизначеність свідчить і ситуація на ринку єврооблігацій. Незважаючи на взаємні докори позичальника і кредиторів, котирування євробондів за останні півтора місяці істотно не змінювалися. «Усі ризики були відображені в котирування ще тоді, коли стало відомо про реструктуризацію та можливе списання частини боргу», – говорить аналітик ринку облігацій компанії ICU Тарас Котович. Інвестори не відреагували навіть на інформацію «Укрзалізниці» про її технічний дефолт. «Прибутковість єврооблігацій трохи зросла після заяв про технічний дефолт і майбутню реструктуризацію, але не змінилася після того, як стало відомо, що йдеться про внутрішній борг компанії», – уточнив Тарас Котович. До кінця тижня котирування єврооблігацій з погашенням в 2015 році досягли рівнів прибутковості в 275%, 284% і 154% річних (вартість паперів від 46% до 52% від їх номіналу), з погашенням в 2017 році – 43-52% (47% від номіналу), в 2021-2023 роках – 21-26% (47-48% від номіналу).

Коротка стрижка

Незважаючи на вимогу української сторони щодо списання частини боргу, експерти вважають, що теоретично реструктуризація могла пройти і без радикальних заходів. «Проте Мінфін вже оголосив про «hair cut», тому уряд стоятиме на своєму, це справа принципу», – вважає Сергій Фурса. Згідно з програмою з МВФ, завдяки реструктуризації Україна має знизити найближчими роками платежі за держборгом на $15,3 млрд і зменшити до 2020 року співвідношення держборгу до ВВП до 71%. Загальні витрати бюджету за борговими операціями необхідно утримувати в середньому на рівні 10% ВВП в період з 2019 по 2025 роки (не вище 12% у будь-якому з років).

«Невідомо, які умови запропонував кредиторам Мінфін, але варіанти реструктуризації можуть бути дуже різними. Для Мінфіну важливо досягти зниження навантаження у найближчі роки, а також зниження загального боргового навантаження і потреби у фінансуванні. А тут все залежатиме і від результатів реструктуризації, і від ефективності роботи уряду», – вважає Тарас Котович. Якщо ВВП України почне швидко зростати (це призведе до зниження показника рівня держборгу до ВВП), то можна буде обійтися тільки зниженням купонного доходу та пролонгацією, але якщо зростання буде незначним, списання частини боргу буде гостро необхідним.

Інвестиційна група Franklin Templeton виступає проти списання частини боргу, але при цьому вже зараз змушена оцінювати папери України в портфелях своїх фондів за поточним курсом. Відповідно до звітності одного із його фондів – Templeton Global Bond Fund, станом на 31 березня 2015 року українські держпапери були оцінені в портфелі за ціною менше 50% від номіналу. «Тобто вони вже зафіксували «збиток» від вкладень в українські єврооблігації. Але це не означає, що вони не боротимуться за мінімізацію своїх втрат: на те вони й інвесткомпанія. Їх завдання – забезпечити інвесторові мінімальний прибуток», – каже аналітик однієї з інвесткомпаній. Тільки за I квартал вкладення цього фонду в папери України знецінилися з $1,8 млрд до $1,1 млрд.

Не виключено, що для досягнення компромісу сторонам потрібно більше часу, ніж Україні дав МВФ. «Але це не означає, що відсутність домовленості з кредиторами стане причиною відмови МВФ у виділенні чергового траншу», – вважає Сергій Фурса. Якщо Україна виконає всі інші умови, Фонд може поступитися і відстрочити дедлайн за переговорами.