Затримка траншів

Міжнародний валютний фонд, візити якого восени не принесли результату, не обіцяє Україні транш кредиту найближчими місяцями. В уряді стримано мовчать про ймовірні терміни отримання грошей, а в НБУ констатують, що в 2017 році їх вже не буде. Отримання грошей ймовірно в I кварталі 2018-го, але тільки в разі продовження виконання умов МВФ. «Продовження співпраці з МВФ полегшує доступ до фінансування від інших міжнародних організацій, а також є індикатором прогресу в структурних реформах та інвестиційної привабливості країни», – йдеться в «інфляційному звіті» Нацбанку. Наступного року Нацбанк розраховує на отримання двох траншів МВФ: на $2 млрд і $1,5 млрд.

Чотирирічна програма МВФ для України обсягом SDR 12,348 млрд ($16,75 млрд) була розпочата в березні 2015 року. На 2017 рік були заплановані три її перегляди: в травні, серпні та листопаді. Від початку року Україна отримала всього один транш кредиту – на $1 млрд.

Україна вже давно порушує графік програми розширеного фінансування (EFF), фінансування в рамках якої завершується в 2019-му. «За початковим графіком Україна повинна була вибрати вже понад 80% кредиту, але фактичний обсяг вибірки EFF чотирма траншами до цього моменту склав лише 50%. Очевидно, що надолужити згаяне і виконати програму EFF цілком уже не вдасться», – очікує головний економіст Альфа-Банку Олексій Блінов.

Місія МВФ, запланована на вересень, так і не приїхала в Україну.

Дотягнути до весни

Зараз Фонд назвав свої головні вимоги в Україні. «Умовами для четвертого перегляду програми є ухвалення закону про приватизацію, який забезпечить прозорий продаж державних активів, також вимогою була вже ухвалена пенсійна реформа. Ми зараз оцінюємо, наскільки вона відповідає пенсійній системі. Необхідно також створення антикорупційного суду і врегулювання питання з цінами на газ – постанова Кабміну № 187, яку ухвалили в лютому», – заявив представник МВФ в Україні Йоста Люнгман.

Названі умови Фонду не є вичерпними. «Для продовження фінансування України Фонду необхідно упевнитися в підтримці стабільності державних фінансів, для чого має бути ухвалений збалансований бюджет на 2018 рік», – говорить Олексій Блінов. Крім того, за інформацією FinClub, МВФ не сприймає обіцянки України серйозно, поки президент Петро Порошенко не внесе в Раду кандидатуру нового голови Нацбанку.

Виконання всіх вимог під питанням. «Просунути всі перераховані вище реформи майже нереально, до того ж напередодні виборів», – вважає керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен. Найменш проблемною для виконання може стати приватизація, оскільки Фонд не висуває конкретних умов. «Виникає питання, що саме потрібно державним органам приватизації. Якщо він задовольнятиметься планом приватизації держпідприємств, то його можна «намалювати» хоч завтра. А невиконання плану можна буде пояснити, наприклад, відсутністю покупців», – прогнозує аналітик ІК Adamant Capital Костянтин Фастовець.

Слабким місцем у списку вимог є створення антикорупційного суду. Президент Петро Порошенко обіцяв внести до парламенту відповідний законопроект, але досі не виконав обіцянки. «Процес створення буде дуже непростим. Не виключаю, що він ускладнюватиметься у будь-який можливий спосіб», – вважає Костянтин Фастовець. На посади антикорупційних суддів просуватимуть своїх людей. «Справи, які ініціює НАБУ, дуже незручні для влади. Але якщо зараз їх можна «зам'яти» в судах, то з появою ефективного працюючого антикорупційного суду така схема не працюватиме», – зазначає він.

Найбільш складною для виконання є вимога земельної реформи. «Якщо земельна реформа – дійсно нова вимога від МВФ, то у нас проблеми. Але гадаю, це питання ще можна відкласти», – вважає керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій. «Обговорення та просування земельної реформи не прискорюватимуть, а намагатимуться м'яко просувати. Більш серйозне просування готується на наступний політичний цикл, коли політичний градус трохи знизиться», – очікує Олександр Вальчишен.

«Земельна реформа – це політичне питання. Якщо МВФ погодиться на «драфт» земельної реформи, то узгодити його в I кварталі цілком реально. Якщо ж МВФ потрібно саме прийняття земельної реформи, то тут можуть бути питання, головне з яких – як «упакувати» реформу так, щоб суспільство її сприйняло», – каже Костянтин Фастовець. Він навів приклад пенсійної реформи, в рамках якої підвищувався трудовий стаж, а не пенсійний вік, що дозволило знизити градус напруги в суспільстві. А підвищення пенсій (їх осучаснення) нинішнім пенсіонерам дозволило знизити пенсії майбутнім (зниження коефіцієнта стажу).

Уряд намагається переглянути свої зобов'язання щодо підвищення ціни на газ, щоб взагалі її не підвищувати, або підвищити ненабагато, або повністю перекласти подорожчання на бізнес. «Цей пункт був заздалегідь узгоджений з МВФ і затверджений владою, тому відмовитися від нього практично неможливо», – вважає Костянтин Фастовець. «Схоже, до кінця опалювального сезону ціни на газ ніхто не поспішає переглядати. А це означає, що транш Україна отримає не раніше II кварталу», – очікує Олександр Паращій. Але якщо на початку року нічого не буде вирішено, то це питання заморозять до виборів. «Якщо до цього часу нічого не буде, то далі вже перед виборами нічого не відбуватиметься», – попереджає Олександр Вальчишен.

Несвітле майбутнє

Проблемою є не термін отримання наступного траншу, а сам факт продовження отримання зовнішнього фінансування. «Перенесення траншу на наступний рік не так страшно, як те, що чергового траншу ми можемо взагалі не дочекатися. Тоді нам грошей за кордоном в борг можуть більше не дати, і ми впритул наблизимося до дефолту в 2020 році», – попереджає Олександр Паращій. Саме на 2019-2020 роки припадає пік виплат за зовнішніми боргами держави.

В такому випадку Україна повернеться в рамки негативного сценарію. «Достатній «запас міцності» для проходження періоду великих платежів за зовнішнім боргом в 2019-2021 роках сформувати не вдається. В умовах тривалої паузи із залученням коштів від МВФ і необхідності здійснювати платежі за зовнішнім боргом вже незабаром може початися зниження валютних резервів України. Також в умовах затягування паузи дуже важко сподіватися на підвищення суверенних рейтингів України, а зниження обсягу золотовалютних резервів може взагалі привести до погіршення ставлення фінансових ринків до України, закриваючи, таким чином, можливості для ринкового рефінансування боргу», – попереджає Олексій Блінов.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в Viber, Twitter и Facebook.