План швидкого cashless

Нацбанк незадоволений великим обсягом готівкових операцій, тому обіцяє перевести платежі українців у безготівкову форму. «Зусилля Нацбанку базуватимуться на чотирьох основних напрямках роботи: зниження попиту на готівку, популяризація безготівкових платежів, розвиток платіжної інфраструктури та зміна звичок людей, – заявила голова НБУ Валерія Гонтарева. – За минулий рік більше половини доходів, а саме 58%, населення отримало в безготівковій формі. Але тільки 17% витрат проводилися за безготівковим розрахунком. Тому наша амбітна мета – знизити обсяг готівки в обігу з 14,3% в 2015 році до 9,5% від ВВП до 2020-го».

Готівкових коштів в Україні на 1 жовтня було на 312,5 млрд грн, ці гроші – на руках населення, в касах банків і підприємств сфери торгівлі та обслуговування. Частина бізнесу не хоче приймати безготівкові платежі клієнтів. «Ми провели дослідження, яке охопило найактивніших молодих людей. Більше 90% з них мають платіжні картки. Найголовніше зростання спостерігається в інтернет-банкінгу. Частка тих, хто використовує картки лише для зняття готівки (26% власників карток), падає. Частка готівки в платежах також постійно падає, – розповів керуючий директор компанії «GfK Україна» Олександр Федоришин. – Але продукти харчування залишаються сферою готівкової торгівлі, оскільки не скрізь можна розплатитися карткою. 31% бізнесу використовує тільки кеш в якості оплати і відмовляється приймати картки, тоді як 34% бізнесу приймає безготівкові платежі».

Реальних дій держави для заохочення безготівкових платежів учасники ринку поки не помітили. «Індустрія продовжує відчувати відсутність підтримки з боку держави. А держава щось робить тільки для поліпшення свого іміджу, – нарікає директор Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов. – З більш ніж 1 млн підприємств тільки 20% приймають безготівкові платежі».

Карткові проблеми

Більш активне використання безготівкових грошей, на думку учасників ринку, стримує низька поінформованість громадян про безпеку транзакцій. Серед варіантів вирішення проблеми – створення служби фінансового омбудсмена, посилення боротьби з картковими шахрайствами та «страхування» ризиків держателів платіжних карток. «Нацбанк Індії прийняв рішення впровадити принцип захисту споживача в Інтернеті та підтвердження платежу на мобільний телефон: 58% зростання в мережі Інтернет і 85% падіння фроду – до 0,6 базисного пункту. В Україні рівень фроду також становить 0,6 б.п. Але проблемним моментом є страх користувачів платити карткою, особливо в Інтернеті. 67% користувачів бояться платити карткою через фрод. Одне з рішень цієї проблеми – нульова відповідальність. Visa запровадила її для власників карток (з 1 серпня. – FinClub), це прибирає страх», – вважає директор з управління ризиками компанії Visa Лариса Макарова.

Але навіть якщо зазначені вище проблеми не будуть вирішені найближчим часом, безготівкові платежі усе одно розвиватимуться, хоча й не так швидко, як хотілося б Нацбанку. «Безготівкова економіка приречена на успіх, оскільки інтерес усіх учасників цього процесу в даному випадку збігається. Користувачам це цікаво, тому що зручно, а банкам цікаво через комісійні доходи з урахуванням падіння процентних. Для підприємств, які працюють в Інтернеті, це питання взагалі вже не стоїть. У магазинах карткою платити швидше, – говорить менеджер з розвитку бізнесу в Україні, Грузії та Вірменії компанії Visa Дмитро Крепак. – Серед малих підприємств і на ринках складніше розплачуватися картками. Але з погляду безпеки невеликим підприємствам також вигідніше користуватися безготівковими розрахунками».

Необхідні економічні стимули: якщо інкасація готівки подорожчає, комісії платіжних систем знизяться, як це зробила система «Простір», а клієнти частіше отримуватимуть бонуси за оплату картками, кількість безготівкових платежів зростатиме. Знадобиться також зниження ліміту готівкових операцій з рівня у 150 тис. грн, що НБУ вже кілька років обіцяє зробити. «Робота з готівкою дорога, інкасація коштує грошей. Сферу готівки потрібно звужувати. Зазвичай говорять  про 10 тис. євро, але з урахуванням доходів нашого населення планка в 1 тис. євро буде нормальною», – зазначає голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук.